20–21 травня 2025 року тривала ХІХ Всеукраїнська конференція молодих вчених Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, присвячена Дню науки в Україні.
Захід організувала Рада молодих вчених Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (голова Ради – старший науковий співробітник відділу молекулярної генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Світлана Антоненко).
Конференція працювала за такими 4 секціями:
• молекулярна біологія і біоорганічна хімія;
• молекулярна фізіологія і біофізика;
• біотехнологія та мікробіологія;
• молекулярна онкогенетика, генетика та епігенетика.
Зібрання розпочалося зі вступного слова директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академіка НАН України Михайла Тукала.
На участь у конференції зареєструвалося понад 60 фахівців з українських наукових установ, освітніх і медичних закладів, зокрема з:
• Інституту молекулярної біології та генетики НАН України;
• Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України;
• Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України;
• Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України;
• Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України;
• Інституту клітинної біології та генної інженерії НАН України;
• Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України;
• Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України;
• Київського академічного університету;
• Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України;
• Українського центру материнства та дитинства НАМН України;
• Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН;
• Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
• Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
• Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
• Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;
• Івано-Франківського національного медичного університету;
• Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського;
• Київського національного університету технологій та дизайну;
• Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами;
• ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.»».
Усні та стендові доповіді учасників оцінював науковий комітет конференції у складі членів Вченої ради, провідних науковців і представників Ради молодих вчених Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Переможцями у номінації «Найкраща усна доповідь» стали:
І місце – аспірантка відділу генетики людини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Ольга Ізмайлова;
ІІ місце – аспірантка відділу біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Дарина Мруга;
ІІІ місце – аспірант відділу ензимології білкового синтезу (група системної біології) Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Дмитро Гориславець.
У номінації «Найкраща стендова доповідь» перемогла студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Бурмістрова, яка виконує дипломну роботу у відділі молекулярної генетики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України.
Переможці отримали сертифікати і право подати розширену версію доповіді для позачергової публікації в журналі “Biopolymers and Cell” Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
Крім того, у межах конференції нагородили переможців конкурсу наукових мікрофотографій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, присвяченого Дню науки в Україні (знімки учасників конкурсу експонувалися в Інституті від 12 до 21 травня 2025 року, а 20 травня 2025 року відбулося голосування за найкращі мікрофотографії, в якому взяли участь працівники Інституту, аспіранти і студенти). Результати конкурсу було оголошено на другий день конференції, 21 травня 2025 року.
Розповідаємо про мікрофотографії-переможці.
І місце. Авторка – старший науковий співробітник відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Олена Мошинець.
Гістологічна картина інфекційного ендокардиту: гранульома в реконструйованому з перикарду клапані аорти, яка сформувалася навколо інфекційного осередку (синім кольором зображено біоплівку, вкриту езкополісахаридами, що захищають її від фагоцитозу), помітні окремі нитки еДНК – нетозні екзоклітинні пастки, які обмежують поширення інфекції на інші ділянки епітелію, зокрема, зв’язуючи планктонні форми бактерій, що відшаровуються від біоплівки (червоним кольором). Забарвлення – бромистий етидій (ДНК-специфічний) і калькофлуор вайт (полісахарид-специфічний). Ліворуч – об’ємне зображення, праворуч – пошарові оптичні зрізи.
ІІ місце. Авторки – старші наукові співробітники відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидати біологічних наук Олена Алхімова та Мар’яна Твардовська.
Метафазні пластинки у клітинах корінців рослин видів роду Iris L.: А – I. pumila (24 хромосоми, анеуплоїд); Б – I. рseudopumila (16 хромосом, диплоїд); В – I. attica (16 хромосом, диплоїд). Хромосоми забарвлені DAPI. Масштаб – 10 мкм.
ІІІ місце. Автор – науковий співробітник відділу молекулярної генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Дмитро Гур’янов.
Зображення фіксованих клітин К562, мічених антитілами до BCR і кортактину, отримані за допомогою конфокальної мікроскопії та мікроскопії надвисокої роздільної здатності STED.
Автори найкращих робіт отримали символічні подарунки.
За інформацією Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
