У травневому випуску «EurSafe Newletter», що видається Європейським товариством з сільськогосподарської та продовольчої етики (European Society for Agricultural and Food Ethics), вийшов есей завідувачки відділом логіки та методології науки Інституту філософії НАН України доктора філософських наук Тетяни Гардашук «Від вепонізації довкілля до розбудови екологічного миру» («From environmental weaponization to environmental peacebuilding»).
Спираючись на факти нинішньої російсько-української війни, авторка показує, що зі зростанням вражаючої сили зброї довкілля та природні ресурси стають не просто «мовчазними жертвами» бойових дій, а є безпосередньою ціллю ворога, який використовує природні об’єкти та їхні властивості як засіб послаблення армії та цивільного населення, його психологічної, моральної та політичної стійкості, а також підриву економіки. Такі дії з перетворення на зброю того, що не є зброєю в звичному значенні цього слова, називають вепонізацією.
Вепонізація довкілля, життєво важливих ресурсів та цивільної інфраструктури внаслідок російської агресії досягла величезних масштабів, екологічний слід і ціну яких важко оцінити. Тому збереження і відновлення довкілля та природних ресурсів має розглядатися як важливе завдання, форма діяльності для забезпечення стійкості як зараз, так і під час повоєнної відбудови. Економічне зростання та покращення матеріального добробуту не повинно здійснюватися ціною погіршення довкілля, але й збереження природи не має відбуватися за рахунок добробуту людей. Пошук балансу між цими двома викликами є непростою, але необхідною для розв’язання задачею.
За інформацією Інституту філософії НАН України