Які настрої переважають в українському суспільстві на четвертому році повномасштабного російського вторгнення? Чи впевнені українці у своїй перемозі над ворогом? Наскільки ми стійкі і чому сьогодні більш прихильні до європейської та євроатлантичної інтеграції? Про все це й багато іншого розповів в інтерв’ю YouTube-каналові «Суспільне Новини» директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України Євген Головаха.
Розмова почалася з характеристики стану українського суспільства, зокрема наших турбот і переживань, на нинішньому етапі. «Настрої гірші, ніж були у 2022-му, але кращі ніж у 2024-му. І оце головне, бо у нас була тенденція до погіршення психологічного стану, оцінок, починаючи з 2022 року, коли був великий сплеск ентузіазму, настрою, а оцінки були найвищими за всю історію Незалежності», – сказав Євген Головаха, узагальнюючи результати багаторічного моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України «Українське суспільство».
Поліпшення настроїв порівняно з 2024 роком науковець пояснив адаптацією, або, як дехто це називає «нормалізацією війни», тобто певним звиканням до її реалій, коли у людей замість вичерпаних з’являються нові психологічні ресурси: «Наші дослідження фіксують неймовірну адаптивність більшості українців, хоча кількість людей у стані дистресу (гострого стресу) збільшилося за три роки з 12% до 27% і ми розуміємо, що зростання, на жаль, очікується, передусім серед осіб зі слабким психотипом. Втрати багатьох українців дуже великі – це і втрата рідних, близьких, роботи, житла, місця проживання, заощаджень, здоров’я, зокрема психологічного. Не кажучи вже про втрати тисяч і тисяч життів». Як зазначив Євген Головаха, за підсумками опитувань Інституту соціології НАН України лише 20% респондентів відповіли, що таких болючих втрат у їхньому житті не було.
Крім того, дослідження показали, що 2022 року 76% українців були впевнені у перемозі, а зараз у неї вірять майже стільки ж, але лише 40% впевнені у ній, а 33% припускають імовірність перемоги.
Науковець назвав високою резильєнтність українців (їхню стійкість, можливість вистояти). Наприклад, їхня оцінка національної економіки сьогодні вдвічі вища, ніж у всі довоєнні роки. І це попри втрати території та потенціалу. Люди усвідомлюють, що раніше вони недооцінювали стану власної економіки і не тільки її, та мислять реалістичніше. Скажімо, на запитання «Яка сума є для вас необхідною, щоб жити в цій ситуації нормально?» люди зараз визначають таку суму в півтора раза нижчою, ніж ту, яку вони називали 2021 року.
Значно посилилося бажання більшості українців інтегруватися до ЄС і НАТО. До повномасштабного російського вторгнення цього не спостерігалося, надто на Сході та Півдні України. Українці зрозуміли загрозу популізму й авторитаризму, тож єдина надія – на підтримку демократичних країн, передусім європейських.
Євген Головаха прокоментував також проблеми молоді й мобілізації.
Протягом усієї розмови науковець посилався на результати досліджень колег з очолюваного ним Інституту соціології НАН України й інших установ. Українські соціологи продовжують тримати руку на пульсі суспільних процесів і масових настроїв, вивчення яких створює вагоме підґрунтя для ухвалення рішень державної ваги.
За інформацією Інституту соціології НАН України