KURGAYEV OLEKSANDR PYLYPOVYCH

Biography

1940 birth. He graduated from Kyiv State University. Taras Shevchenko (1968), defended his dissertation "Research and development of methods and tools for implementing functions in a mini-computer" (1974), doctoral dissertation "Problem orientation of the architecture of computer systems for data processing and knowledge" (2006), Professor (2014)./span>

In the Institute of Cybernetics named after V.M. Glushkova has been working since July 1961, and since 2007 she has been a leading researcher in the department of microprocessor technology.

The main results

Запропонував, вперше в Computer Science наслідуючи Норберта Вінера, у якості значення поняття інформації прийняти всяку структуру - як ознаку об'єктивну, невід'ємну, повсюдну, яка виділяє інформацію із усього сущого, не залежить від її носія, сприйняття й застосування, та передає семантику зовнішнього Миру.

Запропонував концепцію й дослідив архітектуру, структуру й реалізацію інформаційного комп’ютера (IC).

Задля ефективного подання і використання інформації вперше в Computer Science за зразок IC взяв систему обробки знань (СОЗ) із новою метамовою нормальних форм знань (НФЗ), об'єктами процедур якої є саме довільні структури. В якості ж зразка СОЗ, - виробив і дослідив структуру наукової теорії, чий ідеал побудував у складі семантики, мови й функцій теорії таким чином, що:

• семантика всякої теорії включає специфічний базис у складі концептуальної й емпіричної моделей, ядро, теорії-наслідки й наслідки теорії;

• мова всякої теорії представляється ієрархією різних емпіричних теорій: теорією вираження поверхневих форм речень специфічними образами знаків і теорією специфічного синтаксису мови;

• множина функцій усякої теорії має відтворювати комунікативні, дескриптивно-преспиктивні й аргументативні функції мислення й мови, необхідні й достатні для процесів спілкування й пізнання.

Дослідив відносно аналогів переваги метамови НФЗ та розробив архітектуру ядра IC у складі: бази знань у машинній формі; транслятора баз знань; словника понять; процесора баз знань (ПБЗ), процесора даних та масивів даних.

Продемонстрував на прикладах формального НФЗ-опису детермінованої і універсальної машин Тьюринга можливість на IC обох базових процесів постановки та вирішення задач: інтерпретуюче-транслюючого і транслююче-транслюючого.

Продемонстрував можливість і стиль реалізації на IC всієї множини функцій мислення й мови, необхідних і достатніх для процесів спілкування й пізнання на прикладах формального НФЗ-опису сервісних функцій вводу і накопичення знань, ретрансляції знань тощо.

Дослідив виразність метамови НФЗ на опису показових прикладів задач та об’єктних мов:

• формальних мов всіх рівнів за Н. Хомським;

• синтаксису підмножини простих речень англійської мови;

• синтаксису фрагмента морфоаналізу російської лексики;

• метамови Extended BNF, самоопису метамови НФЗ;

• п’ятьох мов XML, RDF, OWL2, SPARQL та RIF-BLD із складу Semantic Web;

• предикатів на списках, множинах, поліномах, доведення теорем у численні висловлень;

• розв’язку розрахункових задач тощо.

Для реалізації виробленої концепції IC:

• запропонував нову методологію модельного проектування процесора;

• у лабораторії інформаційних машин (зав. лаб. Кургаєв О.П.) створено цілий ряд модифікацій дослідницьких зразків IC на базі різних апаратних ПБЗ і персональних комп'ютерів. Ці розробки не мають аналогів, демонструвались в Києву, Харкові, Варшаві, Будапешті, Софії, Москві, Ленінграді;

• разом із НПО «Електронмаш» реалізовано дві модифікації IC на базі ІНТЕК "Пошук".

• разом з аспірантом Савченко І.В. у системі САПР Actel Libero IDE v9.1 виконано проектування, моделювання й реалізовано СОЗ на базі плати M1agl-Dev-kit-scs фірми Actel.

Отримані результати орієнтовані на ефективну реалізацію структурно-складних задач, систем штучного інтелекту методами пошуку в просторі станів, декомпозиції, доказу теорем.

О.П. Кургаєв є співавтором розробки: першого в СРСР однокристального 16-розрядного мікропроцесора серійної мікроЕОМ "Електроніка С5-21"; цифро-аналогових інтерполяторів, впроваджених в цифрових магнітофонах для накопичення інформації надвеликих об’ємів.

О.П. Кургаєв – автор понад 250 наукових праць, у тому числі 8 монографій та навчальних посібників, 102 патентів та авторських свідоцтв на винаходи і корисні моделі.

h-index за даними Google Scholar: 7; h-index за даними SCOPUS: 3.

Сформував та викладав протягом 9 років на випусковій кафедрі інформаційних систем Національного університету харчових технологій дві дисципліни: «Методи та системи штучного інтелекту» та «Системи обробки знань».

Підготував 3-ох кандидатів наук та більш як 20 дипломників – магістрів, бакалаврів.

О.П. Кургаєв - член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій Д 26.194.03 при Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України.

Має почесні звання «Лучший изобретатель Института кибернетики АН УССР» (1986), «Кращий винахідник Академії наук України» (1992), «Винахідник року НАН України» (2017), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2012 року за роботу "Проблемно-орієнтовані обчислювальні засоби обробки інформації в реальному часі".

Кургаєв Олександр Пилипович — Вікіпедія (wikipedia.org)