Наприкінці 2025 року вийшла друком монографія української науковиці-фольклористки, старшої наукової співробітниці відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидатки філологічних наук Ірини Коваль-Фучило «Затоплені села: пам’ять наративу».
У цій роботі вперше в українській фольклористиці комплексно досліджено спогади про переселення із зон будівництва гідроелектростанцій і штучних водойм від середини 1950-х до початку 1980-х років, а також представлено форми народної пам’яті про затоплені села (книги, зустрічі, пам’ятні хрести і знаки, музейні кутки, фотовиставки тощо). Проаналізовані тексти становлять переселенський наратив. Досліджено його тематику, номінацію основних явищ, способи презентації досвіду.
Основний джерельний матеріал – це власні записи авторки, зроблені у 2012–2024 роках під час семи експедицій до сіл Кременчуцького району Полтавської області, Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, Золотоніського і Черкаського районів Черкаської області, а також колишнього Світловодського району Кіровоградської області та колишнього Переяслав-Хмельницького району Київської області. Низку записів зроблено в Переяславі та Києві: до них належать, зокрема, інтерв’ю із двома херсонцями, які пережили затоплення через підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Ці матеріали представлено у додатках до монографії.
Стратегія переселенського наративу сформувалася під впливом суперечностей між офіційною позицією держави і переживанням втрати землі, дому, рідного села. Текстовий масив – це оповіді про травматичний досвід неможливості протидіяти державній машині. Мотиви втрати особливо рельєфні у наш час.
Книга розрахована на науковців і всіх, хто цікавиться історією України ХХ–ХХІ століть і народною оповідною традицією.
За інформацією Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України