Про Національну академію наук України

Національна академія наук України заснована 27 листопада 1918 року у Києві. Її першим президентом був видатний учений із світовим ім’ям В.І. Вернадський.

Національна академія наук України (НАН України, Академія) відповідно до чинного законодавства є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності. Самоврядність Академії полягає у самостійному визначенні тематики досліджень та форм їх організації й проведення, формуванні своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків, виборності та колегіальності органів управління. Академія об’єднує дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.

Найвищим органом самоврядування НАН України є Загальні збори, що складаються з дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів. У сесіях Загальних зборів (крім питань, пов’язаних з виборами дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів НАН України) з правом ухвального голосу беруть участь наукові працівники, делеговані трудовими колективами наукових установ Академії, з правом дорадчого голосу – іноземні члени, керівники наукових установ Академії та представники наукової громадськості. У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на 5 років. До складу Президії НАН України входять 37 осіб, в тому числі президент, п’ять віцепрезидентів, 14 академіків-секретарів відділень, а також 9 членів Президії Академії. У засіданнях Президії також беруть участь з правом дорадчого голосу 5 виконуючих обов’язки члена Президії та 14 радників Президії НАН України.

В НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень: математики; інформатики; механіки і машинознавства; фізики і астрономії; наук про Землю; матеріалознавства; енергетики та енергетичних технологій; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.

В Академії діють 5 регіональних наукових центрів подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький (м. Покровськ), Західний (м. Львів), Південний (м. Одеса), Північно-східний (м. Харків), Придніпровський (м. Дніпро), а також Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів (м. Київ). Статутну діяльність Кримського наукового центру та його фінансування з бюджету НАН України призупинено в 2014 році.

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та інші наукові установи (обсерваторії, ботанічні сади, дендропарки, заповідники, бібліотеки, музеї тощо). В структурі НАН України діють національні заклади – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Національний науково-природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України». До структури НАН України входять також підприємства дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, науково-інженерні центри).

На цей час в НАН України діють 159 наукових установ. Протягом 2024–2025 років Державну атестацію пройшли 150 наукових установ НАН України .

 Також у віданні НАН України перебуває 103 суб’єкта господарювання, серед яких 52 входять до складу дослідно-виробничої бази інститутів, зокрема 20 дослідних виробництв, вісім конструкторських бюро і 24 науково-дослідні, науково-технічні та інженерні центри.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на фінансування НАН України у 2026 р. визначено видатки за рахунок коштів загального фонду обсягом 6677142,2 тис. грн.

Загальна кількість працюючих в НАН України за станом на 01.01.2026 склала 23982 осіб, в тому числі 13003 наукових працівників. Серед них 2332 докторів наук та 6435 кандидатів наук.

У боях із загарбниками та внаслідок бомбардувань агресором цивільних об’єктів загинуло та пропало безвісти 30 працівників Академії.

У зв’язку з російською військовою агресією за кордон тимчасово виїхали 1066 (8,6%) наукових працівників установ НАН України, 303 наукових працівників (5%) змінили місце перебування на інші регіони України.

За станом на 19.02.2026 до складу НАН України входять 175 дійсні члени (академіки), 391 член-кореспондент та 85 іноземних членів.

Внаслідок повномасштабної російської військової агресії окремі установи НАН України опинилися на територіях, тимчасово захоплених російськими окупантами, для багатьох інститутів військові дії унеможливили повноцінну роботу. Зазнали руйнувань будівлі та наукове обладнання інститутів, розташованих у Києві, Харкові, Дніпрі, Сумах, Миколаєві. Наразі повністю знищено або пошкоджено більше 300 об’єктів майнового комплексу Академії. Орієнтовна вартість відновлення зруйнованого та пошкодженого майна становить понад 843 млн грн. Керівництвом НАН України прийнято низку рішень для забезпечення функціонування інститутів та об’єктів інфраструктури, організації режиму роботи працівників, обліку збитків, завданих внаслідок російської збройної агресії тощо.

Академія актуалізувала та суттєво розширила тематику наукових досліджень, спрямованих на забезпечення оборони та безпеки держави. Перелік пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних розробок такої спрямованості на 2025-2026 рік погоджено з Міністерством оборони України.

На засіданнях Президії НАН України регулярно заслуховуються доповіді про дослідження, результати яких можуть бути використані для підвищення обороноздатності країни, мінімізації наслідків воєнних дій. Велика увага приділяється розвінчанню міфів та дезінформації, породжуваних пропагандою агресора.

Від перших днів повномасштабної війни волонтерська діяльність стала для Академії невід’ємною частиною щоденної роботи, об’єднавши науковців, інженерів і колективи установ навколо підтримки оборони країни та цивільного населення. Установи Академії не лише розробляли рішення для Збройних Сил, а й масово передавали на фронт: мобільні джерела живлення, системи очищення води, керамічні плити для бронежилетів, 3D-друковані деталі для техніки й медицини, іммобілізаційні шини, «розумні» сенсори, матеріали для маскування і захисту техніки, зокрема десятки тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. Військові також отримали генератори й пічки-енергоустановки, засоби зв’язку, елементи безпілотних комплексів, системи підзарядки дронів і тепловізорів, обладнання для шпиталів – від хірургічних інструментів до імплантатів.

Вагомою була й фінансова підтримка: академічні колективи та окремі науковці спрямовували на потреби армії кошти, виплати, зарплати, гранти й премії. Загальний обсяг цієї допомоги сягнув десятків мільйонів гривень. Окрім цього, науковці допомагали переселенцям, підтримували звільнені громади та долучалися до відновлення шкіл, бібліотек і парків у прифронтових регіонах.

Важливу роль в організації та координації окремих актуальних напрямів фундаментальних і прикладних досліджень відіграє мережа наукових рад, комітетів, комісій НАН України, наукових громадських організацій, що діють при НАН України. Натепер в Академії функціонують 79 наукових рад, 15 наукових комітетів, 21 комісія і 24 наукові товариства, зокрема 20 наукових рад, 9 комітетів, 18 комісій і одне товариство при Президії НАН України. Їхню діяльність зосереджено на питаннях сприяння розвитку перспективних наукових досліджень, підготовці пропозицій та аналітичних матеріалів для державних органів влади, організації та проведенні наукових читань, конференцій, семінарів, симпозіумів.

Активну роботу з координації наукової діяльності проводить Рада президентів академій наук України, Науково-технічна рада НАН України, Експертна рада з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при НАН України, науково-координаційні ради секцій НАН України. Розвитку фундаментальних досліджень та ефективному використанню їхніх результатів у прикладних дослідженнях і науково-технічних розробках сприяє також Міжвідомча рада з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні.

Національна академія наук України як вища наукова організація України здійснює незалежну наукову експертизу проєктів стратегічних, прогнозних та програмних документів, а також проєктів законів, державних рішень і програм. Академія за дорученням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи розробляє пропозиції щодо засад державної наукової і науково-технічної політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, рекомендації щодо суспільно-політичного, соціально-економічного, науково-технічного, інноваційного та гуманітарного розвитку держави. У звітному році на замовлення органів державної влади установами НАН України було надано понад 1840 експертних висновків до нормативно-правових актів і програмних документів, а також інформаційно-аналітичних матеріалів  з різних питань суспільного розвитку.

Значний обсяг експертної роботи виконувався фахівцями Академії, включеними до складу науково-експертних, консультаційних рад, комісій, створених при державних органах для попереднього розгляду та надання наукових висновків з різних питань їхньої діяльності. Правознавці НАН України активно працювали над удосконаленням та реалізацією положень Конституції України, окремих кодексів та законів, інших нормативно-правових актів, проводили експертизи та надавали науково-консультативну і науково-методичну допомогу Конституційному Суду України, профільним комітетам Верховної Ради України, Головному управлінню Служби безпеки України, Генеральній  прокуратурі України, Кабінету Міністрів України, Міністерству юстиції України, Міністерству освіти і науки України.

Результати досліджень вчених НАН України знайшли застосування й під час підготовки узагальнюючих прогнозних документів. Серед них: Стратегія економічної безпеки України до 2030 року, Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на 2025-2027 роки, Державна програма розвитку міжнародного територіального співробітництва на 2025-2027 роки, Концепція загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2026-2030 роки, Національний план з декарбонізації систем централізованого теплопостачання України до 2050 року, Державна цільова програма справедливої трансформації вугільних регіонів України до 2030 року, Стратегія збереження біологічного різноманіття України на період до 2035 року.

Важливим напрямом науково-експертної діяльності Академії є науково-методичне забезпечення законотворчої діяльності Верховної Ради України. У 2025 році до її комітетів було направлено більше двохсот пропозицій, висновків та зауважень до проєктів законів України, що регулюють діяльність у різних сферах суспільного життя

Значна науково-експертна робота виконувалась на замовлення Кабінету Міністрів України. Зокрема, до Уряду в 2025 році були надіслані аналітичні матеріали та пропозиції до Плану заходів на 2026 рік щодо забезпечення національної стійкості, Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу, Плану заходів з реалізації у 2025–2026 рр. Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні у 2021–2026 рр., Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».

Активна співпраця у звітному році продовжувалася з низкою центральних органів виконавчої влади. На їхні запити минулого року було надано більше 650 експертних висновків та аналітичних матеріалів.

В складних умовах воєнного стану та збройної агресії рф триває активна взаємодія НАН України з Радою національної безпеки і оборони України, до складу якої входить президент НАН України академік НАН України Анатолій Глібович Загородній. Минулого року на замовлення РНБО України експертами НАН України було підготовлено науково-аналітичні матеріали з питань забезпечення національної безпеки та оборони у економічній, соціальній, науково-технологічній та інших сферах.

НАН України на регулярній основі здійснює оцінювання тематики фундаментальних досліджень наукових установ країни, що виконуються за кошти державного бюджету України. Протягом 2025 року було розглянуто 843 науково-дослідних робіт п’яти головних розпорядників бюджетних коштів, щодо кожної з яких надано відповідний експертний висновок про доцільність її фінансування з державного бюджету.

Міжнародне наукове співробітництво здійснюється в рамках 130 чинних угод, укладених НАН України з академіями, державними установами, науковими організаціями та освітніми закладами 50 країн світу, серед яких країни Європи, Америки, Азії, Африки. Загалом у реалізації різних форм міжнародної співпраці беруть участь понад 130 установ Академії.

Національна академія наук України та її окремі установи представляють нашу країну та національну наукову спільноту у майже 30 міжнародних наукових союзах, радах, асоціаціях, наукових об'єднаннях та центрах. Серед них: Міжнародна рада з науки (ISC), Всеєвропейська федерація академій (ALLEA), Міжнародна Асоціація з досліджень Космосу (COSPAR), Міжнародний союз чистої та прикладної фізики (IUPAP), Європейська федерація зварювання (EWF), Європейська організація біології рослин (EPSO), Конференція національних бібліотек Європи (CELN), тощо. По кожному зі згаданих напрямів працюють окремі наукові колективи.

Вчені НАН України є активними учасниками міжнародних програм, що здійснюються за підтримки таких міжнародних та іноземних організацій та фондів, як Європейська Комісія, NATO, UNESCO, DFG, CRDF, Фонд Саймонса (США) тощо. За грантами цих організацій та за двосторонніми проєктами міжурядових програм, здобутих на конкурсній основі, реалізується щорічно понад 200 дослідницьких, координаційних та підтримуючих науковий обмін проєктів.

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС розширюються зв'язки з науковими центрами країн ЄС та організаціями Європейської комісії, зокрема в рамкових програмах ЄС з досліджень та інновацій, програмах ЄВРАТОМа, Європейської організації ядерних досліджень (CERN), Європейської хмари відкритої науки (EOSC Association), Європейської Грід-інфраструктури (EGI Foundation), Європейського консорціуму астрофізики елементарних частинок (APPEC). Триває взаємодія на постійній основі з Об'єднаним дослідницьким центром Єврокомісії (JRC), Шведським ТОВ EISCAT, Європейським регіональним центром глобальної мережі спостереження Землі EuroGEO тощо.

У межах двосторонньої Угоди про наукове співробітництво між НАН України та Польською академією наук регулярно проводяться конкурси спільних українсько-польських проєктів, які передбачають обмін ученими. Молоді вчені – працівники установ НАН України проходять місячне стажування в наукових установах та університетах Польщі. Національна академія наук України і Польська академія наук спільно присуджують премії за важливі наукові результати, отримані в ході спільних досліджень ученими двох країн.

Активно розвивається співпраця Київського академічного університету з Національним центром синхротронного випромінювання SOLARIS, який за рішенням Ліги європейських фотонних джерел на основі прискорювачів (LEAPS) визначено координаційною установою для співпраці LEAPS-Україна та реалізації ініціативи «Світло для України» (Light for Ukraine) – спільної дослідницької інфраструктури, яка сприятиме подальшому зміцненню транскордонної співпраці.

Важливим кроком з інтеграції НАН України до Європейського дослідницького простору стало розширення українсько-німецького співробітництва в галузі науки та досліджень, зокрема взаємодія з дослідницьким центром фундаментальних наук «Німецький електронний синхротрон» (DESY) з реалізації спільних проєктів, проведення шкіл та вебінарів для молодих дослідників DESY-Україна, а також створення на базі Київського академічного університету Центру передового дослідження квантових матеріалів (GU-QuMat) за підтримки Федерального міністерства з досліджень ФРН.

Складовою міжнародного співробітництва НАН України є зовнішньоекономічна діяльність, яка охоплює створення матеріалів, устаткування, розроблення програмних продуктів на замовлення іноземних компаній та наукових організацій. Цю діяльність здійснюють понад 20 наукових установ Академії в рамках близько 90 контрактів.