У Видавничому домі «Академперіодика» НАН України побачив світ десятий том дванадцятитомної «Історії української літератури». У ньому висвітлено літературний процес 1920-х – 1930-х років. Книгу підготували в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Період 1920–1930-х років в інтелектуальній історії України відомий як Розстріляне відродження (або Червоний ренесанс). У цей період українська література, попри ідеологічний вплив радянської системи, була представлена поколінням багатьох талановитих митців, чиї твори стали знаковими в національній культурі, започаткували у ній нові шляхи розвитку, нову традицію. Ця література розвивалася під знаком модернізму, стала репрезентантом національної моделі цивілізаційного європейського явища, своєрідним естетичним кодом модерності української нації в усьому ХХ столітті.
Праця складається з трьох великих тематичних частин: «Розвиток літературного модернізму в добу “Червоного ренесансу”» (1920-ті роки); «“Заблокована” література 1930-х років»; «Західноукраїнська та еміграційна літератури (1920–1930-ті роки)». Окремий розділ присвячено перекладу і жанровій літературі, він стосується всіх попередніх тематичних частин. Завершується видання «Літописом подій» та «Іменним покажчиком».
В оглядових розділах конкретно-історично висвітлено подальший розвиток модернізму як художнього напряму, його основні стильові тенденції / течії в умовах зародження й поступового домінування ідеологічно тенденційної (соцреалістичної) літератури. Розглянуто історико-культурні обставини тодішнього літературного процесу, розвиток поезії, прози, драматургії, кінодраматургії, художнього перекладу, літератури для дітей та юнацтва, сатири й гумору; поєднано історичні, жанрово-стильові, проблемно-тематичні характеристики з культурологічними, біографічними, контекстуальними. У портретному форматі подано життя й творчість Павла Тичини, Максима Рильського, Євгена Плужника, Миколи Хвильового, Юрія Яновського, Валер’яна Підмогильного, Миколи Куліша, Микола Зерова, Богдана-Ігоря Антонича, Євгена Маланюка, Юрія Липи, Уласа Самчука, Наталени Королевої.
До написання тому були залучені досвідчені науковці з усієї України, зокрема:
- професор кафедри української літератури філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича доктор філологічних наук, професор Володимир Антофійчук;
- професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Мирослава Гнатюк;
- доктор філологічних наук, професор Лідія Голомб (1938–2013) з Ужгородського національного університету;
- академік НАН України Іван Дзюба (1931–2022);
- директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський;
- провідний науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України член-кореспондент НАН України Микола Ільницький;
- професор кафедри початкової освіти та освітніх інновацій педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор філологічних наук Тетяна Качак;
- професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Лада Коломієць;
- професор кафедри української літератури факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор філологічних наук Наталія Мафтин;
- доктор філологічних наук Володимир Панченко (1954–2019);
- заступник декана факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія», старша викладачка кафедри літературознавства ім. В. Моренця цього вишу кандидат філологічних наук Оксана Пашко;
- доктор філологічних наук Тетяна Свербілова (1953–2021) з Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України;
- доцент кафедри української літератури та компаративістики Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктор філологічних наук Людмила Скорина;
- професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук Ганна Токмань;
- старший науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Роксана Харчук;
- завідувач кафедри української літератури факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор філологічних наук Степан Хороб.
Науковим редактором тому виступила завідувач відділу української літератури та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук, професор Раїса Мовчан.
Це видання стане новим важливим етапом розвитку літературознавчого дискурсу в сучасному академічному річищі, зокрема завдяки введенню в науковий обіг багатьох імен, фактів, художніх творів, які було штучно вилучено або сфальсифіковано в радянські часи; уточненню й науковому переосмисленню багатьох художніх творів у контексті сучасної історіографії та розвитку літературознавства.
За інформацією Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
