14 січня 2026 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку про досвід Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» щодо відновлення зруйнованих будівель і споруд розповів генеральний директор цього Інституту член-кореспондент НАН України Олександр Шимановський.
Це нагальне завдання сьогодення для всієї України і, зокрема, її будівельної галузі, що має велике соціальне значення. Залучення установ НАН України, зокрема ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського» до розв’язання науково-технічних проблем відновлення зруйнованих чи пошкоджених будівель і споруд демонструє скорочення часу на їх виконання та високу ефективність.
Як зазначив доповідач, починаючи з 2022 року спільні дослідження спрямовано на дослідження технологій зварювання товстостінних відповідальних з’єднань металоконструкцій з різних (старих і нових) марок сталей, удосконалення наявних і розроблення нових методів інструментальної діагностики та неруйнівного контролю щільності металу пошкоджених чи зруйнованих елементів металевих конструкцій шляхом визначення значень напруженості магнітного поля.
Олександр Шимановський також повідомив, що результати спільних науково-технічних робіт знайшли своє втілення під час проєктування та виготовлення металоконструкцій для відновлення телевізійних веж Концерну РРТ у містах Києві, Чернігові та Корюківці Чернігівської області, енергетичних об’єктів ПрАТ «Укргідроенерго» у м. Запоріжжі та ПАТ «Центренерго» у м. Змієві, автопроїзду на греблі Дніпрогесу ПрАТ «Укргідроенерго» у м. Запоріжжі та низки торговельних центрів торговельної мережі «Епіцентр».
Позитивні результати науково-технічної співпраці ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського» з науковими установами НАН України, зокрема з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, свідчать про необхідність подальшого розвитку та розширення науково-технічних зв’язків між ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського» та НАН України.
У обговоренні доповіді виступили заступник директора з наукової роботи Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Леонід Лобанов, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України академік НАН України Анатолій Булат і перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов У виступах було відзначено важливу роль ТОВ «Укрінсталькон ім.В.М.Шимановського» у відновленні зруйнованих чи пошкоджених будівель і споруд, у тому числі внаслідок бомбардувань або обстрілів з боку агресора. Успішному виконанню цих складних завдань сприяє багаторічний позитивний досвід діяльності Інституту та тісна співпраця з установами Академії.
Далі із науковою доповіддю «Створення нейтронопоглинальних матеріалів для систем управління та захисту атомних реакторів з підвищеними характеристиками терміну служби з використанням вітчизняної сировини і технологій виготовлення» виступив заступник директора Науково-технічного комплексу «Ядерний паливний цикл» Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Віктор Грицина.
Він зазначив, що забезпечуючи науковий супровід експлуатації ядерних реакторів в Україні, фахівці ННЦ «ХФТІ» створили не лише базу матеріалознавчих і технологічних розробок елементів активної зони, а й забезпечили можливості виготовлення укрупнених партій поглинальних елементів (ПЕЛ) та поглинальних стрижнів (ПС) СУЗ для реакторів ВВЕР-1000 до того часу, поки АТ «НАЕК «Енергоатом» не освоїть їх масове виробництво. За участю філії «ВП «Атоменергомаш» АТ «НАЕК «Енергоатом» виготовлено відповідно до розроблених ННЦ «ХФТІ» технологічних операцій укрупнену дослідну партію ПС СУЗ порошкового варіанта для випробувань у ВВЕР-1000, яка вже другий рік на етапі дослідно-промислової експлуатації проходить випробування в 4 блоці філії «ВП РАЕС».
Як стало відомо з доповіді, у ННЦ «ХФТІ» створено нейтронопоглинальні матеріали на основі гафнію з новими сполученнями структурно-фазових характеристик, що забезпечують високі показники працездатності: складнооксидні сполуки гафнію і рідкісноземельних елементів – гафнати диспрозію і гадолінію, борид гафнію і карбід гафнію.
Крім цього, науковцями установи розроблено технологічні процеси виготовлення порошковими методами нейтронопоглинальних матеріалів таблеткової форми: карбід бору, титанат диспрозію та гафнат диспрозію з регульованими характеристиками густини до 97% від теоретичної та високими показниками механічних властивостей. Визначено сплав 42ХНМ як конструкційний матеріал для оболонки ПЕЛ. Цей сплав забезпечує високі технологічні властивості та радіаційну стійкість, а виробництво труб і прутків з нього вже налагоджено в Україні.
Віктор Грицина акцентував, що у ННЦ «ХФТІ» розроблено конструкції ПЕЛ з комбінованими поглиначами у таблетковому вигляді. Такий поглинач більш технологічний для спорядження оболонки ПЕЛ порівняно з порошковими поглиначами. Це автоматизує технологічний процес і зменшує час виготовлення ПЕЛ і ПС СУЗ. Також суттєвою перевагою є більша густина поглинача у таблетковій формі, що сприяє подовженню ресурсу роботи ПС СУЗ.
За словами доповідача, виконані науковцями ННЦ «ХФТІ» науково-дослідні роботи дають змогу перейти до дослідно-конструкторських робіт з проєктування ПЕЛ та ПС СУЗ для конкретних нових циклів роботи реакторів ВВЕР-1000 або реакторів інших типів, зокрема малих модульних реакторів (ММР).
У своєму виступі Віктор Грицина наголосив, що створення і налагодження масового виробництва ПС СУЗ для ядерних блоків шляхом впровадження українських розробок є вкрай актуальними. Доповідач підкреслив, що вирішення цього завдання потребує створення в ННЦ «ХФТІ» повноцінного комплексу науково-дослідного обладнання для розроблення і модернізації ПС СУЗ. Насамперед необхідно обладнання для методики контролю якості порошкових нейтронопоглинальних матеріалів і елементів ПЕЛ і ПС СУЗ в цілому. Також з метою розроблення ПЕЛ і ПС СУЗ для різних типів реакторів та створення технології їх масового виробництва необхідно організувати лабораторну базу з обладнанням, що допоможе обґрунтувати автоматизацію окремих технологічних процесів.
В обговоренні цієї доповіді виступили керівник служби паливовикористання та поводження з радіоактивними відходами філії «Відокремлений Підрозділ Науково-Технічний Центр АТ «НАЕК «Енергоатом»» кандидат технічних наук Олег Годун, директор Інституту монокристалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України академік НАН України Ігор Притула, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України академік НАН України Ігор Гаркуша, в.о. генерального директора Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» академік НАН України Микола Азарєнков. Учасники обговорення відзначили актуальність та важливість робіт з розроблення нейтронопоглинальних матеріалів і елементів для систем управління та захисту (СУЗ) реакторів ВВЕР-1000, а також вагомі результати, отримані в ННЦ «ХФТІ» у процесі створення матеріалів з підвищеними характеристиками терміну служби з використанням вітчизняної сировини і технологій виготовлення. Було підкреслено необхідність подальшого розвитку фундаментальних і прикладних досліджень у галузі ядерного матеріалознавства, конструювання та технології виготовлення ПЕЛів, твелів, ПС СУЗ для реакторів різного типу, а також з підготовки кадрів і підрозділів з убезпечення ядерних установок України.
Далі з ініціативою про заснування в Інституті математики НАН України Центру передових математичних досліджень та освіти імені Михайла Остроградського (Mykhailo Ostrohradskyi Center for Mathematical Research and Education) виступив академік-секретар Відділення математики НАН України, директор Інституту математики НАН України академік НАН України Олександр Тимоха.
У своєму виступі він наголосив на критичному стані математичної освіти в Україні, що ставить під загрозу відтворення кадрового наукового потенціалу та збереження наукових математичних шкіл України. У зв’язку із цим Олександр Тимоха запропонував заснувати нову сучасну інституцію як структурний підрозділ Інституту математики НАН України. Першочерговою метою діяльності Центру має бути сприяння сталому розвитку математичної науки та освіти в Україні, відтворення кадрового потенціалу, а також збереження та розвиток наукових математичних шкіл шляхом налагодження ефективної взаємодії математичної спільноти НАН України з науковими, освітніми, інноваційними, бізнесовими, оборонними та безпековими інституціями, зокрема й міжнародними.
Президія НАН України одноголосно підтримала ініціативу Відділення математики НАН України та проголосувала за заснування Центру, що дає старт офіційним перемовинам із міжнародними донорами та підготовці установчих документів.
На завершення учасники засідання розглянули низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, Президія НАН України затвердила новий склад Ради молодих вчених НАН України на чолі з головою, яким під час засідання Ради обрано провідного наукового співробітника Національного науково-природничого музею НАН України доктора біологічних наук Олександра Ковальчука.
Фото: пресслужба НАН України
