11 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України. На його початку було підписано спільний наказ НАН України та АТ «НАЕК «Енергоатом» про затвердження керівників і персонального складу Координаційної науково-технічної ради зі співпраці. У роботі засідання взяв участь тимчасово виконуючий обов’язки голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Павло Ковтонюк.
Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній наголосив, що багаторічна співпраця Академії та «Енергоатому» має стратегічне значення для науково-технічної підтримки безпечної експлуатації атомної енергетики, модернізації енергоблоків і розвитку перспективних ядерних технологій. Він підкреслив, що саме консолідація зусиль науки та енергетичної галузі є важливою передумовою зміцнення енергетичної безпеки держави та її технологічної самодостатності, а оновлений склад Координаційної ради сприятиме ефективнішій реалізації спільних науково-технічних проєктів.
У своєму виступі Павло Ковтонюк подякував науковцям НАН України за підтримку атомної галузі, зазначивши, що сьогодні «Енергоатом» забезпечує близько 66% виробництва електроенергії в Україні та працює в умовах війни на межі можливостей. Він окреслив пріоритети подальшої співпраці з науковою спільнотою – продовження терміну експлуатації енергоблоків, підвищення їхньої потужності, а також реалізацію нових проєктів будівництва, зокрема добудову Хмельницького енергоблока №3 та перспективний блок №5. За його словами, науковий супровід є ключовою умовою безпечного розвитку атомної енергетики та зміцнення енергобезпеки України.
Далі було заслухано наукову доповідь завідувачки відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України» члена-кореспондента НАН України Інни Луніної «Стійкість публічних фінансів України і можливості її зміцнення».
У доповіді було проаналізовано стан публічних фінансів України в умовах повномасштабної війни та окреслено ключові виклики для бюджетної системи держави. Зокрема зазначалося, що у квітні-грудні 2022 року видатки державного бюджету зросли майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2021 року, передусім через різке збільшення фінансування оборони, безпеки, соціального захисту та охорони здоров’я. Водночас податкові надходження скоротилися, а бюджетний дефіцит перевищив 20% ВВП, що зумовило посилення залежності від міжнародної грантової допомоги та запозичень; державний борг зріс більш ніж удвічі та перевищив 70% ВВП.
Особливу увагу було приділено питанням підвищення ефективності бюджетної політики та зміцнення доходної бази. За оцінками дослідників, втрати надходжень від ПДВ через недосконалість адміністрування можуть сягати до 40% потенційних доходів, тому важливим напрямом визначено цифрову трансформацію податкового контролю та використання внутрішніх резервів збільшення бюджетних ресурсів. Доповідачка наголосила на необхідності переходу від переважно екстрених фінансових рішень до системних підходів, спрямованих на забезпечення макрофінансової стабільності, посилення інституційної спроможності держави та формування передумов для післявоєнного відновлення економіки.
В обговоренні доповіді секретар Рахункової палати України доктор юридичних наук Василь Невідомий наголосив на практичній цінності представленого дослідження для підвищення прозорості та підзвітності публічних фінансів. Зокрема, йшлося про розвиток фінансового аудиту, запровадження консолідованої фінансової звітності держави та необхідність удосконалення системи парламентського контролю за управлінням бюджетними ресурсами. Окрему увагу було приділено питанням боргової стійкості та управління фіскальними ризиками.
Завідувач кафедри фінансів імені Віктора Федосова Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук Андрій Буряченко звернув увагу на стан фінансів місцевого самоврядування в умовах війни, підкресливши зростання дисбалансів між громадами різних регіонів та важливість чіткого розмежування повноважень між державним і місцевим рівнями у сфері фінансової відповідальності та забезпечення публічних послуг.
Академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України Валерій Геєць акцентував на глобальних економічних тенденціях, що впливають на фінансову систему України, зокрема на зростанні світового боргового навантаження та необхідності стратегічного переосмислення підходів до фінансування розвитку. Він наголосив на важливості структурних змін у фінансуванні науки й інновацій, а також на потребі розширення досліджень у сфері місцевих фінансів з урахуванням адміністративно-територіальної реформи та повоєнного відновлення.
Другою було заслухано наукову доповідь заступника директора Інституту морської біології НАН України доктора біологічних наук Віктора Демченка «Проблеми збереження та управління морськими природоохоронними територіями України в умовах воєнних впливів».
Він наголосив, що морські природоохоронні території є ключовим інструментом збереження біорізноманіття та стабільності морських екосистем. За останні 20 років у світі їхня площа істотно зросла і нині понад 2% акваторії Світового океану включено до таких територій. Доповідач зазначив, що Україна є одним із лідерів серед чорноморських країн за площею та кількістю морських природоохоронних територій, а найбільш цінні за біологічними показниками акваторії зосереджені насамперед у північно-західній частині Чорного моря. Серед прикладів таких територій він назвав, зокрема, НПП «Джарилгацький», Кінбурнську косу, НПП «Білобережжя Святослава» тощо.
Окремо було підкреслено значення найбільшої морської природоохоронної території України – філофорного поля Зернова (північно-західна частина Чорного моря), яке є осередком високого біорізноманіття та багаторічного моніторингу інституту. За словами доповідача, у довоєнний період фіксувалося відновлення природних процесів і покращення екологічного статусу цієї акваторії, однак воєнні чинники (зокрема вторинне забруднення та зниження можливостей контролю) створюють ризики погіршення її стану й потребуватимуть окремого оцінювання після завершення бойових дій.
За словами Віктора Демченка, внаслідок російської агресії Україна втратила контроль над понад 272 тис. га морських акваторій природно-заповідного фонду в межах узбережжя Криму та Азовського басейну. У зоні активних воєнних впливів нині перебувають усі морські природоохоронні території підконтрольного узбережжя Чорного моря загальною площею близько 460 тис. га. Також окуповано 27 територій Смарагдової мережі, ще 11 – у зоні бойових дій; серед водно-болотних угідь міжнародного значення 10 окуповано і 7 залишаються під впливом воєнних дій.
Серед характерних проблем на окупованих територіях доповідач назвав невизнання або зміну природоохоронного статусу, зміну режимів охорони, неконтрольоване використання природних ресурсів та відсутність науково обґрунтованих рішень. Як приклад він згадав ситуацію з Молочним лиманом на Азовському узбережжі (зокрема використання території як полігонів, неконтрольоване використання біоресурсів, відсутність належного водообміну з морем), а також НПП «Джарилгацький», який, за його словами, є важливою територією для дельфінів і нагулу риб та зазнає негативного впливу через використання акваторій у воєнних цілях.
В Інституті морської біології розробили систему оцінювання воєнних впливів на морські природоохоронні території з поділом на прямі та опосередковані чинники і застосуванням бальної експертної оцінки, що дає змогу визначати найбільш уразливі акваторії та пріоритети подальшого моніторингу. За результатами застосування цієї методики доповідач відзначив, що найбільше постраждав заказник «Острів Зміїний». Також наголошено, що опосередковані впливи (вторинне забруднення, зміна природокористування, обмеження доступу до акваторій тощо) можуть мати триваліші й масштабніші наслідки, ніж прямі воєнні впливи, які часто є локальними.
У доповіді було наведено приклади змін у ключових природоохоронних територіях. Зокрема, для Дунайського біосферного заповідника НАН України (майже 10 тис. га морської акваторії) зазначено факти регулярної фіксації нафтових забруднень і затоплень суден; наведено приклад затоплення земснаряда у 2025 році в гирлі та зазначено, що 2 січня сталася масштабна пожежа внаслідок загоряння БПЛА, збитки від якої, за оцінками екоінспекції, становили 130 млрд грн. Для Чорноморського біосферного заповідника НАН України акцентовано на впливі подій, пов’язаних із Каховським водосховищем, зокрема на змінах якості вод і процесах, які проявлялися, зокрема, через показники розвитку фітопланктону (хлорофілу-А).
Водночас доповідач звернув увагу і на окремі позитивні ефекти зменшення антропогенного тиску: обмеження доступу до значної частини морських акваторій з 2014 року сприяло фіксації відновлення популяцій осетрових (білуга, осетер, севрюга) у межах моніторингу в гирлі Дунаю, а також появі повідомлень про реєстрацію осетрів у інших ділянках, зокрема поблизу Запоріжжя та Хортиці.
Окремий блок доповіді було присвячено проблемам управління морськими природоохоронними територіями: доповідач відзначив фрагментованість менеджменту різними установами, недостатню нормативну деталізацію режимів охорони, конфлікти інтересів між користувачами ресурсів і системою охорони. Серед першочергових кроків після завершення воєнних дій він назвав необхідність оновлення Морської природоохоронної стратегії України, розроблення регіональних програм із залученням науковців та посилення координації між установами. Також наголошено на потребі вдосконалення системи оцінювання збитків і втрачених вигод, зокрема у сфері рибного господарства, де відповідні підходи, за його словами, не оновлювалися з 1986 року.
В обговоренні доповіді директор Дунайського біосферного заповідника НАН України кандидат біологічних наук Олександр Волошкевич навів дані про стан морської акваторії заповідника та наслідки воєнних дій для екосистем і птахів, водночас відзначивши ознаки відновлення популяцій осетрових на тлі обмеження промислу.
Заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря кандидат географічних наук Віктор Коморін наголосив на необхідності інтеграції українських досліджень у підходи Морської стратегії ЄС і розвитку комплексного екологічного моніторингу як основи для управлінських рішень.
Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Сергій Афанасьєв звернув увагу на особистий внесок доповідача у захист держави, зазначивши, що Віктор Демченко з перших днів повномасштабної війни долучився до територіальної оборони, згодом служив у Збройних Силах України, був поранений і демобілізований, а також неодноразово представляв результати наукових досліджень на засіданнях комітетів Верховної Ради України.
Він також висловив занепокоєння станом популяцій осетрових у Чорному морі. За його словами, частина виявлених особин, ймовірно, походить із Дніпровського осетрового виробничо-експериментального заводу імені С.Т. Артющика в Новій Каховці, який був затоплений унаслідок знищення Каховської ГЕС. Це створює пряму загрозу подальшому відтворенню популяцій реліктових осетрових видів у водоймах України. На підтвердження цього він навів факти виявлення особин однакового віку та розмірів, а також реєстрації осетра ленського, який не є аборигенним видом для українських вод.
Віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Радченко підкреслив значення досліджень морських екосистем у прифронтових умовах, звернув увагу на критичне скорочення популяцій осетрових у попередні десятиліття та необхідність посилення наукового супроводу заповідників і підтримки їх кадрового потенціалу.
На завершення Президія НАН України розглянула низку кадрових і поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
