Астрофізикиня Олена Компанієць: «Моя робота – це погляд у минуле»

23.06.2026

Скільки зір на небі? Чому після зими настає весна? З чого зроблений Місяць? Питання світобудови цікавили Олену Компанієць змалечку. Майбутня науковиця росла в Осокорівці на Херсонщині, де споглядати зоряне небо майже не заважало світлове забруднення. Інтерес до науки їй прищепив батько, який пояснював доньці, як влаштований світ навколо, та познайомив із телескопами. Олена так сильно марила астрономією, що у школі навіть дістала прізвисько Космос. Після школи – активно, день у день вивчала сонячні плями. Зрештою, вона змогла втілити свою заповітну мрію, хоча відбулося це не одразу: спершу дівчина підготувала роботу для Малої академії наук, згодом, з другої спроби вступила до фізико-математичного ліцею в Кривому Розі, а тепер працює у Головній астрономічній обсерваторії НАН України – молодшою науковою співробітницею. Вивчає ізольовані галактики, які називає галактиками-інтровертами. Й одночасно розповідає малечі про своє улюблене зоряне небо, адже Олена – відома у нашій країні популяризаторка науки. Наприклад, нещодавно вийшла друком її книжка «Таємниці полярного сяйва».

Російська агресія змінила життя нашої колеги і відчутно вплинула на її дослідження: окупація Криму позбавила доступу до тамтешніх телескопів, з якими вона працювала ще на початку своєї наукової кар’єри; Каховська катастрофа не оминула рідне Оленине село; її батько і коханий служать у війську. Але жодна ворожа ракета і жоден дрон, на щастя, не здатні загасити світла далеких галактик.

Своїми успіхами, жалями і сподіваннями Олена Компанієць поділилася з журналістами онлайн-журналу “The Ukrainians”. Фоторепортаж читайте тут.

Установи НАН України, підрозділи, наукові напрями, про які йдеться у повідомленні: