У серпні 2025 року побачила світ колективна міжнародна монографія “The Geoeconomics of the International Monetary Order: Money and Power in the 21st Century” («Геоекономіка міжнародного монетарного порядку: Гроші та влада у ХХІ столітті»). Ініціаторами її створення стали науковці з Університету Анагуак Пуебла (Universidad Anáhuac Puebla, Мексика) й Інституту економіки та прогнозування НАН України. Книгу за редакцією професора-дослідника Школи економіки та бізнесу Університету Анагуак Пуебла доктора Хосе Каррільйо-Пінья з Мексики і головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук, професора Олександра Шарова масовим накладом надрукувало видавництво “Macmillan Palgrave”, яке є дочірньою компанією міжнародного консорціуму Springer Nature Group (Швейцарія) – найбільшого у світі видавця наукової літератури. До авторського колективу увійшли фахівці з України, Мексики, Нової Зеландії та США. У монографії з різних поглядів ретельно досліджено складну й багатогранну трансформацію світового фінансового та валютного порядку. Автори також розглянули перспективи постковідної та повоєнної міжнародної валютної системи, сформованої під трансформаційним впливом передових технологій.
Українські дослідження представили науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України (заступники директора з наукової роботи Інституту академік НАН України Андрій Гриценко і член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, завідувач відділу грошово-кредитних відносин доктор економічних наук Євген Бублик і працівники сектору міжнародних фінансових досліджень відділу публічних фінансів – завідувачка сектору доктор економічних наук Олена Борзенко, провідний науковий співробітник доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков, головний науковий співробітник доктор економічних наук, професор Олександр Шаров і провідний науковий співробітник доктор політичних наук, кандидат економічних наук Ігор Піляєв), а також заступник виконавчого директора Ради директорів Міжнародного валютного фонду від України (у 2013–2017 роках), член Наглядової ради Національного банку України (у 2018–2022 роках) доктор економічних наук, професор Олександр Петрик, головний експерт з питань грошово-кредитної політики офісу Правління Національного банку України Олександр Чопа, професор кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка доктор філософських наук Зоя Скринник.
Коротко розповідаємо, які тенденції та зміни світового фінансового і валютного порядку побачили науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Як вважає член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму розділі «Світова економіка: деякі тенденції та їхні можливі наслідки», з огляду на глобальні тенденції, найбільшою економікою світу до 2033 року здатен стати Китай. Водночас США зберігають лідерство серед країн G-7 і БРІКС у сфері ефективного розподілу й використання виробничих ресурсів. На цьому тлі є всі підстави очікувати загострення технологічного, економічного та фінансового протистояння між США й Китаєм. Відповідно до сучасних тенденцій, до 2033 року розрив між G7 і БРІКС у світовому ВВП суттєво скоротиться. Щодо країн Глобального Півдня, то бідні й найбідніші країни опиняться у «пастці низьких доходів». Населення таких країн зростатиме як в абсолютному, так і відносному вираженні. Це загострить міграційні кризи і напруженість між Глобальним Півднем і Глобальною Північчю.
У розділі «Геоекономічні імперативи та асиметрії розвитку світової економіки сьогодні» доктор економічних наук Олена Борзенко представила сучасний геоекономічний простір як складну сукупність метарегіональних утворень, що виступають як нові сутності глобального універсуму. Показано, що важливе місце у фрагментації геоекономічного простору посідають процеси інтеграції та регіоналізації. Результати дослідження геоекономічного простору розкривають сутність інститутів, установ та імперативів геоекономічного простору, який тлумачиться як складна сукупність метарегіональних утворень, що виступають як нові сутності глобального універсуму.
Доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков у розділі «Вплив фрагментації світової економіки на повоєнну відбудову України» дослідив розвиток світової економіки в умовах її переходу від глобалізації до фрагментації. З’ясовано, що фрагментація світової економіки визначає розвиток і нову сутність основних ризиків глобального рівня. До таких ризиків належать:
- ризики непередбачуваних глобальних потрясінь;
- ризики глобального потепління;
- ризики продовольчої та водної безпеки;
- ризики соціальних конфліктів.
Доведено, що фрагментацію світової економіки посилює масштабна агресія росії проти України, відволікаючи зусилля від розв’язання проблем світової економіки. Усе це посилює руйнівний вплив фрагментації та надзвичайно ускладнює повернення світової економіки до рівня розвитку глобалізації, який спостерігався протягом попереднього десятиліття. Зроблено висновки щодо економічного розвитку України у контексті ризикового аспекту фрагментації світової економіки.
Автор розділу «Конфуціанські цінності в сучасному геоекономічному контексті» доктор політичних наук, кандидат економічних наук Ігор Піляєв припускає, що в умовах диверсифікації у сучасній геополітиці та геоекономіці від Китаю, найімовірніше, можна очікувати збільшення економічної, фінансової та «м’якої» сили. Пекінська дипломатія порівняно із західною відносно меншого значення надає нормативному порядку, заснованому на правилах. Китай, вочевидь, у найближчому майбутньому спробує відновити свою центральну, китайськоцентричну роль у просторі конфуціанської традиції, одночасно поширюючи конфуціанські цінності в усьому світі через такі проєкти й інституції глобального лідерства, як Шанхайська організація співпраці, БРІКС, Азійський інфраструктурний інвестиційний банк, Інститути Конфуція тощо. Для Четвертої промислової революції, пов’язаної із широким упровадженням штучного інтелекту, цілісна свідомість конфуціанської традиції виявляється наразі сприятливішою за типовий західний менталітет. Завдяки синергії національних і запозичених ціннісно-мотиваційних чинників феноменальний успіх модернізації економік конфуціанської традиції може спрацювати у нових локалізованих умовах.
Академік НАН України Андрій Гриценко у розділі «Логіко-історичний контекст сучасних монетарних трансформацій у метавсесвіті» розкриває логіко-історичний контекст сучасних грошових трансформацій. Показує логіку історичного розвитку природно-економічної, промислово-ринкової та інформаційно-мережевої систем, а також різних форм обміну і грошей. На цій методологічній основі базується соціально-часова теорія вартості. У ній вартість визначається як просторова локалізація часу виробництва продукту, що відповідає інформаційно-мережевій економіці та дає змогу зрозуміти рухи вартості у віртуальному просторі. Автор інтерпретує гроші як представника вартості в обміні, що дає змогу розглядати теорію грошей як особливого товару, а номіналістичну та кількісну теорії – як окремі випадки репрезентативної теорії. Науковець розкриває форми репрезентації грошей через їхню об’єктивацію, ідеалізацію та віртуалізацію. Показує тенденції формування архітектоніки майбутньої грошової системи як складника гібридного простору метавсесвіту й розкриває логіку розвитку криптовалют.
Як пише у своєму розділі «Міжнародні валютні механізми для ХХІ століття: монетарна демократія» доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, гроші відіграли важливу роль в економічній глобалізації (автор називає цей вплив «Монетарною глобалізацією»), але й сама глобалізація суттєво вплинула на гроші як економічну категорію. Цей вплив став особливо помітним останнім часом, коли на порядку денному постало питання про створення глобальних грошей. Водночас необхідно розрізняти можливі варіанти панування «Глобальних грошей» як економічної категорії (золото, цінні папери й «інформаційні гроші» (data money)) та «Глобальної валюти» як специфічної форми таких грошей (провідна валюта, світова валюта і цифрова валюта центрального банку – ЦВЦБ). Імовірність вибору одного з цих варіантів залежить від багатьох чинників, ефект яких невдовзі стане очевидним.
Нарешті, доктор економічних наук Євген Бублик у розділі «Монетарна політика для підтримки економічного розвитку» визначає ключові напрями викликів і розвитку монетарної політики в інтересах підтримки економічного зростання. На основі оцінювання змін у рівні фінансіалізації та монетарного суверенітету країн, а також порівняльного аналізу використання інструментів монетарного стимулювання автор обґрунтував рекомендації щодо державної політики посилення потенціалу монетарного та кредитного стимулювання національної економіки. В умовах економічного спаду мала відкрита економіка з недеформованим фінансовим ринком і слабкою валютою не може вільно стимулювати кредитування традиційними чи нетрадиційними монетарними методами — зниженням процентних ставок або операціями з інтервенціями ліквідності на відкритому ринку. Це робить необхідним зосередження зусиль на забезпеченні довгострокового пільгового фінансування визначених пріоритетів. При цьому на користь визначених пріоритетних секторів можуть бути цілеспрямовано перерозподілені чималі обсяги фінансових ресурсів.
Сторінка монографії на сайті видавництва
P.S. Презентація книги відбулася наприкінці жовтня 2025 року в Мексиці за участі українських авторів в онлайн-режимі.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України