10 липня 2025 року у Великому конференц-залі НАН України під головуванням віцепрезидента Національної академії аграрних наук України (НААН) академіка НААН Анатолія Заришняка та за участю віцепрезидента НАН України, співголови Ради академіка НАН України В'ячеслава Кошечка відбулося засідання Міжвідомчої наукової ради НАН України та НААН з проблем агропромислового комплексу (АПК).
Захід був присвячений актуальним проблемам розвитку аграрного сектора та сільських територій в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення України, вивченню впливу збройної агресії рф на аграрний сектор нашої держави та наукового обґрунтування заходів щодо його післявоєнного відновлення.
Відкриваючи засідання академік НААН Анатолій Заришняк наголосив на важливості розгляду зазначеного питання, на необхідності оцінки шкоди та збитків, завданих воєнними діями, розробленні механізму їх компенсації, вибору майбутньої моделі аграрного устрою нашої країни. Було зазначено, що науковці НААН брали участь у розробленні Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року, яка була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1163. Зазначена Стратегія та передбачений нею операційний план заходів на 2025-2027 роки передбачає в якості важливої складової забезпечення сталого розвитку сільських територій, покращення якості життя населення, створення нових робочих місць, розвиток сільського туризму та інфраструктури.
З доповідями виступили віцепрезидент НААН, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко та директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць.
Академік НААН Юрій Лупенко зазначив, що за останні три роки науковцями визначено основні проблеми воєнного часу, вивчено світовий та вітчизняний досвід розвитку галузі в умовах воєнного часу, обґрунтовано пропозиції щодо її підтримки, напрями та механізми відтворення та якісного оновлення потенціалу агропродовольчої сфери в післявоєнний період. Науковці НААН брали активну участь у підготовці Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 09.10.2023 № 681/2023 «Про стан забезпечення продовольчої безпеки», Концепції Державної цільової програми розвитку тваринництва на період до 2033 року (розпорядження КМ України від 31.01.2025 № 76) та згаданої вище Стратегії.
Академік НАН України Валерій Геєць, зокрема, зазначив, що в сучасних умовах національні аграрні ринки часто вступають в протиріччя з політикою Європейського Союзу, з чим прийдеться стикнутися і Україні. Крім цього, створені територіальні громади не завжди зацікавлені в залученні до своїх проєктів приватного бізнесу, віддаючи перевагу підприємствам державної форми власності. Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» має значний досвід у вирішенні цих та інших проблем аграрного сектору, в тому числі, для забезпечення інтересів сімейних фермерів і особистих селянських господарств в аграрній політиці у воєнний та післявоєнний періоди.
В обговоренні доповідей взяли участь віцепрезиденти НААН академіки НААН Микола Роїк та Валерій Адамчук, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко, головний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» академік НААН Валерій Жук, директор Інституту продовольчих ресурсів НААН член-кореспондент НААН Любомир Хомічак, заступник директора Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України академік НААН Михайло Хвесик, директор Інституту землекористування НААН Йосип Дорош, директор Інституту розведення сільськогосподарських тварин академік НААН Остап Жукорський, директор Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко.
В обговоренні доповідей промовці окреслили найбільш важливі проблеми аграрного сектору та пропозиції щодо їх вирішення. Зокрема, результати досліджень показали, що прискореними темпами відбувається накопичення проблем сільських територій. Водночас, на них проживає третина населення України і вони є базою для функціонування агропромислового комплексу країни, а їх мешканці – основним носієм української ментальності. В умовах війни скорочується зайнятість сільського населення, фактично відбувається його депопуляція, скорочення людності сільських поселень, відбувається деградація і руйнування сільської інфраструктури.
Крім того, фахівцями НАН України і НААН проведені спільні дослідження щодо теоретичних і практичних проблем аграрного землекористування та розвитку сільських територій під час воєнного стану й повоєнного відновлення, зокрема макроекономічного моделювання на засадах забезпечення прав людини. Було уточнено принципи консолідації земель у розрізі диференційованих підходів через виокремлення найбільш значущих характеристик проведення комплексної добровільної групової консолідації земель у повоєнний період. Науковцями розроблені практичні рекомендації щодо реорганізації структури сільськогосподарських землеволодінь, спрямовані на поліпшення екологічного стану природного середовища, раціоналізацію використання земель і відродження сільських поселень України у повоєнний період.
Проаналізовано стан та перспективи розвитку законодавчого та наукового забезпечення процесу рекультивації сільськогосподарських земель, які постраждали від бойових дій та потребують відновлення, на основі одержаних результатів розроблено напрями законодавчого забезпечення процесу повоєнної рекультивації.
За результатами розгляду планується підготувати рекомендації установам двох академій щодо напрямів наукових досліджень, налагодження їх тісної співпраці, розроблення дієвих документів стратегічного характеру, в тому числі щодо розширення та доповнення завдань, визначених Стратегією розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні, та ін. Також доручено в стислі терміни подати в установленому порядку аналітичні матеріали до центральних органів виконавчої влади щодо наукової оцінки розвитку аграрного сектора та сільських територій в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення України, передбачивши в них конкретні пропозиції щодо розв’язання нагальних проблем.
З другого питання порядку денного засідання Міжвідомчої ради виступив віцепрезидент НАН України, співголова Ради академік НАН України В'ячеслав Кошечко. Він запропонував винести на наступне засідання Ради питання «Проблеми збереження та використання прісних вод в Україні» та затвердити для підготовки його розгляду склад робочої групи на чолі з директором Інституту гідробіології НАН України академіком НАН України Сергієм Афанасьєвим.
За інформацією Сектору хімічних і біологічних наук НАН України
