4 червня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку очільник Академії вручив нагороди науковцям та працівникам Академії.
Так, згідно з Указами Президента України за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України в умовах воєнного стану, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм нагороджено:
орденом «За заслуги» III ступеня – завідувача відділу Інституту енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного члена-кореспондента НАН України Костянтина Аврамова і завідувача відділу Інституту фізики напівпровідників ім.В.Є. Лашкарьова НАН України доктора фізико-математичних наук Бориса Романюка.
Також згідно з Постановами Президії НАН України нагороджено:
- відзнакою НАН України «За наукові досягнення» народного депутата України, доктора економічних наук, члена-кореспондента Національної академії аграрних наук України Івана Кириленка за багатолітню плідну творчу працю, високопрофесійні здобутки у розбудові аграрного сектору української економіки та вагомий особистий внесок у популяризацію ідеї наукової спадщини Володимира Івановича Вернадського;
- відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни» наукового керівника Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академіка НАН України Михайла Згуровського за багатолітню невтомну, плідну працю на освітянській ниві, активне сприяння розвитку співпраці університету і Національної академії наук України та вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців для різних галузей промисловості;
- відзнакою НАН України «За професійні здобутки» академіка-секретаря Відділення енергетики та енергетичних технологій НАН України академіка НАН України Олександра Кириленка за багатолітню плідну працю вченого, організатора науки і педагога, значні здобутки в галузі енергетики і електротехніки, вагомий особистий внесок у вирішення науково-технічних завдань паливно-енергетичного комплексу України;
- відзнакою НАН України «За професійні здобутки» завідувача відділу Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академіка НАН України Олександра Григоренка за багатолітню плідну працю вченого, організатора науки і педагога, значні творчі здобутки та вагомий особистий внесок у дослідження в галузі прикладної математики і механіки;
- Почесною грамотою Президії НАН України та Центрального комітету профспілки працівників НАН України начальника Відділу науково-правового забезпечення діяльності НАН України Юрія Тертичного за плідну, сумлінну працю, високі здобути у професійній діяльності та зразкове виконання посадових обов’язків, а також вагомий особистий внесок у забезпечення ефективної роботи відділу.
Далі було заслухано дві наукові доповіді.
Доповідь «Фізичне матеріалознавство функціональних сплавів з пам’яттю форми та технологічні рішення для промисловості України» виголосив заступник директора з наукової роботи Iнституту металофiзики ім. Г.В. Курдюмова НАН України доктор фізико-математичних наук Георгій Фірстов.
Він розповів, що науковці Інституту досягли нового рівня як фундаментальних, так і практичних результатів, спрямованих на істотне розширення можливостей застосування матеріалів з пам’яттю форми та створення виробів на їхній основі. Зокрема, отримано нові технологічні рішення, що допомогли подолати типові обмеження таких матеріалів, вузький температурний інтервал експлуатації, деградацію властивостей із наростанням кількості циклів термомеханічної дії – функціональну втому, обмежену корисну роботу, а також токсичність окремих компонентів під час біомедичного застосування.
Як зазначив доповідач, завдяки здійсненим дослідженням вдалося суттєво – на сотні градусів – збільшити температурний інтервал функціонування таких матеріалів і фактично створити так звані високотемпературні сплави з ефектом пам’яті форми (ВСЕПФ). Проблему функціональної втоми було вирішено за рахунок інтеграції підходів до керування температурною стабільністю ВСЕПФ з новітніми розробками у галузі високоентропійних (багатокомпонентних) сплавів (ВЕС). Завдяки цьому підвищено надійність і довговічність сучасних виробів, а також створено наукові засади керування такими ключовими характеристиками цих сплавів, як виконувана робота, надпружність та окисна стійкість.
Українським ученим належить пріоритет у висуненні ідеї поєднання концепцій ВСЕПФ та ВЕС, яка відкрила шлях до створення нового типу функціональних матеріалів – високоентропійних сплавів з пам’яттю форми. Цю наукову ідею визнано на міжнародному рівні як проривну, і вона стала каталізатором активних досліджень у цьому напрямі за участі провідних зарубіжних науковців.
За словами Георгія Фірстова, функціональні пристрої на основі матеріалів із пам’яттю форми вже демонструють високу перспективність для застосування в автомобільній, аерокосмічній, добувній, машинобудівній промисловості, у медицині та спеціальному приладобудуванні. Є також приклади успішного використання цих пристроїв у галузі біомедичних технологій.
Серед замовників науково-технічних розробок науковців Інституту компанія Boeing, а також провідні промислові підприємства України.
У обговоренні доповіді виступили науковий керівник Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік НАН України Петро Лобода, радник директора – головного конструктора Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» член-кореспондент НАН України Микола Лихоліт, начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, член-кореспондент НАН України Ігор Чепков і академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України Вадим Локтєв.
Учасники обговорення наголосили на важливості та міждисциплінарному характері представлених результатів, а також доцільності розширити напрями досліджень у цій сфері з метою розвитку новітніх технологій та прискорення їхнього впровадження в критично важливі галузі економіки – оборонну, авіаційну, медичну та машинобудівну.
Далі було заслухано доповідь «Фізико-хімічні основи створення нових функціональних матеріалів на основі оксидів рідкісноземельних елементів» завідувача відділу Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М. Францевича НАН України доктора хімічних наук Оксани Корнієнко.
Вона розповіла про проведені фундаментальні дослідження фазових рівноваг у баготокомпонентних оксидних системах рідкісноземельних елементів та створення нових матеріалів на їх основі. Доповідачка відзначила, що актуальність роботи обумовлена перспективністю застосування таких матеріалів у фотоніці, оптоелектроніці, сонячній енергетиці, медицині тощо.
Зокрема, досліджено фазові рівноваги в потрійних системах La2O3–Lu2O3–Ln2O3 за температур 1100, 1500 та 1600°C у всьому інтервалі концентрацій. Побудовано елементи діаграм стану зазначених потрійних систем. Встановлено, що в таких системах утворюються області гомогенності на основі крізних кристалічних модифікацій вихідних компонентів, а також упорядкованої фази зі структурою типу перовскиту.
За словами Оксани Корнієнко, отримані результати дали змогу вибрати оптимальні склади та синтезувати нанопорошки на основі впорядкованої фази зі структурою типу перовкиту LaLuO3:Ln3+. Як прототип анізотропної лазерної матриці отримано щільний полікристал орторомбічної фази LaLuO3:Yb3+, пік люмінесценції якого перебуває у блакитному діапазоні та відповідає довжині хвилі 404 нм.
У ході згаданих досліджень науковцями встановлено, що наноматеріли на основі оксидів лантану та церію, що доповані сріблом, пригнічують життєдіяльність та ростові процеси мікроорганізмів Escherichia coli та Bacillus sp, а також мають здатність руйнувати або блокувати ліпіди вірусів простого герпесу типу 1 (HSV-1) і вірус грипу А.
Науковцями встановлено, що композитні наноматеріали потрійних систем на основі анатазу, модифікованого церієм і благородними металами, проявляють значну антифунгальну активність та можуть бути використані для розроблення систем біобезпеки.
У доповіді було також відзначено, що важливим наслідком отриманих фундаментальних результатів щодо фазових рівноваг у багатокомпонентних оксидних системах є встановлення перспективних складів для створення нових функціональних матеріалів з наперед заданими властивостями.
У обговоренні доповіді виступили завідувач відділу проблем матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України академік НАН України Андрій Рагуля, директор Інституту монокристалів НАН України академік НАН України Ігор Притула, академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім.Є.О. Патона НАН України академік НАН України Ігор Крівцун.
Учасники обговорення відзначили важливість та актуальність фундаментальних досліджень щодо фазових рівноваг у багатокомпонентних оксидних системах рідкісноземельних елементів та створення нових матеріалів на їх основі, особливо зважаючи на перспективність їх практичного застосування у різних галузях. Було наголошено також на необхідності розширення зазначеної тематики та плідної кооперації між інститутом та українськими й закордонними науковими групами спорідненої спрямованості.
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України
