30 вересня 2026 року, попри наслідки російської атаки 28 вересня на будівлю Президії Національної академії наук України, відбулося засідання Президії НАН України.
Під час засідання члени Президії заслухали наукову доповідь та розглянули поточні питання діяльності Академії.
З доповіддю «Полімери-біоміметики як альтернатива природним антитілам та рецепторам у аналітичній біотехнології» виступила провідна наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України член-кореспондент НАН України Тетяна Сергеєва.
В Інституті досягнуто значних результатів у створенні штучних аналогів природних антитіл, рецепторів і ферментів та їх застосуванні в аналітичній біотехнології.
Дослідження спрямовані, зокрема, на створення штучних рецепторних сайтів у структурі полімерних мембран методом молекулярного імпринтингу та розроблення на їхній основі біосенсорів і афінних адсорбентів нового покоління.
Створені полімери-біоміметики за селективністю подібні до природних біомакромолекул, водночас значно перевершують їх за стабільністю. Поєднання методів молекулярного імпринтингу та комп’ютерного моделювання дає змогу швидко отримувати недорогі матеріали із заздалегідь передбачуваною селективністю до речовин різної хімічної структури, зокрема неімуногенних, отримання природних антитіл до яких є проблематичним.
Дослідження за цим напрямом протягом багатьох років здійснюються у співпраці з університетами Кренфілда та Лестера у Великій Британії.
У співпраці з Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України розроблено принципи синтезу полімерів-біоміметиків у вигляді афінних полімерних мембран і тонких плівок, які можуть бути інтегровані в біосенсорні пристрої. Також створено підходи до розроблення електрохімічних та оптичних біосенсорів для потреб медицини, біотехнології, моніторингу довкілля, контролю якості харчових продуктів і води.
Створено лабораторні прототипи сенсорів на основі штучних аналогів біологічних макромолекул для визначення, зокрема, холестеролу, креатиніну, харчових мікотоксинів, гербіцидів, фенолів, бісфенолу А та сульфамідних препаратів. Їх апробували під час аналізу біологічних рідин, зразків із довкілля, питної води та харчових продуктів.
Окремий напрям досліджень пов’язаний із підвищенням чутливості таких біосенсорів. Зокрема, отримано результати із застосування наноматеріалів для покращення характеристик флуоресцентних імуносенсорів та створення сенсорних пристроїв на основі смартфонів, які можуть використовуватися поза лабораторією.
Результати досліджень представлено у близько 30 наукових публікаціях у міжнародних журналах Q1-Q2. Розробки захищено чотирма міжнародними патентами – США, Німеччини та Європейського Союзу – і 13 патентами України.
Низку розробок уже впроваджено в практику. Зокрема, методики визначення низки ендокринних руйнівників і харчових токсинів із використанням нового покоління афінних сенсорів затверджено та впроваджено в ДП «Укрметртестстандарт».
За результатами обговорення Президія НАН України наголосила на актуальності подальшого розвитку біосенсорики, розширенні спектра речовин, які можна визначати за допомогою розроблених систем, та використанні нових перспективних матеріалів, зокрема наноматеріалів, для підвищення чутливості таких технологій.
Також наголошено на необхідності посилення координації досліджень між науковими установами НАН України та установами НААН, НАМН і МОН України, зацікавленими в розвитку цього напряму.
Під час засідання Президія НАН України також розглянула поточні питання діяльності Академії.
