Інститут економіки та прогнозування НАН України знову став центром фахової дискусії з проблеми зміни клімату й адаптації до неї під час повномасштабної війни росії проти України. 29 січня 2026 року в установі відбувся міжнародний захід «Третій круглий стіл партнерів проєкту PROGRESS в Україні – 2026». Його провели за проєктом «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (PROGRESS), що його фінансує Федеральне міністерство довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) у межах своєї Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), а в Україні реалізує консорціум організацій: німецька урядова організація – Німецьке товариство міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) (керівник); Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); Інститут економіки та прогнозування НАН України; проєкт «Декарбонізація та кліматична стійкість у Східному партнерстві Європейського Союзу» (EU4ClimateResilience). Учасники зібрання сфокусувалися на аграрному секторі й розвитку кліматично орієнтованих практик, фінансових механізмах їхньої реалізації та поширення знань і просвітництва у садівництві та пов’язаних із ним агробізнесах.
Довідково:
Регіональний проєкт PROGRESS «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» є частиною нових ініціатив Енергетичного та кліматичного кластеру Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Їхня мета – пом’якшити наслідки зміни клімату в країнах Східного партнерства (Азербайджані, Вірменії, Грузії, Республіці Молдова й Україні), полегшити адаптацію цих країн до нових умов і забезпечити їхній сталий розвиток. Проєкт фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) . Термін його виконання – 2024–2028 рр.
Цьогорічна зустріч присвячувалася презентації ключових досягнень проєкту PROGRESS в Україні за 2025 рік і представленню планів на 2026 рік для ключових стейкхолдерів. Головні доповіді та дискусії стосувалися вдосконалення національної аграрної політики та правових рамок для розвитку в Україні кліматично орієнтованого і стійкого сільського господарства, механізмів зеленого фінансування й розвитку зеленого фермерства, Європейського зеленого курсу, розбудови потенціалу та можливостей поширення знань і підвищення обізнаності з цих питань на рівні громад і на національному рівні. Не менш важливим було налагодження контактів і обмін досвідом між партнерами й гостями проєкту, а також поглиблення партнерства із зацікавленими інституціями – міжнародними і національними.
На початку заходу його фасилітатор і керівник групи експертів Інституту економіки та прогнозування НАН України, які беруть участь у проєкті PROGRESS в Україні, провідний науковий співробітник відділу економіки енергетики та клімату Інституту кандидат технічних наук Олександр Дячук представив учасникам мету й основні цілі круглого столу. Науковець нагадав, що захід проводиться, попри масштабні руйнування енергетичної інфраструктури в Києві та технологічні проблеми в самому Інституті, а всі учасники підтримали висловлену ним вдячність як київським, так і інститутським енергетикам, а особливо – Збройним силам України за цю можливість.
Відкриваючи засідання, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць наголосив на стратегічній важливості впровадження нових рішень і об’єднанні зусиль – як на місцевому й національному рівнях, так і на міжнародному рівні – для боротьби зі зміною клімату й адаптації до неї, особливо в агропродовольчому секторі, важливому не лише для української економіки під час війни, а й для багатьох країн і континентів, забезпечуючи і їхню продовольчу безпеку теж.
Далі до учасників звернулися: від України – начальник управління з питань зміни клімату Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Ржанов, а від Німеччини – перший секретар, керівник з питань енергетики та економіки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Максиміліан Тоннер. Вітаючи проведення круглого столу, вони зосередилися на складниках успіху адаптації до зміни клімату і Зеленого курсу ЄС. Ключовий лейтмотив їхніх промов – важливість перетворення інтелектуальних здобутків проєкту PROGRESS на практичні заходи, що загартують український агропродовольчий комплекс перед глобальними викликами повоєнного відновлення і зміни клімату.
Ключові висновки та результати проєкту PROGRESS у 2025 році представила програмна директорка проєкту PROGRESS/EU4ClimateResilience Мартіна Кольб (GIZ). Вона підкреслила, що минулий рік був продуктивним для проєкту і основна заслуга в цьому належить Інститутові економіки та прогнозування НАН України.
Круглий стіл працював у форматі тематичних сесій, що охоплювали ключові вектори реалізації проєкту. Перша сесія, яку модерувала радниця з питань зміни клімату проєкту EU4ClimateResilience Євгенія Засядько (GIZ), присвячувалася публічній презентації та обговоренню результатів оцінки ризиків і вразливості українського сільського господарства до зміни клімату.
Завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, представниця компанії “Egis” (консалтинг та інжиніринг у сферах енергоефективності, екологічного менеджменту; цивільного будівництва, будівництва доріг і мостів; водного, міського транспорту; портів, водних шляхів та енергетики) в Україні кандидат фізико-математичних наук Світлана Краковська представила методику оцінювання ризиків і вразливості для рослинництва і тваринництва внаслідок зміни клімату. Ключовий експерт компанії «Egis в Україні» щодо ризиків для тваринництва, пов’язаних зі зміною клімату, Людмила Паламарчук поділилась оцінками ризиків і вразливості для тваринництва і наголосила на проблемі теплового стресу для тварин, хоча, з іншого боку, тваринництво, продукуючи викиди парникових газів (через утворення гною, кишкову ферментацію тощо), робить і свій внесок у зміну клімату. Ключовий експерт компанії «Egis в Україні» щодо ризиків для рослинництва, пов’язаних зі зміною клімату, Олексій Кривобок доповів про ризики і вразливості для рослинництва внаслідок зміни клімату: головним є зміна температури повітря, збільшення кількості посух та екстремальних опадів, зменшення снігопадів і снігового покриву, підвищення швидкості вітру.
Як зауважила головний експерт сектору овочівництва та картоплярства управління рослинництва Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Наталія Войтюк, команда експертів, яка працювала над цим дослідженням, представила заходи для зменшення впливу наслідків змін клімату на тваринництво й рослинництво. Вона також окреслила основні цілі та мету зазначеного дослідження: його зумовила не лише інституційна необхідність, а й практична потреба аграріїв.
На другій сесії порушувалися питання вдосконалення національної політики та правових рамок для розвитку кліматично орієнтованого і стійкого сільського господарства в Україні.
Науковиці відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувачка відділу доктор економічних наук Олена Шубравська і провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Катерина Прокопенко – розповіли про результати дослідження щодо управління водними ресурсами й регулювання зрошенням в Україні. Зокрема, Олена Шубравська наголосила, що у контексті нової парадигми – від експлуатації до сталої екосистеми – ключовими проблемами управління водними ресурсами для зрошення є обмеженість і вичерпність джерел водопостачання, високий рівень забруднення водних ресурсів, значні втрати і неефективне використання води під час зрошення. Дослідниці визначили три стратегічні напрями політики управління водним господарством в Україні: управління водними ресурсами для відновлення природного балансу; модернізація іригації; гармонізація з правилами та нормами ЄС.
Головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Ольга Попова поклала в основу своєї доповіді рекомендації щодо оновлення політики й законодавства управління ґрунтами в Україні та його гармонізації зі стандартами ЄС, зокрема політикою “Good Agricultural and Environmental Conditions” (GAEC) на 2021–2027 роки. «Здорові ґрунти перебувають у доброму хімічному, біологічному та фізичному стані, що дає їм змогу надавати екосистемні послуги, життєво важливі для людини й навколишнього середовища, такі як безпечні, поживні та достатні продукти харчування, біомасу, чисту воду, кругообіг поживних речовин, зберігання вуглецю та середовище існування для біорізноманіття», – зазначила доповідачка.
Головний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НААН України Тамара Осташко присвятила свою доповідь стану цифровізації агросектору. Зокрема, на думку науковиці, ключовими бар’єрами для малих і середніх підприємств є інфраструктурний розрив, дефіцит технологічних навичок і обмежений доступ до фінансування. Для подолання цих перешкод вона запропонувала комплекс стратегічних рішень: від розширення мережевого покриття і створення цифрових агрокліматичних карт до інтеграції з європейською системою TRACES (Trade Control and Expert System – онлайн-платформа Європейської Комісії для сертифікації та контролю за ввезенням/транзитом тварин, продуктів харчування, кормів і рослин до Європейського Союзу) і впровадження блокчейну для верифікації органічної продукції. Особливо доповідачка наголосила на стимулюванні цифровізації через цільові гранти, пільгове кредитування агрокооперативів і масштабні освітні програми з точного землеробства. Другою, не менш важливою, проблемою, порушеною у виступі Тамари Осташко, було питання імплементації Регламенту ЄС щодо знеліснення (EU Deforestation Regulation – EUDR), який забороняє імпорт до ЄС продукції, виробництво якої призвело до вирубування або деградації лісів. Науковиця окреслила умови успішної реалізації EUDR в Україні та поділилися відповідними рекомендаціями.
Старший програмний менеджер ОЕСР Кшиштоф Міхалек доповів про вдосконалення національної політики і правових рамок для розвитку кліматично орієнтованого та стійкого сільського господарства в Україні, зосередивши свою увагу на архітектурі політичного діалогу й розбудові цілісного нормативно-правового підґрунтя. Спікер обґрунтував необхідність оптимізації регуляторних механізмів, спрямованих на формування ефективної кліматично орієнтованої державної політики.
До дискусії щодо особливостей впровадження регламенту EUDR в Україні активно долучився начальник управління розвитку сервісних систем в аграрному секторі департаменту сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олег Войтюк. Він наголосив, що міністерство дуже зацікавлене в практичній реалізації представлених результатів проєкту PROGRESS і готове до подальшої співпраці як у питанні EUDR, так і в поширенні відповідної інформації серед основних стейкхолдерів, фермерів, агробізнесів та інших.
Під час другої частини другої сесії провідний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики кандидат економічних наук Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Олефір розповів про стратегічні напрями екологізації переробної галузі й удосконалення управління відходами в умовах кліматичних змін. Науковець відзначив необхідність переходу до автономних систем енерго- й водозабезпечення, формування замкнених циклів сировинного постачання та впровадження «зелених» технологій у переробку продукції садівництва. Особливу увагу доповідач приділив механізмам декарбонізації виробництва, мінімізації стічних вод і промислових відходів, що лягло в основу рекомендацій для модернізації нормативно-правового законодавства щодо стимулювання екологічно стійкого розвитку галузі.
Команда експертів Інституту економіки та прогнозування НАН України з відділу економіки енергетики та клімату (старший науковий співробітник кандидат економічних наук Сергій Киризюк, провідний науковий співробітник кандидат технічних наук Олександр Дячук, завідувач відділу кандидат економічних наук Роман Подолець і науковий співробітник Андрій Семенюк) представила комплексні рекомендації щодо розвитку відновлюваних джерел енергії в аграрному секторі, наголошуючи на стратегічній ролі енергетичної автономності для сучасного садівництва. У дослідженні, яке спирається на успішний досвід ЄС, обґрунтовано впровадження таких технологій, як виробництво «зеленого» аміаку, біогазу й використання автономних систем живлення для самостійного енергозабезпечення зрошення та цифрового моніторингу. Як акцентували автори, інтеграція відновлюваних джерел енергії є ключовим інструментом декарбонізації галузі, який дає змогу одночасно мінімізувати економічні ризики від зростання цін на енергоносії та гарантувати цілодобову стабільність роботи дистанційних систем управління у віддалених господарствах.
Третя сесія, метою якої стало ознайомлення з поточним станом і перспективними заходами у сфері розвитку механізмів зеленого фінансування в сільському господарстві України, розпочалася з доповіді ключових експертів Інституту економіки та прогнозування НАН України із зеленого фінансування – працівників відділу грошово-кредитних відносин: завідувача відділу доктора економічних наук Євгена Бублика, старшого наукового співробітника кандидата економічних наук Юлії Шаповал і провідного наукового співробітника кандидата економічних наук Світлани Брус. У своїй доповіді вони представили ключові пріоритети і рекомендації щодо політики зеленого фінансування кліматично стійкого сільського господарства. «Попри значний прогрес, для розвитку зеленого фінансування в Україні потрібно подолати низку вагомих перешкод, серед яких однією з ключових залишається відсутність затвердженої національної зеленої таксономії та системи зелених критеріїв. Адже це ускладнює формування внутрішнього фінансового інструментарію та залучення зовнішнього фінансування. Подолання зазначених проблем посилює інституційну спроможність держави розробляти й оперативно впроваджувати відповідні регуляторні новації. Цьому може допомогти створення Міжвідомчої координаційної комісії із зелених фінансів. Надалі це створить інституційні передумови для розширення спектра цільових секторальних програм підтримки зеленого фінансування не тільки в сільському господарстві, а й в економіці загалом», – зауважив Євген Бублик, представляючи результати дослідження.
Розвиваючи тему третьої сесії круглого столу, радник проєкту PROGRESS в Україні Артем Садомов (GIZ-Україна) і провідний науковий співробітник відділу економіки енергетики та клімату Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Галина Трипольська розповіли про результати виконаного за проєктом PROGRESS комплексного дослідження щодо відбору найкращих практик з адаптації садівництва до зміни клімату. Застосувавши підхід «Оцінка потреб у технологіях» (TNA) й опрацювавши експертні висновки від наукових установ і освітніх закладів, міжнародних організацій та агробізнесу, автори сформували перелік пріоритетних технологій і практик для вирощування й переробки продукції садівництва (горіхів, яблук, малини, суниці садової). Практичним результатом цієї аналітичної роботи стане запуск пілотного фінансового продукту «Зелене фермерство у садівництві» для стимулювання фермерів до впровадження кліматично стійких і екологічно орієнтованих практик і рішень.
Концепція пілотного фінансового механізму «Зелене фермерство у садівництві», розроблена спільно з представниками Фонду розвитку підприємництва (від лютого 2026 року ця організація офіційно називається Національною установою розвитку). Його представники Віталій Ульянцев і Олена Редька розповіли про пілотне зелене фінансування проєктів у садівництві з грантовою підтримкою від проєкту PROGRESS. До реалізації цих пілотних проєктів долучаться українські банки (АТ «Ощадбанк» і АТ «CreditWest Bank») і Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Це неабияк зацікавило учасників круглого столу. У дискусії взяли участь представники партнерських організацій, зокрема голова Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві Олег Приходько і заступник керівника відділу взаємодії з клієнтами АТ «CreditWest Bank» Володимир Таузаков, які підтвердили перспективність запропонованого пілотного механізму фінансування, звернувши увагу на його потенційні сильні сторони. Напрями актуальних регуляторних ініціатив, що вже розробляються у сфері розвитку інституційного середовища обігу зелених фінансів, зокрема перспективи впровадження зеленої таксономії, окреслили заступник начальника управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності Національного банку України Андрій Даниленко й експерт з питань зеленого фінансування Офісу зеленого переходу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Дмитро Сич. Представники ринку фінансових послуг – радник Національної асоціації банків України Руслан Гриценко, керівник напряму з питань сталого розвитку АТ «Банк Кредит Дніпро» В’ячеслав Іваненко, президент Громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» Сергій Москвін, радник сектору біоекономіки Європейського інвестиційного банку Андрій Федосєєв і радниця міжнародної ініціативи “Smarter Finance for EU” Вікторія Петрович – розповіли про актуальні напрацювання щодо ринкового інструментарію та імплементації ESG-критеріїв (ESG – Environmental, Social, Governance: це стандарти діяльності компанії, що описують її вплив на довкілля, суспільство і якість управління) у діяльності фінансових установ, а також відзначили наявні виклики та шляхи їхнього подолання.
Модератор четвертої сесії, керівник проєкту PROGRESS в Україні Дмитро Березовський представив локальних партнерів, які долучилися до реалізації проєкту PROGRESS, і місцевих партнерів у регіонах. Під час цієї сесії локальні партнери презентували свої стратегічні плани та першочергові кроки для посилення інституційної, інформаційної та просвітницької спроможності проєкту. Виступи зосереджувалися на інтеграції нових експертних рішень у загальну дорожню карту PROGRESS і узгодженні спільних дій для досягнення кліматичних і економічних цілей проєкту в 2026 році.
Зокрема, учасники ознайомилися із запропонованим виконувачем обов’язків голови Черкаської обласної ради Романом Сущенком баченням регіональних і місцевих потреб щодо розвитку кліматично орієнтованого та стійкого сільського господарства.
Проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України доктор економічних наук, професор Сергій Кваша представив проєкт «GREEN-HORT», спрямований на інтеграцію наукових знань і освітніх методик у практичну діяльність учасників аграрного ринку, якими опікуватиметься проєкт PROGRESS. Мета цієї ініціатива – зміцнити потенціал органів влади й агровиробників (фермерів), упроваджуючи сталі економічні та кліматичні практики з особливим наголосом на цифровізації та розширенні прав фермерок. Ключовим результатом діяльності має стати розроблення спеціалізованих навчальних пакетів для викладачів і тренерів та впровадження інноваційних методологій взаємного навчання із фокусом на зеленому фінансуванні та кліматично стійких практиках і технологіях вирощування пріоритетних культур – горіхів, яблук і ягід.
Фахівці Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України – заступниця директора установи доктор сільськогосподарських наук Анна Ткаленко і старший науковий співробітник лабораторії прогнозів та карантину рослин кандидат сільськогосподарських наук Олег Вовкотруб – розкрили концепцію інтегрованого захисту плодових і ягідних культур для мінімізації використання пестицидів, яку вони мають впровадити у межах проєкту PROGRESS. Доповідь базувалася на комплексному підході: від глибокої оцінки агрономічного тла і фітосанітарного моніторингу полів до підбору сортів, стійких до абіотичних стресів і патогенів.
Старший науковий співробітник відділу технологій захисту довкілля та радіаційної безпеки Центру інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України доктор технічних наук, професор Теодозія Яцишин, директорка директорату з питань європейської інтеграції Громадської організації «Міжнародна фундація розвитку» кандидат юридичних наук Анастасія Барцицька і директор директорату з формування політики розвитку цієї організації кандидат юридичних наук Андрій Ізовіта презентували стратегію комунікаційної платформи “Green Talk” для поширення знань про стале агровиробництво. Їхня діяльність за проєктом PROGRESS зосереджена на національних і місцевих просвітницьких кампаніях, зокрема завдяки ініціативі «Зелена розмова: Живі історії сталого агровиробництва». Головна мета – трансформувати свідомість цільових груп і практично мотивувати їх імплементувати кліматично орієнтовані практики, інтегруючи в такий спосіб український агробізнес у зелений економічний простір.
Підсумкова, п’ята, сесія заходу за участі керівника проєкту PROGRESS в Україні Дмитра Березовського присвячувалася стратегічному плануванню діяльності цього проєкту на 2026 рік. Ключовими запланованими орієнтирами є запуск пілотного фінансового механізму «Зелене фермерство у садівництві», спеціалізованого навчального модуля для банківського сектору та масштабної програми підготовки тренерів для навчання фермерів кліматично адаптованих практик у секторах вирощування горіхів, яблук і ягід. Особливу увагу Дмитро Березовський приділив практичній імплементації: заплановано демонстраційні проєкти і серію навчальних візитів до модельних господарств у Тернопільській, Закарпатській та Київській областях. Інформаційний супровід охоплюватиме національні й локальні промокампанії («Тижні сталого агровиробництва», ЕКО-телебачення), а також цифровізацію навчальних програм на ІТ-платформах. Згадані ініціативи викликали жваву дискусію серед фахівців з освітньої, наукової, фінансової сфери, фермерів і представників бізнес-середовища.
Завершився захід активною нетворкінг-сесією «Зміна клімату та проєкти зеленого переходу в Україні». Зокрема, керівниця офісу H2-diplo у Києві (H2-diplo – Дипломатія декарбонізації) Юліанна Вайманн окреслила ключові напрями ініціативи з поширення технології виробництва зеленого аміаку та добрив, що вже має синергію з проєктом PROGRESS. Під час жвавих дискусій учасники заходу обговорили потенційну синергію між різними міжнародними ініціативами, обмінялися практичним досвідом і налагодили нові партнерські контакти для спільного впровадження принципів зеленої економіки та кліматичної стійкості українського агросектору, що може і має поширюватися щонайменше серед країн Східного партнерства.
P.S. Про попередні заходи:
- перший круглий стіл у 2024 році;
- презентація проєкту «EU4ClimateResilience» і національна конференція PROGRESS;
- другий круглий стіл у 2025 році.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
