Науковці та освітяни обговорили роль людського капіталу у повоєнному відродженні України

12.12.2025

11-12 грудня 2025 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся Міжнародний форум «Освіта, наука, інновації: людський капітал у повоєнному відродженні України», який об’єднав науковців, освітян, представників органів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства для обговорення стратегічних пріоритетів розвитку держави в умовах війни та майбутньої відбудови.

Метою заходу стало осмислення ролі освіти, науки та інновацій у збереженні й розвитку людського капіталу, напрацювання міждисциплінарних підходів до післявоєнного відновлення України, а також формування спільного бачення стратегічних рішень для сталого розвитку держави в умовах сучасних безпекових і цивілізаційних викликів.

Форум відбувся за ініціативи Української Ради Миру – інституції, діяльність якої спрямована на утвердження цінностей миру, гуманізму та міжнародного діалогу, зокрема через підтримку науки й освіти як основ суспільного розвитку.

Робота форуму розпочалася з вітальних виступів. До учасників звернулися голова Української Ради Миру академік НАН України Михайло Згуровський, ректор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова член-кореспондент НАН України, академік НАПН України Віктор Андрущенко, а також третій Президент України Віктор Ющенко.

Від Національної академії наук України учасників привітав віцепрезидент НАН України академік Олег Рафальський, який оголосив вітання Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього та наголосив на визначальній ролі науки й освіти у формуванні людського капіталу як ключового ресурсу стійкого розвитку та повоєнного відновлення України.

Після урочистого відкриття розпочалася робота пленарних засідань форуму, присвячених стратегічним питанням формування та розвитку людського капіталу в умовах війни і повоєнної відбудови. Під час першого пленарного засідання учасники зосередилися на переході від воєнних викликів до інноваційної моделі розвитку держави, збереженні та розвитку трудового потенціалу, а також ролі освіти й науки у відповіді на сучасні цивілізаційні загрози.

У межах другого пленарного засідання обговорювалися соціально-економічні та демографічні аспекти післявоєнного відновлення України. З доповіддю «Демографічні виклики України під час післявоєнної відбудови: стратегія відновлення людського капіталу» виступила директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова. Про питання соціальної якості життя у воєнний і повоєнний періоди у своїй доповіді говорив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць, наголосивши на необхідності системних економічних і соціальних рішень у політиці відбудови.

Окрему увагу в програмі форуму було приділено ролі науки як безпосереднього чинника інноваційного розвитку та післявоєнного відродження. У межах панельної дискусії «Наука як рушій післявоєнного відродження та інновацій», організованої Національною академією наук України, учасники зосередилися на системних бар’єрах упровадження наукових розробок і необхідності формування довгострокових національних програм підтримки науки. Модераторкою дискусії виступила голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра Антонюк.

У виступах наголошувалося, що для успішної відбудови Україні потрібні високотехнологічні матеріали та рішення з тривалим ресурсом експлуатації, а ключовою передумовою залучення інвестицій є створення власної інтелектуальної власності. Учасники дискусії звернули увагу на збереження розриву між наукою та індустрією, недостатню інтеграцію наукових результатів у цивільні галузі економіки та домінування короткострокових підходів над професійними й стратегічними.

У дискусії взяли участь провідні науковці НАН України. Завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України член-кореспондент НАН України Максим Юрженко акцентував на ролі фундаментальних досліджень у створенні нових технологій і матеріалів. Заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України академік НАН України Андрій Рагуля окреслив наукові підходи до реновації інфраструктури в процесі повоєнної відбудови. Про державну підтримку фундаментальної науки та значення міжнародної співпраці говорив академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України академік НАН України Ігор Гаркуша.

Другий день форуму був присвячений роботі тематичних панельних дискусій, у межах яких учасники обговорювали актуальні виклики та перспективи розвитку науки й освіти в Україні. Серед ключових тем – цифрові технології та штучний інтелект, роль яких у сучасному світі стрімко зростає. У цьому контексті особливу увагу привернула панельна дискусія «Штучний інтелект: розум, що змінює світ», організована Національною академією наук України.

Модератор дискусії – академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч – представив стратегічні підходи до розвитку та застосування штучного інтелекту в системі Національної академії наук України. Йшлося про формування цілісної академічної екосистеми ШІ – від фундаментальних досліджень і міждисциплінарних проєктів до підготовки кадрів, розвитку обчислювальної інфраструктури та впровадження результатів у практику, а також про необхідність координації з державними цифровими політиками та дотримання етичних принципів використання штучного інтелекту. Про глобальні тренди розвитку ШІ, а також можливості й виклики для України в умовах технологічних трансформацій говорив голова Української Ради Миру академік НАН України Михайло Згуровський.

У межах цієї панельної дискусії було також представлено підручник «Системи і методи штучного інтелекту», що вийшов у Видавничому домі «Академперіодика» Національної академії наук України. Видання, підготовлене академіком НАН України Михайлом Згуровським та професором Юрієм Зайченком, є першим українськомовним комплексним підручником, у якому системно узагальнено ключові напрями сучасного розвитку штучного інтелекту та який орієнтований на підготовку нового покоління фахівців у галузі комп’ютерних наук, системного аналізу та інтелектуальних технологій.

За підсумками форуму учасники наголосили на необхідності посилення взаємодії науки, освіти, держави та бізнесу задля формування людського капіталу як основи повоєнного відновлення, модернізації економіки та інтеграції України у світовий науково-технологічний простір.

ФотоПресслужба НАН України

Установи НАН України, підрозділи, наукові напрями, про які йдеться у повідомленні: