26–28 серпня 2026 року в Чернівцях відбулася 14-та Міжнародна конференція «Nanotechnologies and Nanomaterials» («NANO-2026»), яка об’єднала науковців, дослідників, молодих учених та представників академічної й університетської спільноти України та інших країн світу.
Конференція проходила у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича у гібридному форматі. Цього року було зареєстровано понад 600 учасників із більш ніж 30-ти країн світу.
«NANO-2026» стала 14-ю конференцією серії NANO, започаткованої у 2012 році Інститутом фізики НАН України як Міжнародна літня школа для молодих учених «Nanotechnology: from Fundamental Research to Innovations». За роки свого існування ініціатива перетворилася на масштабний міжнародний науковий форум і, що особливо важливо, проводилася щороку без перерви — навіть під час пандемії COVID-19 та після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Організатором «NANO-2026» виступив Інститут фізики НАН України за участю Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Університету Тарту (Естонія), Туринського університету (Італія) та Університету П’єра і Марії Кюрі – Paris 6 (Франція).
Наукова програма охопила широкий спектр сучасних напрямів нанонауки та нанотехнологій: нанокомпозити й наноматеріали, фізико-хімічне наноматеріалознавство, нанохімію та нанобіотехнології, нанорозмірну фізику, нанооптику й фотоніку, наноплазмоніку та поверхнево-посилену спектроскопію, наноструктуровані поверхні, мікроскопію нанооб’єктів і нанобіотехнології для охорони здоров’я.
Представлені дослідження продемонстрували ключові сучасні тенденції розвитку галузі — від функціональних і гібридних наноматеріалів, графену, MXenes, перовскітів та квантових точок до сенсорних і біосенсорних систем, біомедичних технологій, чистої енергетики, водневих технологій, фотокаталізу, очищення води та захисту довкілля. Важливе місце посідали також моделювання, симуляції та застосування штучного інтелекту й машинного навчання в нанонауці.
Окрему увагу під час конференції було приділено науці та інноваціям для відновлення України та її європейської інтеграції. Спеціальна сесія стала майданчиком для обговорення реформ української науки, міжнародних програм підтримки, нових можливостей для дослідників і подальшої інтеграції України до Європейського дослідницького простору.
Сесія об’єднала представників Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України, Європейської Комісії – DG Research & Innovation та UNESCO для практичного обговорення реформ у сфері науки, міжнародної підтримки українських дослідників, інтеграції України до Європейського дослідницького простору та ролі науки й інновацій у відновленні держави.
Особливу увагу було приділено ролі НАН України як ключової наукової інституції, що поєднує фундаментальні дослідження з розвитком нових технологій та їх практичним впровадженням. Серед основних тем — трансфер технологій, підтримка молодих науковців, міжнародне наукове співробітництво, «brain circulation» та посилення внеску фундаментальної науки у технологічний розвиток і відновлення України.
НАН України на сесії представив заступник генерального директора Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» академік Ігор Гаркуша. У своєму виступі він представив шлях від фундаментальної науки до інноваційних технологій, конкретні приклади трансферу та впровадження технологій, а також підходи до підтримки молодих дослідників і розвитку міжнародної співпраці.
Важливою складовою дискусії стала також європейська перспектива.
Марія Крістіна Руссо (Maria Cristina Russo), Deputy Director-General for Innovation, Prosperity and International Cooperation, DG Research & Innovation, European Commission, представила актуальні та майбутні інструменти Європейської Комісії для підтримки української науки та інновацій. Йшлося про можливості «Horizon Europe», підтримку дослідницьких інфраструктур, міжнародне співробітництво, інновації, трансфер технологій та нові конкурси 2026–2027 років.
Олена Макаренко, керівниця експертної групи зі стратегії та інтеграції до Європейського дослідницького простору Директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України, представила актуальні кроки з інтеграції України до European Research Area, а також практичні аспекти реформи науки у 2026–2027 роках: зміни у системі атестації та фінансування, підтримку й оцінювання дослідників, реформування PhD-підготовки, конкурентне фінансування R&D та трансфер технологій.
Олена Ципліцька, Head of Science at the UNESCO Antenna in Ukraine, представила практичні програми UNESCO для підтримки української науки, зокрема інструменти забезпечення безперервності досліджень, доступу до лабораторій і дослідницької інфраструктури, підтримки молодих учених, інституційного відновлення та міжнародної співпраці.
Модераторами сесії виступили керівник відділу Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко та проректор з наукової роботи Чернівецькоого національного університету імені Юрія Федьковича доктор хімічних наук Юрій Халявка. Основна мета дискусії полягала не лише у представленні стратегічних підходів, а передусім у наданні науковцям практичної інформації про те, які можливості вже доступні, які зміни очікуються у 2026–2027 роках і які конкретні кроки можуть здійснювати дослідники та наукові установи.
Завершилася сесія відкритим Q&A, під час якого учасники конференції мали можливість безпосередньо поставити запитання представникам НАН України, МОН, Європейської Комісії та UNESCO щодо майбутніх конкурсів, критеріїв участі, фінансування, доступу до дослідницької інфраструктури, технологічного трансферу та інших інструментів підтримки.
Проведення цієї сесії стало важливим елементом «NANO-2026», оскільки дозволило поєднати потенціал фундаментальної науки НАН України, національну політику реформування науки, європейські програми та міжнародні інструменти підтримки.
Учасники отримали практичну інформацію про актуальні й майбутні можливості 2026–2027 років, а також про механізми, які можуть допомогти українським науковим установам розвивати нові проєкти, міжнародні партнерства, дослідницьку інфраструктуру, інновації та трансфер технологій.
Ще одна спеціальна сесія була присвячена інструментам фінансування та підтримки науки й інновацій — від Horizon Europe до EDIH та Enterprise Europe Network, з акцентом на практичні можливості для започаткування нових проєктів, партнерств та інноваційної діяльності.
Важливою складовою «NANO-2026» стала постерна сесія, яка дала можливість молодим ученим та досвідченим дослідникам представити результати своїх робіт, обговорити нові підходи та встановити професійні контакти.
Три дні «NANO-2026» стали часом інтенсивних наукових дискусій, нових знайомств, обміну досвідом та міжнародної співпраці. Конференція вкотре продемонструвала, що українська наука продовжує працювати, розвиватися, співпрацювати зі світовою науковою спільнотою та формувати бачення майбутнього навіть у надзвичайно складних умовах.
Протягом роботи конференції було представлено 101 усну наукову доповідь — 99 передбачених програмою та ще дві додаткові доповіді молодих науковців-аспірантів, які, надихнувшись атмосферою конференції, вирішили представити результати своїх досліджень усно, — а також 433 постерні роботи.
За результатами аналізу афіліацій авторів у 662-сторінковому Abstract Book, наукові роботи були представлені дослідниками з 27 країн: України, Австрії, Алжиру, Бразилії, Великої Британії, Естонії, Іспанії, Італії, Китаю, Колумбії, Латвії, Литви, Марокко, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Словаччини, США, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Чилі, Швейцарії, Швеції та Японії. Така географія, понад пів тисячі наукових презентацій і надзвичайно широка міжнародна участь підтверджують, що започаткована Інститутом фізики НАН України серія «NANO» сьогодні є однією з найбільших міжнародних наукових конференцій, що проводяться в Україні, та потужною платформою для розвитку української науки, підтримки молодих дослідників, міжнародної співпраці й інтеграції України до світового та Європейського дослідницького простору.
Посилання на фотографії з конференції
За інформацією Інституту фізики НАН України
