«Математика привабила мене своєю універсальністю та внутрішньою гармонією. Це наука, в якій кожне твердження має чітке обґрунтування, а краса результату часто полягає у простоті й точності формулювань. Саме можливість досліджувати складні явища строгими математичними методами та відкривати нові закономірності стала головною причиною мого вибору цього напряму», – розповідає кандидатка математичних наук Марія Стефанчук, наукова співробітниця Інституту математики НАН України.
Їй вдалося поєднати математику із материнством, не втративши цікавості до досліджень і продовжуючи розвиватися самій та розвивати свій науковий напрям.
Важливу роль у її житті відіграли наставники, які вірили в її потенціал і допомагали.
Вона вважає, що видимість жінок у науковому просторі демонструє реальні приклади успішної кар’єри і створює культуру рівних можливостей.
Науковиця радить дослухатися до своїх схильностей та прагнень і ділиться досвідом тернисто-зоряним досвідом побудови дослідницької кар’єри:
- «Науковий шлях неминуче пов’язаний із труднощами: складними задачами, які довго не піддаються розв’язанню, періодами невизначеності та сумнівами у власних силах. Інколи здавалося, що прогрес відбувається надто повільно або що обраний напрям є занадто складним. Проте саме ці моменти спонукали мене глибше занурюватися в проблему, переглядати підходи та шукати нові ідеї. З часом я усвідомила, що сумніви є природною складовою наукової роботи, а подолання таких етапів лише зміцнює впевненість у тому, що наука і математика – це справді мій шлях».
- «Потрібно усвідомлювати, що одночасно все робити на 100% практично неможливо – завжди доводиться вибирати, де зосередитися саме зараз. Кар’єра та сім’я можуть взаємно збагачувати одне одного: підтримка близьких дає енергію для професійних досягнень, а успіхи в науці додають впевненості та самореалізації. Важливо мати чіткі межі, планувати час і приймати, що іноді одне отримує більше уваги, ніж інше. «Мати все» – це скоріше про усвідомлений баланс і гармонію, ніж про абсолютну рівність у кожній сфері».
- «…компетентність, аналітичне мислення та творчість у науці не залежать від статі. Жінки здатні досягати високих результатів, робити значний внесок у розвиток науки та вести складні проєкти на рівні з будь-яким колегою-чоловіком. Важливо лише забезпечити рівні можливості та підтримку, а таланту та наполегливості жінок вистачає для того, щоб успішно розвиватися в будь-якій науковій галузі».
- «Я б сказала собі [10 років тому]: «Вір у власні сили і не бійся помилятися. Труднощі та сумніви – це частина шляху, а не ознака, що ти на неправильному шляху. Кожна складна задача, над якою ти працюєш, робить тебе сильнішою та досвідченішою. Довіряй своєму інтересу до науки, і результати обов’язково з’являться»».
- «…не бійтеся робити перший крок і довіряти своїй цікавості. Наука потребує наполегливості та сміливості ставити запитання, і в цьому немає нічого «нежіночого». Важливо оточити себе наставниками, однодумцями та підтримкою, яка допоможе долати сумніви. Помилки й складнощі – це не поразка, а невід’ємна частина навчання та росту. Найголовніше – вірити в себе, свої ідеї та здібності: саме це дозволяє досягати результатів і відкривати нові горизонти в науці».
Гаряче радимо прочитати це інтерв’ю повністю. Воно надзвичайно змістовне. Текст – тут.
Нагадаємо, ця й інші розмови з українськими науковицями-математикинями з’явилися завдяки спеціальному проєкту Інституту математики НАН України «Її наукова історія».