Її захоплення математикою розпочалося з допомоги батькові – радіозв’язківцю і комп’ютерному інженеру.
Стати дослідницею їй допомогли безумовна любов родини і професійна довіра наукового керівника.
Важливою умовою успіху жінки у науці вона вважає сприятливу атмосферу в робочому середовищі.
Про те, чому наука варта уваги й зусиль дівчат, як рухатися вперед попри страх і помилки та навіщо науковцю конче потрібно чергувати різні види діяльності, розповіла в інтерв’ю для проєкту Інституту математики НАН України «Її наукова історія» старша наукова співробітниця цього ж Інституту кандидатка фізико-математичних наук Іванна Бондар:
- «Наукові відкриття в математиці не трапляються за розкладом. Це не конвеєр, а радше виснажливе сходження на вершину в тумані. Бували періоди, коли після місяців кропіткої праці ти не отримуєш нічого принципово нового. У такі моменти з’являється підступне питання: «Чи справді це моє?» Проте саме в ці періоди інтелектуального плато загартовується справжній характер вченого. Зрештою, я зрозуміла, що відсутність негайного результату – це не поразка, а частина процесу калібрування думки, адже в математиці навіть доказ того, що шлях хибний, є цінним кроком до істини».
- «У науці, як і в житті, надважливо мати тих, хто бачить світло твого таланту навіть тоді, коли ти сам перебуваєш у тіні пошуків. Сьогодні, дивлячись на свій шлях, розумію: інтелект дає інструменти, але саме люди дають силу ними скористатися».
- «Попри непростий досвід студентських років, професійне середовище, у якому я працюю сьогодні, виявилося зовсім іншим – сучасним, відкритим та позбавленим упереджень. Це приклад того, якою має бути наука XXI століття: місцем, де панує інтелектуальна гідність. <…> Відділ, у якому я працюю сьогодні – це простір надзвичайної толерантності. Я відчуваю щиру підтримку з боку адміністрації, яка створює всі умови для розвитку жінок-дослідниць. Такий клімат у науковій установі – це не просто приємний бонус, це стратегічна передумова для відкриттів. Коли дослідниця не витрачає енергію на боротьбу зі «скляними стелями» чи доведення свого права на місце за столом, вона може повністю спрямувати свій інтелектуальний ресурс на вирішення складних математичних задач. Здорова атмосфера у колективі стає тим живильним середовищем, де дитяча цікавість нарешті зустрічається з професійною повагою. Це підтверджує важливу істину: наука розвивається найшвидше там, де цінують людину, а не статус, і де єдиним критерієм успіху є бездоганна логіка та інноваційність думки».
- «В науці, де межа між знанням і невідомим дуже тонка, важко уникнути відчуття, що твій успіх – це лише щасливий збіг обставин. Але з часом я навчилася не боротися з цим станом, а використовувати його як фільтр для самовдосконалення».
- «Для мене успіх у науці – це зовсім не про регалії на папері чи високі посади. Це про те особливе відчуття, коли тобі вдається розгледіти істину там, де раніше була лише темрява, і знайти те саме «красиве» рішення для задачі, яка ще вчора здавалася непідйомною. Це можливість бути корисною своїй країні, додавати свій інтелектуальний внесок саме зараз, коли ми цього так потребуємо. Для мене справжній успіх – це коли твій власний драйв до знань запалює вогник у комусь іншому. Це живий доказ того, що якщо поєднати розум із витривалістю, можна розв’язати будь-яке рівняння, яке підкидає життя».
- «Мені б дуже хотілося, щоб ми нарешті відійшли від сприйняття жінки в науці як якогось особливого винятку. Насправді STEM – це простір, де немає місця стереотипам, адже справжній успіх тут народжується з інтелектуальної відваги та щирої цікавості, які не мають гендеру. <…> Дівчата, наука – це простір вашої свободи. <…> Моя порада вам дуже проста: дозвольте своїй допитливості бути сильнішою за ваші страхи. <…> Помилятися, сумніватися і переробляти все з нуля – це нормальна частина шляху кожного дослідника. Просто робіть цей сміливий перший крок. Повірте, за кожним розв’язаним рівнянням чи успішним кодом відкривається така неймовірна краса, яку варта відчути кожна з вас».
- «Сучасна наукова парадигма доводить: істинний прогрес є функцією від рівності можливостей та всебічного залучення талантів, де внесок кожного дослідника є критично важливим для стабільності системи. Вихід жінок-науковиць у публічну площину якісно трансформує академічне середовище у відкриту, динамічну екосистему. Жіноча інтелектуальна присутність є тим необхідним компонентом, який забезпечує рух науки до нових горизонтів. Адже коли ми робимо роль жінки видимою, ми створюємо тяглість і наступність, перетворюючи досвід попередниць на фундамент для сміливості майбутніх поколінь. Зрештою, наука лише тоді стає повноцінною, коли вона інтегрує весь інтелектуальний спектр людства, перетворюючи різноманітність поглядів на універсальну силу пізнання».
Інші розмови з українськими математикинями
P.S. Нагадуємо, 12 червня, в Міжнародний день жінок у математиці, Інститут математики НАН України проведе міжнародний науково-практичний семінар «Українські жінки в математиці: симетрійний аналіз та його застосування».