4 грудня 2025 року делегація на чолі з Президентом НАН України академіком НАН України Анатолієм Загороднім та у складі першого віцепрезидента НАН України, голови Секції фізико-технічних і математичних наук академіка НАН України Вячеслава Богданова, академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України академіка НАН України Михайла Бондаря, а також представників структурних підрозділів апарату Президії та Відділення фізики і астрономії НАН України відвідала три провідні наукові установи Академії: Інститут магнетизму ім. В.Г. Бар’яхтара, Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна та Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова.
Метою поїздки було ознайомлення з інфраструктурою, ключовими науковими напрямами й сучасними результатами досліджень, а також визначення проблемних питань, які потребують підтримки на рівні Академії. Під час зустрічей керівництво НАН України оглянуло лабораторні комплекси, наукове обладнання, експериментальні установки, обговорило актуальні напрями розвитку та поспілкувалося з ученими.
Робочий візит дав змогу всебічно оцінити стан виконання фундаментальних і прикладних досліджень, участь інститутів у наукових програмах НАН України та інших інструментах грантової підтримки, а також перспективи інтеграції їхніх результатів у національні та міжнародні дослідницькі ініціативи.
Першою установою в програмі став Інститут магнетизму – провідний науковий центр України у галузі магнітних явищ, який у 2024 році отримав ім’я свого засновника, видатного фізика Віктора Бар’яхтара. Директор Інституту член-кореспондент НАН України Олександр Товстолиткін ознайомив гостей зі структурою установи, її науковими школами, кадровим потенціалом та сучасними експериментальними можливостями, окресливши ключові напрями та перспективи розвитку установи.
Делегація ознайомилася з роботою відділів теорії магнітних явищ і магнітної динаміки конденсованих середовищ, фізики плівок, мезо- та нанокристалічних магнітних структур. Науковці представили фундаментальні й прикладні дослідження у сфері магноніки, спінтроніки, наноелектроніки та магнітоструктурних перетворень – напрямів, що формують основу майбутніх високошвидкісних інформаційних технологій та застосувань у біомедицині й сенсориці. Також було продемонстровано методики неруйнівної діагностики конструкційних матеріалів на основі ефекту Баркгаузена, що дозволяють оцінювати їхній ресурс, структуру й напружений стан.
Особливу увагу було приділено Центру колективного користування «Магнітних та структурних досліджень», який працює на базі спектрометра електронного парамагнітного резонансу Bruker ELEXSYS E500, за допомогою якого виконуються дослідження, спрямовані на створення керованих елементів наноелектроніки та спінтроніки.
Гостям також було представлено високовакуумну установку «VU-2M» для виготовлення складних магнітних наноструктур. Її технічні можливості забезпечують отримання високоякісних плівкових матеріалів з точно контрольованими параметрами, необхідних для застосувань у сучасній електроніці, сенсориці та медичних технологіях.
Важливою частиною візиту була демонстрація Лабораторного комплексу для досліджень у середовищах високих газових і гідростатичних тисків та температур, який має статус національного надбання. Його можливості – до шести незалежних камер високого тиску, контрольоване ізостатичне пресування та точний контроль параметрів експерименту – дають змогу проводити унікальні дослідження впливу екстремальних умов на структуру та властивості матеріалів, здійснювати гідротермальний синтез магнітних наночастинок і композитів для потреб електроніки та медицини.
Під час завершальної дискусії учасники зустрічі обговорили напрями подальшого розвитку: модернізацію експериментальної бази, посилення прикладної складової досліджень, розширення міжнародної співпраці та підтримку молодих учених. Керівництво Академії відзначило, що Інститут магнетизму ім. В.Г. Бар’яхтара НАН України є унікальною установою, де поєднуються фундаментальні дослідження з високотехнологічними розробками, важливими для ключових сфер економіки, промисловості та безпеки держави.
Далі делегація відвідала Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна, який після вимушеної релокації з Донецька у 2014 році успішно відновив діяльність у Києві та Харкові.
В.о. директора доктор фізико-математичних наук Володимир Криворучко представив історію установи, провідні наукові школи та сучасні напрями досліджень, серед яких інтенсивна пластична деформація, альтернативна енергетика, надпровідна спінтроніка, магноніка, супрамолекулярний магнетизм, фізика матеріалів.
Делегація ознайомилася з роботою відділів, де проводяться дослідження матеріалів у екстремальних умовах та розробляються нові функціональні і конструкційні матеріали.
Науковці продемонстрували комплекс сучасного обладнання для проведення експериментів під високим тиском, а також при високих і наднизьких температурах. Серед продемонстрованих систем — установки для точково-мікроконтактної та тунельної спектроскопії, кручення під високим тиском, холодного ізостатичного пресування, а також пілотна лінія для синтезу оксидних нанопорошків. Окремо учасники зустрічі обговорили питання оновлення та модернізації приладового парку та підтримки дослідників, які працюють у складних умовах релокації.
Було відзначено активну участь Інституту у міжнародних програмах, зокрема у грантах від Volkswagen Foundation, IEEE «Magnetism for Ukraine», програми «Horizon-2020» та Європейського фонду для переміщених науковців, що сприяє інтеграції українських вчених у світову наукову спільноту.
Керівництво НАН України підкреслило важливість збереження наукової школи Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна та створення належних умов для його подальшої діяльності і розвитку.
Завершальним етапом поїздки стало відвідування Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова – провідної установи України у галузі фізики металів та сучасного матеріалознавства. Директор Інституту академік НАН України Валентин Татаренко окреслив актуальні напрями фундаментальних і прикладних досліджень, діяльність наукових шкіл та ключові досягнення колективу, наголосивши на безперервності розвитку Інституту й важливості його внеску у формування національної матеріалознавчої науки.
Гості детально ознайомилися з діяльністю низки наукових підрозділів установи. У відділах фізики міцності та пластичності негомогенних металевих матеріалів, фізики міцності й руйнування матеріалів, а також мікро- та наноелектроніки науковці продемонстрували новітні експериментальні методики та актуальні напрями досліджень, що визначають розвиток сучасної фізики твердого тіла. Представлені роботи засвідчили глибину теоретичного опрацювання проблематики та здатність Інституту забезпечувати дослідження на рівні світових наукових практик.
Особливу увагу учасники візиту приділили загальноінститутському дослідно-інфраструктурному «Центру оброблення та діагностики» й центрам колективного користування, які формують ядро експериментальної інфраструктури Інституту. У Центрі «Дослідження механічних властивостей» гостям продемонстрували можливості високоточного випробування матеріалів за різних навантажень і температур. У Центрі «Вібраційний магнітометр 7404 VSM» було представлено обладнання для визначення магнітних характеристик матеріалів – від класичних металів до складних композитних структур. «Центр сканувальної зондової мікроскопії та резонансної спектроскопії» ознайомив відвідувачів із методами молекулярного аналізу, які дають змогу виявляти тонкі структурні зміни в матеріалах і відкривають широкі перспективи для створення нових функціональних речовин. Сукупність цих лабораторій продемонструвала можливості Інституту забезпечувати комплексні дослідження – від мікромеханічних властивостей до магнітних і структурних характеристик.
Під час демонстрації наукових результатів значний акцент було зроблено на розробках, що мають прикладне значення. Дослідники презентували роботи з вивчення процесів зміцнення та руйнування конструкційних матеріалів, моделювання їхньої поведінки в екстремальних умовах, створення інноваційних сплавів і функціональних матеріалів із керованими магнітними, механічними та електронними властивостями. Частина цих розробок уже впроваджується у виробничі процеси або може знайти застосування в оборонній промисловості, авіакосмічній сфері, машинобудуванні та енергетичному секторі.
Важливою темою під час спілкування стало обговорення кадрового потенціалу. В Інституті працюють сотні досвідчених учених, серед яких – доктори і кандидати наук, молоді дослідники, які формують нові напрями у фізиці металів і матеріалознавстві. Функціонують спеціалізовані вчені ради, що забезпечують підготовку висококваліфікованих кадрів і розвиток наукових шкіл у галузях фізики твердого тіла, металознавства та термічної обробки матеріалів.
Окремо було відзначено видавничу діяльність Інституту, що є важливою складовою його міжнародного наукового авторитету. Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України є засновником трьох престижних наукових періодичних видань – «Металофізика та новітні технології», «Успіхи фізики металів» та «Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології». Ці журнали стали платформами для поширення результатів досліджень українських і зарубіжних учених, підтримуючи високий рівень наукової комунікації у сфері матеріалознавства.
Підбиваючи підсумки візиту, керівництво Академії відзначило, що попри складні виклики сучасності, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України зберігає високий рівень наукових результатів, потужний кадровий потенціал і сучасну експериментальну базу. Разом із тим, було наголошено на важливості подальшої державної та інституційної підтримки, модернізації обладнання та розширення міжнародної співпраці, аби Інститут і надалі залишався одним із ключових центрів розвитку металофізики та матеріалознавства в Україні.
Фото: Пресслужба НАН України
За інформацією Відділення фізики і астрономії НАН України
