29 грудня 2025 року перший віцепрезидент Національної академії наук України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов і академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік НАН України Стелла Шехунова завітали з робочим візитом до Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України. Гостей супроводжував учений секретар Відділення наук про Землю НАН України кандидат геолого-мінералогічних наук Ярослав Луців.
Під час візиту керівництво Академії заслухало доповідь дирекції установи й ознайомилося з новітнім обладнанням, лабораторними комплексами та сейсмологічним інформаційно-обчислювальним центром, створеними на базі Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.
Зі вступним словом до гостей звернувся директор Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Кендзера. Він привітав присутніх і окреслив стратегічні пріоритети установи.
Заступниця директора з наукової роботи Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України член-кореспондент НАН України Ольга Легостаєва виголосила комплексну доповідь, що охопила всі аспекти діяльності установи у 2021–2025 роках. Доповідачка висвітлила роботу наукових шкіл, організаційну та кадрову структуру, а також науково-педагогічну активність працівників установи.
Особливу увагу було приділено реалізації міжнародних і державних наукових програм, зокрема участі науковців Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України у виконанні Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці за напрямом «Геолого-геофізичні дослідження» в районі Української антарктичної станції «Академік Вернадський», спрямованої на вивчення глибинної будови земної кори та побудову геодинамічної моделі регіону.
Окремо Ольга Легостаєва відзначила прикладні розробки, співпрацю з органами державної влади й активну діяльність працівників Інституту із популяризації науки й інформування суспільства про природні та техногенні небезпечні явища, кліматичні зміни минулого тисячоліття і майбутні виклики.
2025 року Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України пройшов державну атестацію за науковим напрямом «Природничо-математичний», за підсумками якої установу віднесено до групи «А».
Радник при дирекції Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України академік НАН України Віталій Старостенко відзначив високу публікаційну активність працівників установи у провідних світових виданнях, зокрема в журналі “Tectonophysics”, і представив знакову монографію “Anomalous Gas Volcanism in the Black Sea” (книга вийшла друком 2025 року в міжнародному видавництві “Springer”).
Провідний науковий співробітник відділу самоорганізації природних середовищ Відділення геодинаміки вибуху доктор фізико-математичних наук Сергій Скуратівський розповів про результати досліджень за двома ключовими напрямами. Перший стосується моделювання динаміки геосередовищ з огляду на їхню нерівноважність, нелінійність і структурованість, з особливим наголосом на оцінюванні сейсмічного відгуку складних ґрунтових систем. Другий напрям охоплює аналіз каталогів землетрусів із застосуванням методів кластерного аналізу для їхнього просторового групування та подальшого визначення статистичних характеристик отриманих кластерів. Представлені результати важливі для з’ясування динамічних і статистичних властивостей поведінки геосистем, розв’язання актуальних проблем сейсмобезпеки, здійснення сейсмічного мікрорайонування й оцінювання сейсмічних ризиків.
Завідувач відділу геодинаміки та геотермії доктор геологічних наук Сергій Мичак висвітлив результати багаторічних досліджень Побузького гірничорудного району Українського щита. Комплексні геолого-геофізичні вишукування, виконані за допомогою тектонофізичних, магнітометричних, геоелектричних, палеомагнітних, гравіметричних і сейсмічних методів, дали змогу суттєво уточнити глибинну будову центральної частини Голованівської шовної зони.
Докладний аналіз тріщинуватості та структурно-текстурних елементів гірських порід допоміг реконструювати поля напружень і з’ясувати багатоетапну деформаційну історію району з переважанням зсувних і транспресійних режимів. Виявлені аномалії геомагнітного поля, електропровідності й густини прямо пов’язані із зонами інтенсивної тектонічної переробки та рудної мінералізації.
На основі отриманих результатів обґрунтовано доцільність формування єдиної гірничо-промислової агломерації з виокремленням Гайворон-Заваллівського та Первомайсько-Голованівського кластерів. Кластерний підхід дає змогу розробляти родовища не поодинці, а як єдину систему зі спільною інфраструктурою, енергозабезпеченням і переробкою, що знижує собівартість видобутку, робить рентабельними бідні й комплексні руди та підвищує інвестиційну привабливість регіону. Поєднання графітових, рідкісноземельних, нікелево-кобальтових, хромітових і залізорудних об’єктів формує основу для повних ланцюгів доданої вартості.
Головний науковий співробітник відділу регіональних проблем геофізики член-кореспондент НАН України Володимир Коболев продемонстрував експериментальний лабораторний модульний комплекс, що перебуває на завершальному етапі виготовлення. Комплекс призначений для утворення й дослідження фізичних властивостей штучно сформованих газогідрат-вміщуючих донних осадів (ГВДО).
Експериментальні дослідження штучних метаногідратів спрямовані на визначення кінетики їхнього утворення й вимірювання фізичних властивостей у чистому вигляді. Водночас фізичні властивості саме ГВДО лишаються маловивченими, що суттєво ускладнює їхнє виявлення за допомогою геофізичних методів. Розроблення та створення комплексу для формування штучних газогідратів метану в різноманітних літолого-гранулометричних матрицях (пісковики, аргіліти, алевроліти тощо) дасть змогу підвищити ефективність пошукових робіт і оптимізувати технології розробки родовищ.
Старший науковий співробітник відділу сейсмічної небезпеки кандидат геологічних наук Людмила Фарфуляк поділилася результатами налагодження роботи режимних сейсмічних станцій та накопичення, зберігання і обробки сейсмологічних даних у режимі реального часу.
Згідно з міжнародною тристоронньою партнерською угодою SNEMU “Seismic network expansion and modernization in Ukraine” у відділі сейсмічної небезпеки модернізують і розширюють мережу станцій як частини Національної системи сейсмічних спостережень. Роботи виконуються за підтримки Департаменту ядерної безпеки США у співпраці з Ліверморською національною лабораторією імені Лоуренса, Університетом штату Мічиган (Michigan State University, MSU), консорціумом “EarthScope” та Українським науково-технологічним центром. Головна мета проєкту – модернізація та розширення національної системи сейсмологічних спостережень України мережі Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України шляхом встановлення постійних широкосмугових сейсмічних станцій для реєстрації природних процесів ендогенного походження, зокрема землетрусів. За умовами угоди придбано й передано на баланс Інституту 21 широкосмуговий сейсмометр, 5 акселерографів, 5 акселерометрів та інше супровідне обладнання.
Завідувач відділу петромагнетизму член-кореспондент НАН України Володимир Бахмутов і старший науковий співробітник цього відділу кандидат геологічних наук Євген Поляченко розповіли гостям із Президії Академії, як працює Центр колективного користування магнітометричною апаратурою (на базі магнітної станції «Демидів»). Наукові дослідження виконуються за напрямами впровадження методів магнетизму гірських порід і палеомагнетизму під час розв’язання задач магнітотектоніки, магнітостратиграфії та палеогеографічних реконструкцій.
Інститут разом із Благодійним фондом «Фундація Поступ» (Вроцлав, Польща) й іншими науковими установами виконує роботи з теми «Ідентифікація та класифікація боєприпасів що не розірвалися для України (MinesEye)» за програмою НАТО «Наука заради миру та безпеки». Започаткована і розвивається тематика гуманітарного розмінування, зокрема дистанційного виявлення й ідентифікації боєприпасів, що не вибухнули. Гостям представили також розроблення математичних методів автоматизованої ідентифікації та класифікації боєприпасів різних типів.
Перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов привітав колектив Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України з 65-річчям установи і вручив науковцям Інституту нагороди від Національної академії наук України – відзнаки, почесні грамоти і подяки за багатолітню плідну працю та вагомі наукові здобутки в галузі наук про Землю.
На завершення зустрічі керівництво Академії відзначило стратегічну важливість розробок Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України для відновлення України. Адже ці розробки вони відповідають світовим стандартам, користуються чималим інтересом академічної спільноти й узгоджуються з глобальними і національними науковими пріоритетами.
За інформацією Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Фото: пресслужба НАН України й Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
