28 січня 2026 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України. Ключовими темами порядку денного стали проривні розробки у вітчизняному біоматеріалознавстві для лікування важких поранень, а також стратегії протидії деструктивним інформаційним впливам в умовах війни.
Першу доповідь – «Створення імплантатів з остеоіндуктивними та антибактеріальними властивостями для усунення дефектів кісток критичного розміру після вогнепальних поранень» – представив академік НАН України Сергій Фірстов.
Науковець презентував результати фундаментальних і прикладних досліджень, які виконуються в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України та спрямовані на створення унікальних імплантатів нового покоління для лікування складних кісткових ушкоджень після вибухових і вогнепальних поранень – проблеми, з якою сьогодні стикаються тисячі поранених українських військових.
Йдеться не просто про заміщення втрачених фрагментів кістки. Науковці працюють над матеріалами, які активно залучаються до процесу загоєння: стимулюють утворення нової кісткової тканини, протидіють інфекціям і можуть бути адаптовані під конкретного пацієнта. Саме такі властивості є критично важливими для складних реконструктивних операцій.
Роботи ведуться у тісній співпраці науковців НАН України, медиків, університетів і клінік, що дозволяє поєднати фундаментальні дослідження з практичними потребами сучасної медицини.
Одним із ключових досягнень стало створення біоактивної наноструктурованої кераміки, у якій поєднано кальцій, фосфор і кремній. Така комбінація дала змогу отримати матеріал, який ефективно взаємодіє з біологічним середовищем на клітинному рівні та поступово заміщується повноцінною кістковою тканиною без втрати форми ушкодженого фрагмента. Це має особливе значення для відновлення кісток лицевого черепа та інших анатомічно складних ділянок.
Окрему увагу приділено захисту від інфекцій. На відміну від традиційних підходів, розроблені матеріали отримують антибактеріальні й навіть противірусні властивості без використання антибіотиків – за рахунок безпечного легування біосумісними елементами. Лабораторні дослідження показали високу ефективність таких матеріалів проти патогенних мікроорганізмів і здатність запобігати утворенню біоплівок, що є критично важливим для післяопераційного загоєння, особливо в умовах поширення антибіотикорезистентності.
Науковці також досліджують взаємодію біоматеріалів зі стовбуровими клітинами. Встановлено, що на модифікованій кераміці диференціація клітин у кісткову тканину відбувається більш природно, ніж за стандартних протоколів, що відкриває нові можливості для реконструктивної хірургії.
Важливим етапом стало поєднання біоматеріалів із сучасними технологіями 3D-друку. Спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України розробляються персоналізовані імплантати та біоактивні покриття для титанових конструкцій, які забезпечують кращу остеоінтеграцію та прискорюють загоєння. Запропоновано також технологію виготовлення керамічних імплантатів без полімерних пластифікаторів, що знижує їхню собівартість без втрати якості. Це відкриває нові можливості для складної реконструктивної хірургії та значно підвищує шанси на повноцінне відновлення.
Принципово важливо, що дослідження не залишаються на рівні лабораторій. Уже сьогодні ці матеріали застосовуються в клінічній практиці: у медичній клініці «Добробут» проведено десятки операцій із відновлення великих кісткових дефектів у бійців із тяжкими пораненнями. Розміри ушкоджень сягали 5-12 см, і частина пацієнтів уже повернулася до служби або проходить подальшу реабілітацію.
Для розвитку цього напряму створено спеціалізовану лабораторію з виготовлення та дослідження біоматеріалів, яка має стати основою для подальшого впровадження і серійного виробництва нових імплантатів – біоактивних, антибактеріальних і остеоіндуктивних. За оцінками фахівців військової медицини та оборонного сектору, частина розробок уже готова до практичного використання, а подальші дослідження з використанням клітинних технологій і 3D-друку є перспективним і надзвичайно актуальним продовженням цієї роботи.
В обговоренні цієї доповіді учений секретар Національного медичного університету імені О.О. Богомольця кандидат медичних наук Роман Паливода наголосив на актуальності розробок для реконструкції кісток обличчя у поранених. Він відзначив перспективність біокераміки, зокрема матеріалів, легованих германієм, і повідомив про експериментальні результати та спроби використання біокераміки як «каркасу» для фіксації стовбурових клітин.
Лікар-ортопед Центру інноваційних медичних технологій клініки «Добробут» Василь Шмагой поділився практичним досвідом застосування біокераміки у пацієнтів із критичними кістковими дефектами. Він пояснив, чому такі дефекти не можуть відновитися самостійно, і підкреслив, що матеріал працює як заповнювач порожнин поряд із металевими фіксаторами. За його словами, у клініці вже є трирічний досвід і десятки випадків, а довгострокові результати виглядають переконливо, зокрема завдяки трифазній структурі матеріалу та можливості формувати потрібну геометрію за допомогою 3D-технологій.
Завідувач кафедри ветеринарної хірургії та анестезіології Білоцерківського національного аграрного університету академік НААН України Михайло Рубленко відзначив перспективність кальцій-фосфатної кераміки як біосумісного матеріалу для остеозаміщення, позитивні результати доклінічних досліджень і важливість подальшого розвитку композитних рішень – поєднання біокераміки з біополімерами та металевими імплантатами з біоактивними покриттями.
Академік НАН України Віталій Цимбалюк підтримав напрям і водночас акцентував на важливості чітких протоколів переходу від досліджень до широкого клінічного впровадження, із залученням профільних інститутів Національної академії медичних наук України та відповідних процедур погодження. Він також висловив готовність сприяти розширенню співпраці з медичними установами.
Академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона академік НАН України Ігор Крівцун провів історичну паралель із роботами, які в інститутському середовищі розвивалися за підтримки академіка Бориса Патона, і відзначив, що представлені результати є важливою відповіддю на давні виклики відновлення кісткових тканин.
Академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного академік НАН України Микола Співак розповів про дослідження біополімерів мікробного походження, зокрема полігідроксибутиратів, які можуть бути використані як перспективні матеріали для відновлення кісткових і черепно-лицьових дефектів. Він зазначив, що в Інституті мікробіології і вірусології ідентифіковано мікроорганізми, здатні продукувати такі біополімери, та отримано перші позитивні результати доклінічних експериментів. За його словами, подальший розвиток цього напряму потребує масштабування виробництва і розширення міжінституційної співпраці.
Другу доповідь на засіданні представив заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук Юрій Ніколаєць. Вона була присвячена протидії деструктивним інформаційним впливам в Україні в умовах сучасної російсько-української війни.
У доповіді наголошувалося, що інформаційний простір сьогодні є повноцінним полем протистояння. Деструктивні інформаційні впливи – це не випадкові фейки, а організовані й цілеспрямовані дії, спрямовані на маніпулювання суспільною свідомістю, підрив довіри, зниження морально-психологічної стійкості та провокування панічних настроїв. У такому сенсі інформаційні атаки стають важливою складовою ведення війни.
Було підкреслено, що джерелом таких впливів можуть бути не лише відверто ворожі медіа, а й внутрішні інформаційні ресурси, а також платформи, які формально позиціонують себе як нейтральні. В умовах війни загострюється конкуренція між офіційною та неофіційною інформацією, і будь-які спроби маніпуляцій з боку влади лише посилюють недовіру – чим активно користується ворог.
Окрему увагу доповідач приділив ідеологічним засадам російських інформаційних операцій. Концепт так званого «русского міра» розглядається як універсальний інструмент легітимації агресії та маніпулятивного пояснення дій Російської Федерації як у внутрішній, так і в зовнішній політиці.
У доповіді наголошувалося, що протидія деструктивним інформаційним впливам не може зводитися лише до спростування фейків або формування контрдискурсу. Вона потребує комплексного підходу – від правових і інституційних рішень, дотримання мовного законодавства та дій спецслужб до підвищення медіаграмотності громадян, розвитку регіональних медіа та відповідального споживання інформації.
Окремо було звернуто увагу на ризики, пов’язані з використанням соціальних мереж, месенджерів і відеохостингів іноземного походження, які застосовують таргетоване поширення наративів і збір даних. Водночас підкреслено, що критичне ставлення до джерел інформації не повинно переростати у всеохоплюючу недовіру до медіа.
У доповіді також зазначалося, що важливою складовою державної інформаційної політики є позитивний, мобілізаційний контент – зокрема про перспективи повоєнного відновлення, модернізацію економіки, регіональну згуртованість і реальний досвід Збройних Сил України у протистоянні повномасштабній агресії.
Підсумовуючи, було наголошено, що проблема деструктивних інформаційних впливів залишатиметься актуальною і після завершення бойових дій. Саме тому наукові установи соціогуманітарного профілю НАН України зосереджують увагу на міждисциплінарних дослідженнях, спрямованих на збереження суспільної солідарності, інформаційної стійкості та національної безпеки України.
В обговоренні виступу завідувач кафедри політології та соціології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка доктор політичних наук Леонід Чупрій підтримав основні висновки доповіді та наголосив, що інформаційна війна є повноцінною складовою російської агресії проти України. Він звернув увагу на системний характер російської пропаганди, спрямованої на заперечення української державності, культури й історичної спадщини, а також на маніпуляції, орієнтовані на розпалювання внутрішніх конфліктів і дискредитацію України на міжнародній арені. Окремо було відзначено регіональну специфіку дезінформаційних кампаній Росії в країнах ЄС і важливість активнішої роботи в освітньому та комунікаційному середовищі – зокрема посилення гуманітарної складової освіти та ширшого використання наукових напрацювань у публічній дипломатії.
Старший викладач спеціальної кафедри Навчально-наукового інституту державної безпеки Національної академії Служби безпеки України полковник Служби безпеки України Валентин Бігун підтримав ключові висновки доповіді й окремо наголосив на ролі спецслужб у протидії інформаційним загрозам. Він звернув увагу, що ця робота має спиратися на сучасні правові рамки: Україна не раз підходила до ідеї системного закону про інформаційну безпеку, але питання й досі потребує оновлення та чіткішого врегулювання – зокрема відповідальності за поширення завідомо недостовірної інформації й протидії радикалізму, екстремізму в інформаційній сфері. Також він підкреслив важливість постійної співпраці науки й СБУ в питаннях захисту національних інтересів.
Віцепрезидент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса академік НАН України Олег Рафальський підкреслив, що інформаційна війна є невід’ємною частиною гібридного протистояння і не зникає навіть тоді, коли змінюється «гаряча» фаза. Серед практичних моментів він порушив непросте питання: дослідникам потрібен ширший і легальний доступ до першоджерел (зокрема медіаконтенту країни-агресора та сусідів), щоб професійно аналізувати наративи й інструменти впливу. Водночас він наголосив на необхідності балансу між свободою слова та відповідальністю, а також запропонував посилити координацію між установами НАН України для швидшої відповіді на інформаційні виклики.
Академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч перевів дискусію в технологічну площину: зокрема звернув увагу на виклики постквантової ери для кібербезпеки та на проблему deepfake як інструменту інформаційних атак. Він наголосив, що до наслідків використання квантових обчислень і до нової хвилі маніпуляцій із застосуванням ШІ потрібно готуватися вже зараз – і на рівні досліджень, і на рівні етики та законодавства.
На завершення учасники засідання розглянули низку кадрових і поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
