29–30 січня 2026 року в Берліні (Німеччина) науковці Інституту географії НАН України – директорка установи член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк, заступник директора, завідувач відділу суспільної географії член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський і вчений секретар кандидат географічних наук Віктор Чехній – узяли участь в організації та роботі семінарів з інтеграції екологічного планування в освітні програми українських університетів.
Тематика екологічного планування є предметом багаторічної співпраці Інституту географії НАН України і Берлінського технічного університету, до якої в різні роки долучалися також фахівці провідних українських планувальних організацій (Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М.Білоконя» та ТОВ «Український науково-проектний інститут цивільного будівництва» («УКРНПІЦИВІЛЬБУД»)) і Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Екологічне планування – це важливий складник просторового планування у країнах Європейського Союзу (насамперед у Німеччині), що поступово знаходить своє місце й у планувальному процесі в Україні. Цим терміном узагальнено позначають усі інструменти планування, що стосуються просторового планування середовища проживання людини. Прикладами є ландшафтне планування; планування управління охоронюваними територіями; плани, передбачені Водною рамковою директивою Європейського Союзу; концепції адаптації до кліматичних змін; неформальні плани на кшталт стратегій біорізноманіття, концепцій зеленої інфраструктури, концепцій відкритих просторів тощо. Водночас, аби планувальні документи різного рівня були якісними, потрібно вдосконалювати освітні процеси й підвищувати обізнаність стейкхолдерів.
Під час засідань міжнародних семінарів у Німеччині українські учасники виступили з презентаціями про приклади включення модулів екологічного планування до лекційних матеріалів, зорієнтованих і на студентів, і на фахівців. Було висвітлено, зокрема, проблеми взаємодії суспільства та природи, змінення клімату, збереження біологічного різноманіття й розвитку територій природно-заповідного фонду, застосування геоінформаційних технологій, підходи до розроблення комплексних планів просторового розвитку.
Німецькі колеги запропонували подальше вдосконалення, що ґрунтується на практиках і законодавстві країн Європейського Союзу, а також на досвіді інтерактивного викладання.
Серед іншого, учасники обговорили ключовий модуль з екологічного планування, його зміст і спрямованість окремих розділів, а також глосарій, який має надавати зацікавленим сторонам інформацію щодо базових понять у сфері екології та планування територій. Крім того, було приділено увагу питанням оцінювання стану українських територій, що постраждали від війни росії проти нашої держави, а також пошуку рішень і заходів задля подолання їхніх наслідків.
Отримані напрацювання мають стати фундаментом організації планувального процесу в контексті відновлення України та її європейської інтеграції.
За інформацією Інституту географії НАН України
