
6 лютого 2026 року в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку (США) в межах чергової, 64-ї, сесії Комісії ООН з питань соціального розвитку (United Nations Commission for Social Development) відбувся офіційний захід –міжнародна наукова дискусія «Підхід соціальної якості: цілісна основа для справедливого розвитку» ("The Social Quality Approach: A Holistic Framework for Fair Development"), до якої долучився член Президії Національної академії наук України, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць. Він став єдиним представником української академічної спільноти на цьому престижному міжнародному форумі та виголосив доповідь, присвячену переосмисленню концепту соціальної якості як основи для повоєнної відбудови й оновлення суспільного договору в Україні.
Українські наукові результати було представлено з високої трибуни ООН як закономірний результат багаторічної системної співпраці з провідними міжнародними інституціями. Ключовим етапом стала міжнародна наукова конференція в Римі (Італія), яку в липні 2025 року, в переддень Другого Всесвітнього саміту з питань соціального розвитку, провели Європейський інститут політичних, економічних і соціальних досліджень (EURISPES) та Національна дослідницька рада Італії (CNR). Саме там ідеї академіка НАН України Валерія Гейця щодо пріоритетності соціальних параметрів у процесах майбутньої відбудови охоплених конфліктами країн дістали підтримку світових експертів. Це дало змогу інтегрувати українську наукову візію у глобальний соціальний порядок денний ООН.
У центрі лютневої наукової дискусії опинилася необхідність переходу від вузькогалузевої соціальної підтримки окремих вразливих категорій громадян до глобальної стратегії соціально-економічного відтворення, що базується на парадигмі соціальної якості. Ця концепція, яку сформували засновники Міжнародної асоціації соціальної якості (IASQ) й розвинула українська наукова школа, виходить за межі традиційного розуміння «соціальної допомоги». Вона розглядає соціальну якість як цілісну характеристику соціуму, що визначає спроможність громадян брати участь у соціальному й економічному житті за умов, які сприяють їхньому добробуту й індивідуальному розвитку.
Розширене розуміння концепції соціальної якості передбачає, що розвиток держави не слід вимірювати виключно монетарними показниками чи темпами зростання ВВП. Натомість сталий розвиток визначається цілісністю соцієтальної системи, де чотири фундаментальні виміри — соціально-економічна безпека, соціальна згуртованість, соціальна включеність і соціальна суб’єктність — утворюють нерозривний фундамент національної стійкості. Впровадження цієї парадигми дає змогу розглядати соціальну сферу не як «баласт» чи обтяжливу витратну статтю бюджету, а як ключовий актив економічного відновлення. Якість суспільних відносин, рівень солідарності й інституційна довіра стають основними детермінантами, що визначають ефективність економічних реформ і стійкість демократичних інститутів у довгостроковій перспективі.
Аналізуючи практичне втілення цієї концепції, академік НАН України Валерій Геєць представив системний огляд досвіду України, де соцієтальна стійкість проявилася через низку унікальних механізмів. Зокрема, феноменальна мережева солідарність і розвиток волонтерського руху наочно продемонстрували силу горизонтальних зв’язків, які в моменти критичних викликів стали визначальним доповненням до державних алгоритмів управління.
Водночас відбулася концептуальна трансформація територіальних громад, які утвердились як визначальні суб’єкти соцієтальної регенерації та стратегічні осередки реалізації державних програм захисту. Громади — завдяки поєднанню адміністративної відповідальності з потужною громадянською ініціативою — забезпечили необхідну адаптивність суспільної системи й адресну ефективність підтримки населення в умовах системних викликів. Поєднання централізованих державних гарантій із локальним ресурсом і глибоким емпіричним знанням потреб мешканців дало змогу досягти безпрецедентної адресної ефективності підтримки вразливих груп, що є практичним втіленням принципу соціальної включеності та сприяє тіснішій соціальній згуртованості.
Важливим компонентом цієї стійкості стала технологічна резильєнтність, виражена у стрімкій цифровізації соціальних послуг. Цифрова інклюзія в українському контексті перетворилася на інструмент збереження функціональності інститутів соціального захисту громадян і зв’язності суспільства навіть за умов фізичного руйнування інфраструктури. Крім того, академік НАН України Валерій Геєць наголосив на критичній важливості ментального ресурсу соціуму, який тимчасово переживає глибоку «соціальну травму». Психологічне відновлення громадян сьогодні варто сприймати не як приватну справу особи, а як системний чинник національної соціальної безпеки та необхідний фундамент для тривалої соціоекономічної резильєнтності й зростання продуктивності праці.
Основним висновком доповіді стало твердження, що критерій соціальної якості потрібно визнати обов’язковим стандартом аудиту для всіх міжнародних інвестицій у відновлення України. Будь-яку стратегію модернізації слід оцінювати за її внеском у соцієтальну стабільність і зміцнення суспільної довіри в українському соціумі. Це перетворює відбудову зі звичайного будівництва на масштабний «гуманістичний проєкт» національного реконструктивного соціоекономічного відновлення.
Такий підхід визначає вектор для подальших фундаментальних і прикладних наукових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України. Науковий пошук зосереджуватиметься на розробленні інтегрованих індикаторів соціальної якості, які уможливлять моніторинг стійкості соціуму на різних рівнях. Пріоритетними напрямами стануть аналіз процесів оновлення суспільного договору, оцінювання довгострокового впливу цифрових трансформацій на соціальну стабільність, а також наукове обґрунтування моделей справедливого розвитку, що відповідають вимогам майбутнього світопорядку, який нині формується, й інтеграційним прагненням України.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України

