22 серпня 2025 року відбулося засідання Президії НАН України, приурочене до Дня Державного Прапора України і Дня Незалежності України.
На початку засідання Президент НАН України академік Анатолій Загородній привітав учасників засідання із цими знаковими для нашої держави святами, підкресливши їхнє особливе значення в умовах війни. Він також щиро привітав першого віцепрезидента НАН України академіка Володимира Горбуліна з отриманням високої державної нагороди – відзнаки «Національна легенда України».
Окремо було відзначено, що 19 серпня минуло п’ять років із дня смерті видатного українського вченого, багаторічного президента НАН України академіка Бориса Патона. Присутні вшанували пам’ять Бориса Євгеновича, чиє ім’я назавжди вписане в історію української науки.
Далі було заслухано доповідь директора Інституту соціології НАН України члена-кореспондента НАН України Євгена Головахи на тему «Суспільні зміни в Україні: досвід трьох років війни і перспективи».
У своєму виступі науковець проаналізував ключові трансформації українського суспільства в умовах повномасштабної війни. Він наголосив, що якщо десять років тому країна перебувала у стані хаотичної трансформації з невиразним вектором розвитку, то сьогодні суспільство однозначно визначилося з європейським цивілізаційним курсом, остаточно подолало радянську спадщину і сформувало національно-громадянську ідентичність.
Соціолог підкреслив, що близько 80% громадян насамперед ідентифікують себе як громадяни України, і стільки ж використовують українську мову в повсякденному житті. Зменшилася соціальна нерівність, суттєво знизилися регіональні відмінності, подолано відчуття безсуб’єктності України на міжнародній арені.
Водночас війна спричинила й нові виклики: у суспільстві виникли потенційно конфліктні лінії поділу між соціальними групами – між тими, хто воював і хто не був на фронті; хто емігрував і хто залишився; хто зазнав значних втрат і хто їх уникнув. Хоча наразі ці протиріччя не досягли критичного рівня, у повоєнний період вони можуть загрожувати новими напруженнями.
Науковець також звернув увагу на важливість підтримки ресурсу стійкості суспільства, роль соціологічних досліджень у прогнозуванні розвитку подій та на необхідність концепції «суспільствознавчої інтервенції» – активної участі соціогуманітарних наук у вирішенні нагальних суспільних проблем.
Другу доповідь на тему «Культурно-мистецька спадщина України під час російсько-української війни: загрози, втрати, проблеми збереження» виголосила завідувачка відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України доктор мистецтвознавства Тетяна Кара-Васильєва.
Вона поінформувала, що станом на травень 2025 року внаслідок російської агресії пошкоджено 1482 пам’ятки культурної спадщини України, з них 145 – національного значення. Найбільших втрат зазнали регіони активних бойових дій – Донеччина, Харківщина, Херсонщина, Київщина, Миколаївщина, Запоріжжя та Сумщина. Руйнувань зазнали театри, музеї, бібліотеки, релігійні споруди.
Доповідачка розповіла про наукову тему, що виконується в Інституті з 2023 року, присвячену дослідженню, фіксації та систематизації втрачених чи пошкоджених культурних пам’яток. Вона представила напрацювання науковців, серед яких – публікації, колективна монографія та проведення низки конференцій і круглих столів, спрямованих на осмислення проблеми збереження культурної спадщини у воєнний час.
На завершення засідання було розглянуто низку поточних питань. Зокрема, Президія Національної академії наук України присвоїла звання «Почесний доктор НАН України» легендарній поетесі Ліні Костенко – за її багаторічну плідну працю, вагомий внесок у розвиток літератури та незламну громадянську позицію.
Також, відповідно до чинного законодавства, Статуту НАН України та постанови Президії від 2 липня 2025 року щодо проведення звітно-виборчих сесій Загальних зборів НАН України у жовтні цього року, було затверджено список кандидатів на посаду президента НАН України – академіка НАН України Анатолія Загороднього та академіка НАН України Богдана Данилишина.
Фото: Пресслужба НАН України
