У ці дні наукове співтовариство відзначає ювілей події, що назавжди змінила ландшафт світової фізики. 23 березня 1931 року в стінах Українського фізико-технічного інституту (УФТІ) (нині – Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут») у Харкові вперше було отримано рідкий водень. Це не просто технічне досягнення – це був вступ України до елітного «клубу наднизьких температур», де на той момент перебували лише три міста світу: Лейден, Торонто та Берлін.
На початку 1930-х років фізика низьких температур була аналогом сучасних квантових комп’ютерів або космічних програм – це був найгостріший край науки.
Дослідження при таких температурах дозволили науковцям зазирнути всередину атома та зрозуміти квантові властивості речовини, які не проявляються за звичайних умов.
Саме тут закладалися основи створення матеріалів майбутнього, які здатні проводити струм без втрат (надпровідники). Робота з рідким воднем стала фундаментом для майбутніх ракетних технологій та сучасної водневої енергетики.
Кріогенна лабораторія УФТІ не просто проводила експерименти — вона виховувала школу. Ключовою постаттю цього процесу став академік Борис Георгійович Лазарєв.
Докладно про це – у статті «Прорив у невідоме: як Харків став світовою столицею… холоду» наукової журналістки Олени Зеленіної на шпальтах «Громада.Груп».