Вийшов друком 4-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (липень–серпень) за 2025 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
Номер присвячений знаменній даті в історії України – Дню проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Головний редактор академік Ярослав Яцків вважає, що цей день – День відновлення Незалежності України. Нове видання «День після війни» вийшло у світ 2025 року у Каліфорнії (Sherman Oaks, GS Publishing Services). Це проєкт студентів і викладачів Навчально-наукового інституту журналістики, присвячений 190-річчю заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У замітці «ОМРІЯНИЙ ДЕНЬ» Анна Радченко, кандидатка геологічних наук, (ВД Академперіодика НАН України, м. Київ), розповідає про цю книгу, надзвичайно цікаву за задумом і виконанням.
«Я вирішив, що треба показувати людей, які воюють, розповідати їхні історії. Мені самому було важливо сформувати в голові цей узагальнений портрет: хто зараз ця людина, яка воює за свою країну?» – каже фотограф-портретист Валентин Кузан, фотокореспондент служби зв’язків з громадськістю 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Кілька його світлин вміщено на шпальтах «Світогляду» у репортажі «ВАЛЕНТИН КУЗАН: РЕАЛІЇ ВІЙНИ КРІЗЬ ФОТООБ’ЄКТИВ».
Жанр уявної розмови (у даному випадку з Тарасом Шевченком) Володимир Мельниченко, академік НАПН України (м. Київ), запровадив у своїх публікаціях недавно. Як відбувся діалог, дізнайтеся зі статті «РОЗМОВА З ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ ПРО НАШУ СЛАВНУ УКРАЇНУ ТА ЧУЖУ МОСКОВЩИНУ».
У кожної нації є постаті, які визначають її культуру, ментальність і, зрештою, її совість. Такою постаттю для української нації був великий подвижник Пилип Морачевський. Василь Шендеровський доктор фізико-математичних наук, та Олена Полевецька (Інститут фізики НАН України, м. Київ) разом з Тетяною Котенко (Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського, м. Київ) представляють: «ЄВАНГЕЛІЄ УКРАЇНСЬКОЮ – ПОДВИГ ПИЛИПА МОРАЧЕВСЬКОГО (До 120-річчя від його дозволу на друк)».
Василь Стус загинув у сталінському таборі 4 вересня 1985 року. Цього року виповнюється 40 років з дня загибелі українського поета, дисидента, правозахисника, борця за незалежність України. Юрій Іващенко, кандидат фізико-математичних наук, присвятив пам’яті Василя Стуса есе-спогади «СПОВІДЬ НЕЗЛОМУ».
Про Семена Антонця – інноватора сільського господарства та вченого, який довгі роки успішно реалізовував унікальну систему органічного землеробства, в основі якої лежить природне відтворення родючості ґрунту та виробництво екологічно чистої аграрної продукції читайте в статті «ЖИТТЯ ПРОЖИТИ – НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ. ДО 90-РІЧЧЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ СЕМЕНА АНТОНЦЯ». Статтю підготували доктор сільськогосподарських наук Віктор Писаренко (Полтавський державний аграрний університет), доктор економічних наук Григорій Шарий (Навчально-науковий інститут архітектури, будівництва та землеустрою, м. Полтава), Почесний академік НААН України Віктор Самородов (Полтавський державний аграрний університет), академік НААН України Віктор Вергунов (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека, м. Київ).
Громадська організація «Українська Рада Миру» (УРМ) у 2026 році відзначатиме своє 75-річчя. УРМ була заснована за ініціативи видатних представників української наукової та творчої інтелігенції з метою згуртування українського суспільства навколо ідеалів миру, патріотизму та національної єдності. 22 травня 2025 року на засіданні Президії УРМ ухвалено оновлену Програму дій, спрямовану на пошук шляхів досягнення стійкого миру та післявоєнного відродження України. З цієї нагоди Олеся Чадюк (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) спілкувалася з нинішнім головою організації – академіком НАН України Михайлом Згуровським і пропонує читачам інтерв’ю «РОЗМОВА ПРО УКРАЇНУ МАЙБУТНЬОГО».
Фахівці з Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (м. Київ) доктор хімічних наук Віктор Лобанов, кандидат хімічних наук Євгеній Дем’яненко, кандидатка хімічних наук Оксана Кремень та академік НАН України Микола Картель у дослідженні «ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КВАНТОВОЇ ХІМІЇ ТА ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАН» розглядають історію виникнення та розвитку квантової хімії як «доньки» квантової механіки, висвітлюючи основні етапи її еволюції і становлення. Автори також розповідають про плеяду вчених фізиків і хіміків, внесок яких у розвиток квантової хімії на певних етапах був вирішальним. У цьому числі «Світогляду» вміщена перша частина статті. Далі буде.
В Українському молодіжному аерокосмічному об’єднанні «Сузір’я» вважають, що головне завдання науки – це створення нових технологій за формулою фантастична ідея = логіка + інтуїція. Це завдання допомагає вирішувати Всеукраїнський гуманітарний конкурс «Космічні фантазії», який з кожним роком стає все популярнішим – з новими ідеями, новими учасниками. Детально про це розповідає Ірина Петрова, координатор конкурсу, член Наглядової ради УМАКО «Сузір’я» у публікації «МИСТЕЦТВО ФАНТАЗУВАННЯ: ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ КОНКУРС «КОСМІЧНІ ФАНТАЗІЇ».
Кандидат математичних наук Микола Шевченко (м. Київ) в дописі «ВАСИЛЬ ШЕВЧЕНКО – ХУДОЖНИК-ПЕДАГОГ. До 105-річчя від дня уродин» знайомить читачів з педагогічною практикою свого батька – живописця Василя Шевченка.
Невелике есе «СОНЕТНИЙ СВІТ НАДІЇ ЧОРНОМОРЕЦЬ» український письменник Сергій Чирков присвятив виходу з друку книги сонетів поетки «Доріг лабіринти, думок витинанки», яка пішла з життя 10 серпня цього року.
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті: http//www.svitohlyad.org.ua.
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net.
Адреса редакції: Вул. Володимирська, 54, кімн. 219. м. Київ-30, 01601.
Телефон: (044) 239-63-87
За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»