2025 року міжнародне наукове видавництво “Springer” (Швейцарія) опублікувало англійською мовою монографію українських науковців “Anomalous Gas Volcanism in the Black Sea” («Аномальний газовий вулканізм у Чорному морі»). Автори праці – головний науковий співробітник інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, член-кореспондент НАН України Володимир Коболев, український науковець-геолог академік НАН України Євген Шнюков (1930–2022) і професорка Одеського національного університету імені І.І. Мечникова докторка геолого-мінералогічних наук Валентина Янко.
У цій книзі докладно схарактеризовано зафіксовану в Чорному морі безпрецедентну інтенсивність газового розвантаження морського дна у вигляді струменевих виділень (сипи, факели) та залпових викидів газу в грязьових вулканах (фонтани). Головну увагу автори приділили аномальним викидам метану внаслідок ялтинських землетрусів 1927 року, які супроводжувалися дивовижними й загадковими вогняними явищами. Аналіз наявних геолого-геофізичних матеріалів вказує на те, що ці явища були зумовлені грандіозними викидами метану, які, своєю чергою, стали результатом потужного мантійного газо-флюїдного потоку в розущільнені зони кристалічного фундаменту вздовж тектонічних порушень різного масштабу в межах Одесько-Синопської та Циркум-Чорноморської розломних зон. Землетруси послугували тригером активізації тектонічних порушень у придонних осадових горизонтах для міграції сфокусованих глибинних газофлюїдних потоків. Автори монографії проаналізували глибинну будову осередкових зон і характер сейсмічного процесу й оцінили природу проявів згаданих вогненних явищ. І наголосили на грандіозних обсягах викидів газу: йдеться про мільйони кубічних метрів метану, які пропонується вважати своєрідними газовими плюмами, природа яких пов’язана із зонами глибинних розломів верхньої мантії.
Щоб пояснити їх, автори застосували концептуальну модель, згідно з якою основним джерелом енергії внутрішніх процесів Землі вважається індукований ланцюг реакцій дегазації водню й гелію – як найпоширеніших і найважливіших зберігачів і носіїв енергії. Запропонована модель дає ключ для пояснення синтезу неорганічних вуглеводнів (головно метану), що утворюються паралельно з інтрузивними й ефузивними процесами за взаємних реакцій елементарних продуктів розпаду сполук водню й гелію. Вивільнення законсервованої у сполуках водню й гелію первинної енергії акреції за допомогою серії екзотермальних реакцій та фазових перетворень є найшвидшим і найефективнішим серед усіх процесів перенесення енергії.
Використовуючи отримані в останні роки геолого-геофізичні матеріали, автори суттєво уточнили структурно-тектонічну будову та локалізацію газогрязьової активності акваторії Чорного моря. Усі ці матеріали – разом з аналізом наявних даних про сейсмічність Кримського регіону – відкривають можливість для пояснення вогняних явищ, які спостерігалися під час ялтинських землетрусів 1927 року, та полегшують тлумачення й розуміння їхньої природи.
За інформацією Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України