22–25 вересня 2025 року в Ганчжоу (провінція Чжецзян, КНР) тривав 5-й Всесвітній конгрес біосферних резерватів, що зібрав майже 2000 учасників із 150 країн – представників урядів, дипломатичних місій, бізнесових кіл, місцевих громад, структурних підрозділів ООН, навчальних закладів та інших установ, долучених до реалізації програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ), і понад 750 біосферних резерватів. Головна мета форуму – аналіз стану виконання програми ЮНЕСКО-МАБ у 2016–2025 роках, обговорення досягнень і проблем Всесвітньої мережі біосферних резерватів, формування нового бачення розвитку резерватів у межах програми ЮНЕСКО-МАБ на найближчі 10 років.
На церемонії відкриття конгресу з вітальними словами до присутніх звернулися віцепрем’єр Державної ради Китайської Народної Республіки Сюесян Дін, Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле, президент Китайської академії наук Цзяньго Хоу, секретар Комуністичної партії Китаю провінції Чжецзян Хао Ван, голова Міжнародної координаційної ради програми ЮНЕСКО-MAБ (МКР-МАБ) Латіфа Яакубі.
Програма заходу передбачала 5 тематичних сесій, які стали простором для серії панельних дискусій та діалогів, учасники яких обмінялися досвідом і обговорили такі теми:
• новий стратегічний план дій програми ЮНЕСКО-MAБ;
• біорізноманіття, наука й освіта;
• оптимізація партнерських відносин і фінансування біосферних резерватів;
• зміцнення глобальних, регіональних і тематичних мереж;
• корінні народи і місцеві громади, жінки та молодь у біосферних резерватах.
За підсумками конгресу схвалено два знакові документи:
• Стратегічний план дій Програми ЮНЕСКО-МАБ та її Мережі біосферних резерватів на 2026–2035 роки, розроблений на основі Стратегії ЮНЕСКО-МАБ на 2015–2025 роки (ухваленої на 27-й сесії МКР-MAБ і затвердженої на 38-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО), а також Лімського плану дій (ухваленого на 28-й сесії МКР-MAБ). Серед пріоритетів, окреслених у Плані, – посилення збереження біорізноманіття й відновлення екосистем; зміцнення стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату й адаптації до них; розширення можливостей місцевих громад через екологічні засоби до існування та справедливий розподіл ресурсів; розширення можливостей у сфері освіти і досліджень у біосферних резерватах, а також поліпшення управління, моніторингу та міжнародної співпраці в межах сучасної мережі біосферних резерватів;
• Ганчжоуську декларацію, що закликає всі держави-члени ЮНЕСКО створювати національні комітети програми ЮНЕСКО-МАБ і біосферні резервати, а також посилювати застосування передових технологій та цифрових інструментів (на зразок штучного інтелекту) для розроблення надійної системи моніторингу, бази даних із відкритим доступом, оцінювання й навчання.
Крім того, 26–28 вересня у Ганчжоу відбулася 37-а сесія Міжнародної координаційної ради програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» – найвищого керівного органу програми ЮНЕСКО-МАБ.
Основними питаннями, що розглядалися на сесії, були, зокрема:
• роль молоді у програмі ЮНЕСКО-MAБ;
• оновлена інформація щодо оцифрування статутних документів, документів програми ЮНЕСКО-MAБ і порталу біорізноманіття ЮНЕСКО;
• пропозиція щодо нової тематичної мережі «Люди за живу воду»;
• Премія ЮНЕСКО-МАБ для молодих науковців і нагорода ЮНЕСКО-МАБ принца Монако Альберта I для молодих науковців;
• Премія Мішеля Батісса;
• презентація, обговорення й затвердження нового Стратегічного плану дій програми ЮНЕСКО-MAБ на 2026–2035 роки;
• періодичні звіти про огляд та інформація про подальшу діяльність, отримана від часу 36-ї сесії МКР-MAB;
• пропозиції щодо нових біосферних резерватів і розширення/модифікації/перейменування наявних біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Головну увагу було приділено розгляду й обговоренню проєкту схваленого 5-м Всесвітнім конгресом біосферних резерватів Стратегічного плану дій програми ЮНЕСКО-MAБ на 2026–2035 роки, що є результатом роботи спеціальної Редакційної групи з експертів програми ЮНЕСКО-MAБ. Загалом у підготовці Плану взяли участь 107 держав-членів ЮНЕСКО – через національні комітети МАБ, національні комісії ЮНЕСКО, постійні представництва при ЮНЕСКО, а також представників біосферних резерватів, регіональних і тематичних мереж, академічних установ і широкого кола зацікавлених сторін з усієї світової спільноти МАБ.
Було також розглянуто й затверджено 26 нових біосферних резерватів. У 6 країнах – Анголі, Джибуті, Екваторіальній Гвінеї, Ісландії, Омані, Таджикистані – біосферні резервати створено вперше. Вартий уваги безпрецедентний факт: уперше в історії вся територія однієї країни визнана біосферним резерватом ЮНЕСКО – йдеться про острівну державу Сан-Томе і Принсіпі. Отже, сьогодні Всесвітня мережа біосферних резерватів ЮНЕСКО налічує 785 резерватів у 142 країнах світу, які охоплюють понад 8 мільйонів км² (що еквівалентно площі Австралії) і приносять пряму користь майже 300 мільйонам людей, які живуть на цих територіях. Варто також зауважити, що від 2018 року сумарна площа біосферних резерватів ЮНЕСКО зросла на 1 млн км², що еквівалентно площі Болівії!
Документи, ухвалені на 37-й сесії МКР-МАБ
За інформацією СПНС НОВ Президії НАН України
