5 листопада 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України.
Під час засідання з доповіддю – «Розвиток низькочастотної радіоастрономії в Україні» – виступив директор Радіоастрономічного інституту НАН України академік Вячеслав Захаренко.
Він представив історію становлення харківської школи радіоастрономії, започаткованої академіком Семеном Брауде, який заклав підвалини розвитку унікальної наукової інфраструктури – декаметрового радіотелескопа УТР-2 та мережі інтерферометрів УРАН. Саме завдяки цим інструментам українські дослідники відкрили радіорекомбінаційні лінії вуглецю, зафіксували декаметрове випромінювання пульсарів, дослідили блискавки в атмосфері Сатурна та особливості низькочастотного випромінювання Сонця й планет.
Новим етапом розвитку стало створення радіотелескопа нового покоління ГУРТ, обладнаного надширокосмуговими антенними елементами. Закладені технічні рішення вже використовуються у спільних українсько-французьких проєктах, зокрема при створенні низькочастотного радіотелескопа NenuFAR, що став частиною світової наукової інфраструктури.
Попри руйнування та пошкодження унікального радіотелескопа УТР-2 внаслідок війни й окупації Радіоастрономічної обсерваторії імені С. Я. Брауде, колектив Радіоастрономічного інституту продовжує наполегливо працювати над збереженням наукового потенціалу галузі: відновлює секції комплексу ГУРТ, створює нові елементи на базі УРАН-2, підтримує міжнародні програми спостережень.
Пріоритетним завданням нині є реалізація проєкту «Recovery plan for Ukrainian astronomy», представленого цього року в Лейдені (Нідерланди), який передбачає відновлення та модернізацію УТР-2 за участі європейських партнерів.
Під час обговорення доповіді учасники зосередилися на перспективах розвитку низькочастотної радіоастрономії, питаннях відновлення інфраструктури та зміцнення співпраці між установами Академії.
Директор Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Богдан Новосядлий відзначив вагомість внеску харківських радіоастрономів у розвиток досліджень раннього Всесвіту та підкреслив унікальність проєкту детектування лінії 21 см з епохи так званих «Темних віків», який може мати рівень відкриття Нобелівського масштабу. Він наголосив, що колектив Радіоастрономічного інституту демонструє надзвичайну життєздатність і заслуговує на всебічну підтримку Академії, а також висловив готовність до співпраці львівських астрофізиків у кадровій і дослідницькій площині.
Директор НДІ астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна кандидат фізико-математичних наук Вадим Кайдаш звернув увагу на потенціал спільних українських проєктів у межах програми NASA «Артеміда», зокрема щодо створення першого в історії людства радіотелескопа на зворотному боці Місяця. Він підкреслив, що українська участь у цій ініціативі цілком реалістична завдяки науковому доробку Радіоастрономічного інституту та багаторічному партнерству з Каразінським університетом.
Голова Західного наукового центру НАН України та МОН України академік Зіновій Назарчук наголосив на необхідності допомоги Радіоастрономічному інституту в збереженні та відновленні телескопа УТР-2, який залишається унікальним інструментом для світової науки. Він також звернув увагу на важливість координації між обсерваторіями системи УРАН і запропонував нові підходи до побудови зображень космічних джерел із використанням методів томографічного аналізу, які можуть підвищити роздільну здатність спостережень.
Академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік Стелла Шехунова підкреслила роль співпраці між установами Академії у створенні унікальної інфраструктури для радіоастрономічних спостережень, зокрема внесок Полтавської гравіметричної обсерваторії, де нині розміщено частину обладнання комплексу ГУРТ. Вона відзначила важливість підтримки регіональних наукових осередків і висловила готовність до розширення спільних досліджень під науковим керівництвом Радіоастрономічного інституту.
Заступник директора Радіоастрономічного інституту академік Олександр Коноваленко подякував колегам за підтримку й підкреслив необхідність активнішого використання можливостей системи УРАН, насамперед антен УРАН-3, у щоденних спостереженнях. Він висловив переконання, що українська низькочастотна радіоастрономія залишається одним із світових лідерів і має потужний потенціал для подальшого розвитку.
З другою доповіддю – «Високоефективний синтез органічних сполук із безпечним використанням діазометану» – виступив завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України доктор хімічних наук Дмитро Волочнюк.
Він представив результати досліджень із розроблення проточних реакторів власної конструкції, що забезпечують безпечне використання діазометану – унікального, але надзвичайно вибухонебезпечного реагенту. Розроблена технологія дозволяє генерувати лише малі кількості цієї сполуки, запобігаючи накопиченню та мінімізуючи ризики.
Спільно з компанією «УкрОргСинтез» створено проточний реактор, який виробляє 0,45 моля діазометану на годину – рекордний показник для лабораторних установок. Запропонований підхід відкриває нові можливості для безперервного одержання цінних органічних сполук, зокрема хіральних діазокетонів, пептидних амінокислот і функціоналізованих циклопропанів – перспективних напівпродуктів синтезу лікарських засобів нового покоління.
Крім того, науковці Інституту розширюють межі застосування проточних технологій для роботи з іншими небезпечними реагентами – металоорганічними сполуками літію, цинку та магнію, що дає змогу створювати нові технології напівпромислового синтезу активних фармацевтичних інгредієнтів для фармації, агрохімії та матеріалознавства.
В обговоренні доповіді учасники відзначили як наукову новизну, так і практичну значущість представлених результатів.
Заступник директора Інституту органічної хімії член-кореспондент НАН України Юлія Рассукана відзначила, що групі Дмитра Волочнюка вдалося створити безпечні проточні реактори нового покоління та підкреслила його роль як науковця, викладача й організатора, який активно залучає молодь і бізнес до спільних проєктів.
Професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук Василь Пивоваренко зауважив, що ці розробки є важливим кроком до поєднання лабораторного та промислового органічного синтезу, зокрема у виробництві фармацевтичних і агрохімічних сполук.
Провідний науковий співробітник ТОВ НВП «Єнамін» кандидат хімічних наук Юрій Дмитрів підкреслив унікальність досягнення команди, якій уперше вдалося безпечно працювати з великими кількостями діазометану, що відкриває шлях до створення нових класів біоактивних молекул.
Директор ТОВ «НОВАЦІЇ» кандидат фізико-математичних наук Дмитро Меленевський відзначив багаторічну співпрацю з науковою групою та роль сучасних спектроскопічних технологій у вдосконаленні реакторів.
Академік-секретар Відділення хімії НАН України академік Петро Стрижак наголосив на масштабуванні процесу синтезу та прикладі успішної взаємодії науки й бізнесу, а директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна академік Сергій Комісаренко відзначив важливість проточних систем для створення високоактивних фармацевтичних сполук і підтримав необхідність подальшого розвитку цього напряму.
На завершення засідання члени Президії НАН України розглянули низку кадрових і поточних питань.
Фото: НАН України
