3 грудня 2025 року відбулося засідання Президії НАН України під головуванням Президента Академії академіка НАН України Анатолія Загороднього. На розгляд членів Президії було винесено дві наукові доповіді, що окреслили актуальні напрями сучасних досліджень.
Доповідь завідувача відділу числових методів математичної фізики Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України доктора технічних наук Михайла Андрійчука була присвячена моделюванню матеріалів із специфічними властивостями на основі асимптотичних підходів до задач акустичного та електромагнітного розсіювання.
Виступ містив узагальнення багаторічних досліджень Інституту, у межах яких отримано нові аналітично-числові результати щодо поведінки неоднорідних матеріалів із малими включеннями. Науковець детально зупинився на розробленому колективом ефективному методу граничних інтегральних рівнянь, що дозволяє зводити складні задачі хвильового розсіювання до систем лінійних алгебраїчних рівнянь фіксованої розмірності. Такий підхід суттєво зменшує обчислювальні витрати та відкриває можливість отримання напіваналітичних розв’язків, що є критично важливим для точного та масштабованого моделювання.
Особливо відзначено дослідження, які дають змогу цілеспрямовано моделювати матеріали з керованою рефракцією, електричною та магнітною проникністю. Серед потенційних застосувань – метаматеріали з від’ємним коефіцієнтом рефракції, здатні мінімізувати зворотне розсіювання, що є ключовим для сучасних захисних та телекомунікаційних технологій. Представлені результати мають прикладну цінність для розроблення захисних плівок у мікросмугових антенах та гнучких випромінювальних елементах.
В обговоренні доповіді голова Західного наукового центру НАН України та МОН України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка академік НАН України Зіновій Назарчук відзначив наукову новизну підходу, зосередженого на отриманні аналітичних розв’язків задач розсіювання, підкресливши як їхню високу цінність, так і природні обмеження моделі. Начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, член-кореспондент НАН України Ігор Чепков наголосив на великому прикладному потенціалі результатів для оборонних технологій, зокрема в контексті зниження помітності, радіопрозорості та розроблення оптичних систем гіперзвукових апаратів. Директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім.Я.С.Підстригача академік НАН України Роман Кушнір підкреслив, що представлені результати продовжують розвиток наукової школи професора Миколи Войтовича, демонструють активну міжнародну співпрацю та відзначаються значним прикладним потенціалом. Академік-секретар Відділення математики НАН України, директор Інституту математики академік НАН України Олександр Тимоха наголосив, що робота є зразком класичної прикладної математики з ґрунтовною аналітичною частиною та коректною валідацією моделі, що робить її важливою основою для подальших розширених досліджень.
Другу доповідь – «Війна Російської Федерації проти України і контексти пам’яті про Другу світову» – представив завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України член-кореспондент НАН України Олександр Лисенко.
Доповідач наголосив, що російсько-українська війна та паралельні конфлікти в інших регіонах світу чітко проявили розмежування між демократичними державами та авторитарними режимами, яке набуває ознак «другої холодної війни».
Ключовим акцентом доповіді став аналіз того, як російська влада використовує мілітаризовану історичну пам’ять та радянський міф про «Велику Вітчизняну війну» для легітимації агресії, руйнування міжнародного правопорядку та мобілізації російського суспільства.
Докладно було розглянуто ключові складові цього міфу:
– монополізацію ролі СРСР у перемозі над нацизмом;
– применшення внеску інших народів;
– замовчування військових злочинів радянського режиму;
– вибудовування імперського, колоніального бачення історії;
– спроби легалізації «права» Росії на сфери впливу та «історичні території».
Олександр Лисенко підкреслив, що ці ідеологічні конструкції стали інструментом виправдання анексії Криму, повномасштабного вторгнення 2022 року та системних злочинів проти людяності, а також засобом впливу на міжнародну спільноту, яка тривалий час перебувала під впливом нав’язаних Кремлем історичних наративів.
Учасники обговорення відзначили актуальність порушених питань та важливість наукового аналізу історичної політики РФ у контексті сучасної війни.
Старший науковий співробітник Науково-дослідного центру документування та дослідження досвіду війни Навчально-наукового інституту воєнної історії, права та суспільних наук Національного університету оборони України, генерал-майор, кандидат історичних наук Володимир Кидонь зосередив увагу на механізмах формування радянського, а згодом російського міфу «Київ за три дні» та показав, як фальсифікація даних про Київську наступальну операцію 1943 року стала підґрунтям для подальших маніпуляцій, що вплинули навіть на плани Кремля у 2022 році щодо швидкого захоплення столиці.
Завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук Юрій Ніколаєць підкреслив, що Друга світова війна є центральним елементом російської колективної пам’яті, що полегшує конструювання міфів, спрямованих на демонізацію України. Він наголосив на необхідності посилення української інформаційної політики, зокрема шляхом створення якісного аудіовізуального контенту про внесок українців у перемогу над нацизмом.
Директор Головної астрономічної обсерваторії академік Ярослав Яцків подякував історикам за фахове висвітлення російсько-української війни та зауважив на доцільності ширшого порівняльного аналізу – зокрема досвіду подолання фашистського минулого Німеччиною, який може бути корисним для розуміння сучасних викликів політики пам’яті.
В.о. академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України, директор Інституту історії України академік Валерій Смолій підкреслив, що російська історична політика є цілісною системою ідеологічного впливу, спрямованою на легітимацію агресії, і тому потребує подальших глибоких досліджень та узгоджених дій гуманітарних установ НАН України.
Директор Інституту всесвітньої історії член-кореспондент НАН України Андрій Кудряченко звернув увагу на зовнішньополітичний вимір російської міфотворчості та її вплив на міжнародні інституції, підкресливши необхідність формування Україною власного концепту історичної пам’яті, орієнтованого також на світову аудиторію.
Далі було заслухано доповідь голови Науково-видавничої ради НАН України академіка Ярослава Яцківа про результати виконання Цільової комплексної програми НАН України з розвитку науково-видавничого комплексу у 2021-2025 роках.
Реалізація програми стала важливим кроком у впорядкуванні видавничої діяльності Академії та створенні умов для її подальшого розвитку. У рамках восьми книжкових проєктів видано понад 240 назв наукових книг, включно з монографіями, виданнями іноземними мовами та серією «Наукова книга. Молоді вчені», загальним накладом понад 244 тис. примірників. Тривала робота над енциклопедичними проєктами – видано томи Словника української мови та Енциклопедії сучасної України.
За Програмою підтримки журналів у 2021-2025 роках вийшло друком 1160 випусків 43 видань, надано понад 8 тис. DOI. Зросла присутність журналів і монографій НАН України у Web of Science Core Collection та Book Citation Index.
Особливу увагу приділено створенню інфраструктури відкритої науки, зокрема Універсальної видавничої платформи НАН України та впровадженню рішень, необхідних для переходу журналів на діамантову модель відкритого доступу.
Президія підкреслила актуальність подальшого розвитку видавничої галузі НАН України відповідно до європейських стандартів відкритої науки, необхідність посилення координаційної ролі Науково-видавничої ради та концентрації ресурсів на підвищенні якості наукових публікацій, їх видимості та відповідності міжнародним вимогам.
Було підтримано пропозицію щодо підготовки нової цільової програми на 2026-2030 роки, спрямованої на забезпечення потреб Академії у високоякісній видавничій продукції та вирішення ключових організаційних і методичних завдань.
На завершення учасники засідання розглянули низку поточних питань. Зокрема, було ухвалено рішення про присвоєння звання «Почесний доктор Національної академії наук України» президенту Литовської академії наук, проректору Вільнюського університету, габілітованому доктору наук, професору Юрасу Банісу (Jūras Banys).
Високу відзнаку присуджено за його вагомий особистий внесок у розвиток науки й освіти в галузі фізики, а також за активне сприяння зміцненню міжнародної наукової співпраці та підвищенню авторитету Національної академії наук України на світовій арені.
Фото: Пресслужба НАН України
