28 травня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку очільник Академії вручив дипломи молодим вченим – стипендіатам імені академіка НАН України Б.Є. Патона 2024 року.
Відповідно до розпорядження Президії НАН України від 20 березня 2025 р. №157 іменні дипломи стипендіатів отримали:
Бовгира Ростислав Вікторович – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України.
Антіпович Яна Валентинівна – кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геотехнічної механіки ім. М.С.Полякова НАН України.
Красницька Мар’яна Богданівна – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики конденсованих систем НАН України.
Мичак Сергій Володимирович – доктор геологічних наук, завідувач відділу Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України.
Калюжний Павло Борисович – кандидат технічних наук, заступник директора Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України.
Артемчук Володимир Олександрович – доктор технічних наук, заступник директора Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України.
Харченко Василь Олегович – доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту прикладної фізики НАН України.
Ларіна Ольга Вікторівна – кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України.
Златогурська Марина Анатоліївна – кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України.
Бондарчук Олександр Петрович – кандидат біологічних наук, учений секретар Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України.
Вишневський Олександр Сергійович – доктор економічних наук, заступник директора Інституту економіки промисловості НАН України».
Воробєй Ольга Вадимівна – кандидат історичних наук, науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України».
Коломийчук Олександр Юрійович – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.
Безгуба Володимир Володимирович – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Державної наукової установи «Київський академічний університет».
Далі було заслухано наукові повідомлення молодих учених установ НАН України.
З доповіддю «Пічні кахлі як елемент елітарної культури ранньомодерної доби (за результатами археологічних досліджень у м. Батурин)» виступила науковий співробітник Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Людмила Мироненко. Вона розповіла про результати досліджень, проведених археологами у місті Батурин, як одній з гетьманських столиць у другій половині XVІІ та у середині XVІІІ ст., зокрема знайдені там пічні кахлі. Ці археологічні артефакти дозволяють зробити висновки щодо побутової культури козацької старшини цього часу, культурні впливи, компліментарність взаємин між її представниками, вплив моди та особистих смаків на розвиток ремесла та простежити явище поступового запозичення міщанами елементів, притаманних соціальній верхівці.
У обговоренні доповіді виступив директор Інституту археології НАН України член-кореспондент НАН України Віктор Чабай.
Доповідь «Штучний інтелект, нейронні мережі та спектральні властивості випадкових матриць» виголосив науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України доктор філософії Євгеній Афанасьєв. Він повідомив про отримані результати досліджень штучного інтелекту на основі нейронних мереж, будови та властивостей нейронних мереж, спектра випадкових матриць, які мають застосування до глибоких нейронних мереж.
У обговоренні доповіді виступили завідувач відділу Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України член-кореспондент НАН України Марія Щербина і академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч.
Про «Дизайн гетероциклічних і макроциклічних інгібіторів ферментів як потенційних лікарських молекул» розповів у своїй доповіді старший науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України кандидат хімічних наук Олександр Кобзар. Він поділився результатами досліджень, які можуть бути використані для формування уявлень про хімічну структуру інгібітора щодо мішені як певний структурний код, що є важливим для розробки нових лікарських засобів, зокрема для лікування метаболічних, онкологічних та нейродегенеративних захворювань.
У обговоренні доповіді виступила заступник директора з наукової роботи Інституту органічної хімії НАН України член-кореспондент НАН України Юлія Рассукана.
На згадку про виступ на засіданні Президії НАН України Президент Академії академік Анатолій Загородній вручив молодим ученим свідоцтва.
Далі було заслухано доповідь «Синергія експериментальних та теоретичних досліджень з фізики плазми на шляху до термоядерної енергетики» завідувача відділу теорії ядерного синтезу Інституту ядерних досліджень НАН України доктора фізико-математичних наук Ярослава Колесниченка. Він розповів про результати досліджень науковців Академії у галузі фізики плазми і керованого термоядерного синтезу (КТС). Ці роботи набувають особливої важливості у контексті розвитку термоядерної енергетики, що має переваги перед традиційними джерелами, перш за все, через відсутність викидів CO2. Крім того, нейтрони, що утворюються внаслідок термоядерної реакції, можуть бути використані для вироблення пального для атомних реакторів (плутонiю-239 або урану-233).
Доповідач відзначив, що поступ у дослідженнях з КТС значною мірою є наслідком синергії експерименту і теорії. Нові пристрої створюються після теоретичного обґрунтування та прогнозних обчислень, а експериментальні результати опрацьовуються шляхом теоретичного аналізу та числового моделювання. В Україні проводяться теоретичні дослідження з фізики плазми в токамаках, стелараторах, компактних токамаках. Експериментальні дослідження здійснюються на стелараторах в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут», який є одним із піонерів стелараторних досліджень в Україні.
За словами науковця, оптимізовані стеларатори мають перспективу стати основою термоядерного реактора-стеларатора. Зокрема, розглядаються модифікації магнітної конфігурації стеларатора Wendelstein 7-X (Німеччина) з метою покращення утримання альфа-частинок з енергіями в діапазоні кількох МеВ у реакторі-стелараторі Helias. Наразі роботи у цьому напрямі ведуться також і в Інституті ядерних досліджень НАН України, науковці якого мають низку вагомих результатів. Вчені брали участь у створенні концептуального проєкту реактора-стеларатора «Helias reactor HSR4/18» на основі стелараторiв лінії Wendelstein.
Ярослав Колесниченко наголосив, що враховуючи досягнення та компактність сферичних токамаків, доцільно розглянути можливість створення проєкту, орієнтованого на спорудження такого токамаку в Україні.
Доповідач також акцентував на важливості поглиблення міжнародної співпраці для подальшого розвитку робіт з керованого термоядерного синтезу та фізики плазми. Не оминув увагою й певні проблеми, пов’язані з фінансуванням та підготовкою молодих кадрів з фізики термоядерної плазми.
В обговоренні доповіді виступили заступник генерального директора ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» академік НАН України Ігор Гаркуша, заступник директора з наукової роботи Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук Володимир Засенко, професор Навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна член-кореспондент НАН України Ігор Гірка, директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік НАН України Василь Слісенко.
Учасники обговорення наголосили на високій актуальності досліджень з керованого термоядерного синтезу та фізики плазми, важливості отриманих результатів та необхідності їх подальшого розвитку. Зокрема, було зазначено про необхідність вироблення довгострокової національної програми розвитку термоядерних досліджень в Україні, важливість залучення наукових установ НАН України відповідного профілю до Європейського дослідницького простору, поглиблення участі України в термоядерній програмі Євратом. Було акцентовано, що в Україні ще зберігається наукова школа в галузі фізики плазми і керованого термоядерного синтезу. Однак, гострою залишається проблема збереження наукового потенціалу, тому потрібні термінові заходи щодо активного залучення установ НАН України, а також провідних закладів вищої освіти країни до підготовки молодих кадрів.
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України
