24 вересня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Про підсумки діяльності Секції хімічних і біологічних наук НАН України у 2020-2025 роках доповів її голова, віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Кошечко.
Він, зокрема, розповів, що в 
установах Відділення хімії НАН України розроблено нові каталізатори для одержання циклічних карбонатів з епоксидів і СО2, що зазвичай використовують для одержання біорозкладаних полімерів. Запропоновано простий та продуктивний механо-хімічний спосіб одержання електрокаталізаторів на основі допованих атомами азоту графенів, а також 2D халькогенідів перехідних металів, що дає можливість у понад 1,5 раза покращити енергоефективність та циклування акумуляторних батарей. Розроблено та успішно впроваджено у виробництво нові типи надвисокочастотних матеріалів. Досліджено діелектричні характеристики ароматичного фторованого поліетеру на основі декафторбіфенілу та резорцину, що може бути використано в електроніці, оптиці та електрооптиці. Синтезовано нові типи конусоподібних амфіфільних каліксаренів, які здатні утворювати нанорозмірні комплекси з протеїнами та доставляти терапевтично важливі протеїни в клітини.
В установах Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України відкрито процес КоАлювання, який є механізмом захисту від окисного стресу і регуляції активності ензимів під час окиснювального або метаболічного стресів. Вперше досліджені молекулярні механізми холінергічної регуляції імунних процесів. Проведено порівняльні дослідження біологічної дії звичайного нікотину і його світлоактивованої форми – RuBi-нікотину, який може бути використано для таргетного фармакологічного впливу на поведінку ракових клітин. Досліджено антиоксидантну та антивірусну активність функціоналізованих амінокислотами наночастинок діоксиду церію за умов оксидантного стресу, індукованого пероксидом водню. Здійснено дослідно-виробничі випробування ефективності ремедіаційних біотехнологій для відновлення ґрунтів агропромислового значення в Україні.
В установах Відділення загальної біології НАН України оцінено стадії, созологічне значення та ризики можливих втрат біотопів, які перебувають у зоні воєнних дій та тимчасової окупації, охарактеризовано ознаки та критерії екологічного злочину та екоциду, запропоновано їх визначення. Обґрунтовано новий вагомий напрям створення унікальних зернових злаків із кольоровим зерном, якому притаманна надвисока антиоксидантна активність. Зібрана єдина в Україні численна колекція вихідного матеріалу пшениці з фіолетовим, синім та чорним зерном, що дає змогу проводити масштабні та ефективні роботи зі створення сортів з кольоровим зерном для виробництва нових продуктів здорового харчування.
Академік Вячеслав Кошечко наголосив, що значна увага приділялась співпраці між установами різних відділень Секції. Так, каліксарени, синтезовані в Інституті органічної хімії НАН України, були успішно використані в Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України для дослідження активного транспорту іонів Са та Na у субклітинних мембранних структурах гладеньких м’язів та з метою створення антитромботичних ліків.
Як повідомив доповідач, значна частина досліджень установ Секції у звітний період мала не тільки фундаментальне, а й важливе прикладне спрямування. Так, науковцями розроблено нову НРРОа-технологію одержання пропіленоксиду з пропілену та пероксиду водню, спроєктовано та здійснено запуск пілотної установки потужністю 2 тис т/рік з можливістю подальшого масштабування до 130 тис т/рiк; розроблено і виготовлено модуль суперконденсаторів з напругою 16 В та максимальною імпульсною потужністю 71 кВт; впроваджено удосконалену технологію радіаційної стерилізації понад 50 найменувань медичної продукції та вихідної рослинної сировини для підприємств фармацевтичної промисловості, розроблено та відпрацьовано технологічну схему промислового виробництва багатошарового антирадарного матеріалу з високими маскувальними властивостями. Розроблено та апробовано на полігоні твердих побутових відходів технологію прискореної біоремедіації звалищ побутових органічних відходів з отриманням біопалива.
В інтересах медицини науковцями розроблено та проведено експериментальні доклінічні дослідження імплантатів з інкорпорованими біологічно активними речовинами та вивчено особливості реакції м’яких тканин на імплантацію гібридного гідрогелю з інкорпорованими наночастинками золота.
Для потреб сільського господарства створено високоефективні конкурентоспроможні штами азотфіксувальних мікроорганізмів, які є основою оригінальних комплексних інноваційних мікробних препаратів нового покоління, що впроваджені у багатьох сільськогосподарських підприємствах.
У галузі екології спрогнозовано сценарії водного балансу та динаміки природного стоку Нижнього Дніпра після підриву Каховської ГЕС, які можуть бути використані для розроблення заходів підтримки екологічного стану та потенціалу масивів поверхневих вод.
У своїй доповіді академік Вячеслав Кошечко акцентував, що початок широкомасштабної російської збройної агресії проти України позначився переорієнтацією досліджень установ Секції на військову та дотичну до військової тематику. Зокрема, важливим напрямом досліджень установ Секції є розроблення лікарських препаратів та засобів медичного застосування, зокрема для потреб військових.
Секція також здійснила велику роботу з протидії епідемії COVID-19 в Україні, зокрема було розроблено перші вітчизняні тест-системи для специфічної ідентифікації коронавірусу SARS-CoV-2, інноваційний метод визначення штамів коронавірусу методом експрес-секвенування.
Голова Секції підкреслив, що отримати вагомі теоретичні та практичні результати вдалося завдяки виконанню цільових програм та поєднанню зусиль фахівців з хімії, біології, фізики, матеріалознавства та інших наук. Не менш важливою була співпраця з національними галузевими академіями наук, зацікавленими міністерствами та відомствами, а також участь провідних вчених Секції в роботі міжнародних наукових організацій та установ.
Академік Вячеслав Кошечко у своєму виступі також підкреслив високий рівень публікаційної активності та винахідницької діяльності в установах Секції протягом звітного періоду.
Окремі напрями діяльності Секції були детально висвітлені у виступах академіків-секретарів відділень, що входять до її складу: академіків Миколи Картеля, Сергія Комісаренка, Володимира Радченка.
Далі про підсумки діяльності Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2020–2025 роках доповів її голова, віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков. Він наголосив, що, попри виклики і загрози, спричинені пандемією COVID-19 та російською збройною агресією проти України, звітний період ознаменувався значними творчими здобутками соціогуманітаріїв Академії.
Так, науковці Відділення економіки НАН України визначили структурні вади та екзогенні обмеження розвитку української економіки. Дослідили напрями вдосконалення державної економічної, соціальної та екологічної політики у період повоєнного відновлення України. Науковцями сформовано перелік національних стратегічних ініціатив з інноваційної модернізації конкурентоспроможних видів промислової діяльності. Обґрунтовано на засадах інклюзивності шляхи структурної реструктуризації аграрного та сільського розвитку в Україні. Оцінено шляхи декарбонізації енергетичного сектору України і підготовлено Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року згідно із Зеленим курсом, який обрала Україна.
Серед інших результатів – періодичне (двічі на рік) оцінювання чисельності населення та його розміщення територією України, окремих демографічних процесів, щорічна побудову багатоваріантних прогнозів для України й окремих регіонів до 2050 року, які враховують можливі сценарії подальшого перебігу воєнних дій і повоєнного відновлення. Також актуалізовано засади формування державної регіональної політики в контексті війни та перспектив євроінтеграції України. Здійснено оцінку ефективності структурних трансформацій економіки міст та потенціалу розвитку агломерацій.
Академік Сергій Пирожков розповів, що у Відділенні історії, філософії та права НАН України досліджено проблеми сучасного українського державотворення. Здійснено ґрунтовний аналіз питань політичного розвитку України. Вивчено питання впорядкування та систематизації законодавства України як складової правотворчої діяльності в умовах євроінтеграції. Досліджено багатовікову російсько-українську конфронтацію. Проаналізовано виклики та загрози суспільній консолідації в умовах російсько-української війни та спротиву воєнній агресії.
Крім цього, науковцями проведено дослідження фондів та впроваджено у бібліотечну діяльність системні підходи до консолідації національних наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів.
Як стало відомо з доповіді, у Відділенні літератури, мови та мистецтвознавства НАН України вченими проаналізовано стан і тенденції розвитку української мови від 1991 року до сьогодення. Розроблено практичні рекомендації щодо повноформатного удержавлення української мови в Україні, вивчення українського усного літературного мовлення, соціальних діалектів тощо. Проаналізовано українську літературу як формотворчий складник та рушій процесів націєтворення.
У своєму виступі академік Сергій Пирожков наголосив, що в установах Секції реалізовано низку важливих видавничих проєктів. Як приклад, підготовлено фундаментальне видання у семи книгах «Україна. Нариси історії» – найповніший новітній виклад з національної історії від первісних часів до сучасності, в якому реконцептуалізовано вузлові проблеми націє- і державотворення, показано основні маркери української ідентичності. Була також підготовлена серія інших тематичних видань, де презентовано складові повномасштабної агресії Росії проти України, особливості попередніх російсько-українських військових протистоянь, їхні міжнародні й історіографічні виміри. Протягом 2022–2024 років вченими-соціологами підготовлено серію щорічних видань «Українське суспільство в умовах війни». Продовжено пошук, археографічне та джерелознавче опрацювання національної історико-культурної спадщини. Видано чергові томи дванадцятитомової «Історії української літератури».
Доповідач акцентував, що Секція приділяє значну увагу впровадженню результатів наукових досліджень у практику шляхом забезпечення науково-методологічного та методичного супроводу діяльності центральних і місцевих органів влади. Так, за звітний період підготовлено та передано понад 6,6 тисячі таких матеріалів і на близько 44 відсотків з них отримано схвальні відгуки та довідки про впровадження.
Зокрема, тривала практика підготовки Секцією Національних доповідей з найбільш актуальних проблем розвитку держави і суспільства. Підготовлено комплексне аналітичне дослідження «Повоєнне відродження України. Візія Відділення економіки Національної академії наук України». Провідні вчені Секції взяли участь у розробленні Стратегії людського розвитку, Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року. Науковцями також визначено і проаналізовано сучасні виклики для політичного і правового розвитку держави та розроблено Стратегію політико-правового розвитку України до 2030 року. Ще одним прикладом є залучення провідних вчених Секції до робочих груп з розроблення проєкту Плану відновлення України під егідою Національної ради з відновлення України від наслідків війни.
Голова Секції також наголосив, що значна увага приділяється впровадженню результатів наукових досліджень у практику освітньої діяльності. А ще, попри обмеження, спричинені війною та пандемією, розвивалася міжнародна співпраця установ Секції.
Окремі напрями діяльності Секції були детально висвітлені у виступах академіків-секретарів відділень, що входять до її складу: академіків Елли Лібанової, Валерія Смолія, Богдана Ажнюка. В обговоренні також взяли участь доктор філологічних наук Павло Гриценко і академік Зіновій Назарчук.
За результатами доповідей голів секцій та академіків-секретарів відділень НАН України Президія НАН України відзначила, що за звітний період установи Секцій успішно виконували свої статутні завдання та отримали ряд вагомих наукових результатів фундаментального та прикладного спрямування.
На завершення учасники засідання розглянули низку поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
