10 вересня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було представлено дві наукові доповіді.
З доповіддю «Геомеханічне забезпечення ефективності технологічних процесів рудовидобутку у Криворізькому залізорудному басейні» виступив ректор Криворізького національного університету член-кореспондент НАН України Микола Ступнік.
У виступі було акцентовано на стратегічній важливості для України комплексу виробництв, пов’язаних з видобутком залізорудної сировини на унікальному родовищі – Криворізькому залізорудному басейні. При цьому існує необхідність постійного удосконалення геомеханічного забезпечення ефективності технологічних процесів рудовидобутку, особливо на найглибших в Україні шахтах Криворізького регіону з глибинами видобутку понад 1500 м. Проблеми, які виникають під час відпрацювання залізних руд на глибоких горизонтах, доводиться розв’язувати уперше в світі.
Науковці інститутів Національної академії наук України, серед яких Інститут геотехнічної механіки ім.М.С.Полякова, Інститут геологічних наук, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка, а також Криворізького національного університету, його науково-дослідних підрозділів спільно з інженерно-технічними працівниками гірничодобувних підприємств протягом багатьох десятиліть здійснили значний обсяг досліджень у межах Криворізького родовища залізних руд.
Зокрема, як розповів доповідач, було встановлено генетичні особливості рудних формацій басейну, їхні якісні характеристики, фізико-механічні властивості рудних покладів і вміщувальних порід, основні принципи формування полів напружень у вихідному гірському масиві та їх трансформації у процесі розкриття та розробки рудних тіл підземним та відкритим способами. Виконано аналіз та доведено вплив тектонічних порушень на зміни рельєфу Криворізького залізорудного басейну.
Проаналізовано проблему збереження денної поверхні в полях відпрацьованих, законсервованих і діючих шахт Криворізького басейну. Доведено необхідність збереження природно-екологічної рівноваги в зонах промислового видобутку корисних копалин. Здійснено аналіз наукових досліджень з теорії управління процесами взаємодії полів напружено-деформованого стану масиву за підземного видобутку руд.
Також постійно удосконалюються методики розрахунків та способи спостереження за станом гірничого масиву за відкритих способів видобутку породи. Так, було удосконалено методи розрахунку стійкості породних укосів; розроблено методологію застосування новітніх маркшейдерсько-геодезичних GPS систем для безперервного визначення деформованого стану відкритих гірничих виробок з метою прогнозу їх стійкого стану. На базі ймовірнісних моделей і прикладної теорії надійності розроблено методи розрахунку та обґрунтування нормативів надійності стійкого стану уступів, бортів кар’єрів і відвалів; на базі сучасних обчислювальних комплексів створено програмні модулі для автоматизованого збирання та аналізу маркшейдерсько-геодезичної інформації про деформований стан відкритих гірничих виробок і здійснення на цій базі математичних розрахунків з визначення ступеня їх стійкості.
В обговоренні доповіді взяли участь технічний директор гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Андрій Левіцький, директор ТОВ «Кривбаспроект» Андрій Болотніков, академік-секретар Відділення механіки і машинознавства НАН України, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С.Полякова НАН України академік НАН України Анатолій Булат, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України академік НАН України Олександр Пономаренко.
Учасники дискусії відзначили необхідність подальшого залучення науковців для розв’язання важливих науково-технічних проблем гірничодобувної галузі. Було наголошено, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проєктні роботи в галузі геомеханічного забезпечення підземних і відкритих гірничих робіт в цьому регіоні, розроблення інженерно-технічних заходів з мінімізації негативних наслідків видобутку мають бути одними з пріоритетних напрямів діяльності наукових установ відповідного профілю.
Другу доповідь «Воєнні злочини в Україні: сучасний стан судового розгляду та основні проблеми судової практики» представила завідувачка відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України доктор юридичних наук Зоя Загиней-Заболотенко.
Вчена зазначила, що національна судова система через брак досвіду, фактичну відсутність на початку російського повномасштабного вторгнення на територію України вмінь та навичок судового розгляду кримінальних проваджень про воєнні злочини стикнулася з викликами, пов’язаними із застосуванням кримінального та кримінального процесуального законодавства у цих кримінальних провадженнях. Було наголошено, що саме від якості та відкритості правосуддя у справах про воєнні злочини залежить сприйняття спроможності держави захищати права людини в умовах війни, а також довіра до її міжнародних зобов’язань.
Сьогодні суди України, здійснюючи судовий розгляд справ про воєнні злочини (стаття 438 Кримінального кодексу України), загалом дотримуються міжнародних стандартів судового розгляду, передбачених Європейським судом з прав людини.
Водночас, доповідачка наголосила, що під час судового розгляду справ про воєнні злочини мають місце певні недоліки, зокрема у частині застосування кримінально-правових та кримінальних процесуальних норм, що вимагає належного наукового підґрунтя, спрямованого на подолання таких труднощів та забезпечення судів України належним методологічним інструментарієм судового розгляду кримінальних проваджень про воєнні злочини. Над вирішенням цих завдань працюють науковці, зокрема Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України. Так, протягом 2022–2025 років було опубліковано низку наукових праць з дослідження проблем кримінальної відповідальності за воєнні злочини, а також міжнародного гуманітарного права.
Науковці Інституту активно співпрацюють з органами державної влади, судами в аспекті популяризації наукових досліджень щодо воєнних злочинів, застосування норм міжнародного гуманітарного права під час розгляду судами справ за ст.438 Кримінального кодексу України, залучаються міжнародними організаціями як експерти щодо моніторингу судових проваджень та аналізу судових рішень у справах про воєнні злочини, беруть участь у навчальних заходах та наукових конференціях з означеної проблематики.
В обговоренні доповіді взяли участь заступник Голови Вищої ради правосуддя доктор юридичних наук Оксана Кваша, професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету доктор юридичних наук В'ячеслав Навроцький, член Президії НАН України академік НАН України Олександр Копиленко.
Учасники дискусії підтримали виголошену доповідь та відзначили важливість подальшої активізації дослідження проблематики кримінальної відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності в контексті перехідного правосуддя.
На завершення засідання було розглянуто поточні та кадрові питання.
Фото: Пресслужба НАН України
