Президія Національної академії наук України, Секція фізико-технічних і математичних наук НАН України, Відділення фізики і астрономії НАН України та Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 16 лютого 2026 року перестало битися серце видатного українського науковця у галузі експериментальної фізики, знаного фахівця з магнетизму та оптики магнітовпорядкованих систем, головного наукового співробітника Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреата премії імені К.Д. Синельникова НАН України академіка НАН України Миколи Федоровича ХАРЧЕНКА.
Микола Федорович Харченко народився 21 жовтня 1939 року у селищі радгоспу імені ХТЗ Чутівського району Полтавської області (нині – село Василівка Полтавського району Полтавської області). У 1960 році закінчив фізико-математичний факультет Харківського державного університету за фахом «фізика». Від 1961 року його наукове життя та творча діяльність були нерозривно пов’язані з Фізико-технічним інститутом низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України, де він пройшов шлях від інженера до завідувача відділу.
У 1969 році Микола Федорович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук, а у 1984 році – докторську дисертацію за спеціальністю «фізика твердого тіла». У 1974 році йому було присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, а у 1993 році – звання професора. У 1995 році М.Ф. Харченка обрано членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «експериментальна фізика», а у 2009 році – дійсним членом (академіком) Національної академії наук України за спеціальністю «експериментальна фізика».
Микола Федорович – учений зі світовим ім’ям, якому належить вагомий внесок у розвиток сучасних уявлень про фізику магнетизму та магнітні явища у твердих тілах. Його фундаментальні дослідження упродовж десятиліть визначали важливі напрями розвитку магнітооптики, фізики доменних структур та фазових переходів у магнітовпорядкованих середовищах.
Серед найвизначніших результатів Миколи Федоровича, що здобули широке міжнародне визнання, відкриття лінійного магнітооптичного ефекту та квадратичного магнітного обертання площини поляризації світла. Він уперше здійснив оптичну візуалізацію колінеарних антиферомагнітних доменів, розробив методи їхньої переорієнтації в антиферомагнетиках із різною магнітною симетрією та переконливо продемонстрував можливість формування антиферомагнітної доменної структури з наперед заданою конфігурацією.
До класичних наукових здобутків Миколи Федоровича належать також виявлення зумовлених магнітним полем спін-переорієнтаційних переходів у колінеарних феримагнетиках, встановлення нових закономірностей утворення та еволюції двофазних магнітних доменних структур із чотирма типами доменів при спін-переорієнтаційних магнітних фазових переходах. Він виявив модульовані неспівмірні фази у сильно анізотропних антиферомагнетиках та парамагнітних магнетоеластиках з антиферодисторсійним впорядкуванням під дією магнітного поля, відкрив ультраслабкий феромагнетизм в антиферомагнітних магнітоелектричних кристалах, а також встановив ефект підсилення індукованих магнітним полем магнітооптичних ефектів у наноплівках та отримав низку інших важливих результатів.
Науковий доробок М.Ф. Харченка налічує близько 200 наукових статей та оглядів. Він є співавтором монографії «Магнітооптика та спектроскопія антиферомагнетиків», яку згодом було перевидано у видавництві Springer-Verlag. Микола Федорович виступав із запрошеними доповідями на численних міжнародних конференціях, був керівником наукових колективів, що здобували міжнародні гранти, та користувався незаперечним авторитетом у світовій науковій спільноті.
Поряд із активною науковою діяльністю Микола Федорович багато років віддавав значні зусилля науково-організаційній роботі. Він був головою секції «Фізика магнітних явищ» Наукової ради при Відділенні фізики і астрономії НАН України з проблеми «Фізика низьких температур і кріогенна техніка», членом спеціалізованої секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, головою наукової ради Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України з проблеми «Низькотемпературний магнетизм та оптика фероїків». Він входив до редакційних колегій журналів «Фізика низьких температур», Ukrainian Journal of Physical Optics, «Фізика і хімія твердого тіла», був членом спеціалізованої вченої ради Д 64.175.02 при Фізико-технічному інституті низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України.
Важко переоцінити роль Миколи Федоровича у підготовці та вихованні наукових кадрів. Упродовж багатьох років він активно співпрацював із Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, читав лекції, вів спеціальні курси, очолював філіал кафедри загальної фізики при Фізико-технічному інституті низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України. Серед його учнів – академік НАН України, кілька докторів наук та близько десяти кандидатів наук. У 1997 році Миколі Федоровичу було присвоєно звання «соросівський професор».
Високий рівень наукових досягнень М.Ф. Харченка було відзначено престижними нагородами: премією імені К.Д. Синельникова НАН України, премією АН СРСР та Польської АН, Державною премією України в галузі науки і техніки. У 2012 році його нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Світла пам’ять про Миколу Федоровича Харченка – видатного вченого, принципового й вимогливого дослідника, людину високої інтелігентності, мудрого наставника, глибоко відданого науці, назавжди збережеться у серцях колег, учнів, послідовників і всіх, хто мав честь знати, працювати та спілкуватися з ним.
Президія Національної академії наук України
Секція фізико-технічних і математичних наук НАН України
Відділення фізики і астрономії НАН України
Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України