Національна академія наук України, Секція фізико-технічних і математичних наук, Відділення математики НАН України та Відділення фiзики і астрономiї НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 1 січня ц.р. на 104-му році пішов із життя видатний український математик, корифей вітчизняної науки, вчений зі світовим ім'ям, один із творців сучасної математичної фізики, патріарх Харківської математичної школи, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України академік НАН України Володимир Олександрович Марченко.
Володимир Олександрович належав до славетної плеяди харківської інтелігенції. Вихований у родині професора Олександра Григоровича та вчительки Ольги Федорівни, він з дитинства ввібрав ідеали бездоганної чесності та служіння істині. Його шлях у науку був стрімким і блискучим: талант майбутнього академіка розквітнув ще у студентські роки, коли він самостійно опановував вершини математичної думки. Пройшовши крізь випробування воєнних років, він уже у 29 років став доктором наук.
Наукова спадщина Володимира Олександровича – це монументальний звід знань, що включає понад 150 праць та 15 фундаментальних монографій. Його відкриття мають позачасовий характер.
Він – творець теорії обернених задач спектрального аналізу, а відкрите ним «рівняння Марченка» стало класикою світової науки. Разом з учнями він заклав фундамент спектральної теорії випадкових матриць та теорії гомогенізації. Його внесок у теорію солітонів відкрив нові горизонти в розумінні глибинних законів природи.
Володимир Марченко був живим уособленням значущості Харківської математичної школи. Як один із засновників Математичного відділення Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України він перетворив Харків на один із найпотужніших математичних центрів планети. Для своїх численних учнів та колег він був не просто професором, а беззаперечним науковим орієнтиром.
Він сповідував філософію, згідно з якою справжня наука – це «монастирське служіння», де панують аскеза, відданість справі та кришталева чистота помислів. Його лекції були взірцем бездоганної логіки, а саме спілкування з ним дарувало відчуття дотику до справжньої мудрості.
Володимира Олександровича було нагороджено численними нагородами, серед яких: Ордени князя Ярослава Мудрого (III, IV, V ступенів), Золота медаль імені В.І. Вернадського НАН України, Ленінська та Державна премії, та багатьма іншими високими нагородами. Він був обраний почесним доктором Паризького університету та членом Норвезького королівського товариства наук і літератури.
Світова наукова спільнота схиляє голову в глибокій пошані, прощаючись із Володимиром Олександровичем Марченком – видатним Світочем математичної думки. Академік Марченко був справжнім архітектором сучасної математичної фізики, чиї ідеї значною мірою визначили вектори її розвитку на межі тисячоліть.
Володимир Олександрович Марченко пішов у вічність, залишивши по собі не лише формули та теореми, а й недосяжний стандарт людської гідності.
Світла пам’ять про великого Вченого, мудрого Вчителя та Людину виняткового шляхетства назавжди залишиться в наших серцях. Його довге життя, сповнене істинного служіння науці, що тривало понад століття, стало цілою епохою у світовій історії математики та невичерпним взірцем для поколінь дослідників.
Поділяємо невимовний біль утрати й висловлюємо найглибші співчуття рідним, близьким та всій науковій спільноті у зв’язку з відходом у вічність Патріарха нашої науки.
Національна академія наук України
Секція фізико-технічних і математичних наук
Відділення математики НАН України
Відділення фiзики і астрономiї НАН України
Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України