11 листопада 2025 року в Інституті механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України відбулися Загальні збори членів Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки.
Захід зібрав провідних учених – представників академічних інститутів, університетів і науково-виробничих організацій, які підбили підсумки дворічної діяльності Комітету, представили результати роботи наукових шкіл і визначили пріоритети на найближчий період.
У своїй звітній доповіді голова Комітету, перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов підсумував діяльність Комітету та його Президії за 2023-2025 рр. Він відзначив, що попри складні умови воєнного часу українські вчені-механіки зберегли високий рівень наукової активності й продовжують розвивати фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на зміцнення обороноздатності, енергетичної безпеки та інженерної стійкості держави.
До складу Комітету входять представники 44 науково-дослідних установ і університетів, які працюють у всіх провідних напрямах сучасної механіки: від математичного моделювання, механіки композитних і функціонально-градієнтних матеріалів, динаміки та міцності конструкцій – до трибології, механіки руйнування, аеродинаміки, гідромеханіки, оптимізації технічних систем та обчислювальної механіки. Значна частина досліджень має міждисциплінарний характер і поєднує механіку з матеріалознавством, інженерією, медициною та технологіями штучного інтелекту.
Академік Вячеслав Богданов поінформував про найбільш вагомі результати у наукових установах, які представляють члени Комітету. Серед яких – нові моделі поведінки композитних конструкцій авіаційної та ракетної техніки, методи оцінювання стійкості лопаток газотурбінних двигунів, чисельні розрахунки термошокових режимів енергетичних установок, дослідження хвильових і термомеханічних процесів, а також розроблення комп’ютерно-інтегрованих технологій у медицині. Вчені-механіки активно співпрацюють із підприємствами оборонно-промислового комплексу, беруть участь у випробуваннях і технічних експертизах озброєння та військової техніки.
Важливим напрямом роботи стала міжнародна діяльність Комітету. У звітний період за його участю проведено чотири міжнародні конференції, зокрема форум «Актуальні проблеми механіки – 2023», присвячений 145-річчю всесвітньо відомого вченого-механіка та інженера Степана Тимошенка, що зібрав понад дві сотні доповідей учених із різних країн. Комітет послідовно розширює участь українських механіків у програмах Міжнародного союзу з теоретичної і прикладної механіки (IUTAM), забезпечує представлення України на міжнародних наукових заходах і форумах. Окрему роль відіграє видавнича діяльність: у видавництві Springer опубліковано низку колективних англомовних монографій, що презентують здобутки українських механіків у глобальній науковій спільноті.
Заступник голови Комітету академік НАН України Анатолій Булат представив огляд роботи вчених Придніпровського регіону. Попри близькість до фронту й постійні обстріли, науковці Дніпра, Запоріжжя й Кривого Рогу продовжували виконувати дослідження як фундаментального, так і прикладного характеру. Серед них – моделювання геодинамічної стабільності гірських масивів, розвиток технологій підземного вилуговування уранових руд, удосконалення методів аналізу напружено-деформованого стану гірських порід, а також роботи з аеродинаміки БПЛА, механіки полімерів, композитів і броньових матеріалів, що впроваджуються на оборонних підприємствах.
Заступник голови Комітету академік НАН України Роман Кушнір висвітлив діяльність учених Західного регіону. Основні напрями досліджень охоплюють механіку композитних матеріалів, контактну взаємодію тіл, втомну поведінку конструкцій, термомеханічні процеси та цифрове моделювання складних інженерних систем. Попри труднощі воєнного часу, наукові школи Західної України демонструють стабільні результати й продовжують готувати висококваліфікованих фахівців.
Окреме місце у програмі зборів посіла доповідь генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського члена-кореспондента НАН України Олександра Шимановського, присвячена досвіду інституту у проєктуванні нових і відновленні зруйнованих будівель і споруд, а також результатам комплексних досліджень технічного стану сталевих мостів України.
Він повідомив, що в Україні експлуатується понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, більшість з яких зведено ще у 1950-1970-х роках. Близько 80% із них уже вичерпали проєктний термін служби, 13% перебувають у критичному стані, а понад 60% не відповідають сучасним вимогам безпеки руху. Особливо складна ситуація – з комунальними мостами, які десятиліттями не обстежувалися і не ремонтувалися.
Особливу увагу доповідач приділив стану моста імені Євгена Патона у Києві – унікальної суцільнозварної споруди, яка є не лише важливою транспортною артерією Києва, а й об’єктом культурної спадщини та символом української інженерної школи.
За результатами досліджень, проведених інститутом спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, стан мосту оцінено як аварійний: зафіксовано корозійні пошкодження несівних елементів, руйнування гідроізоляції та зношення опор. Його залишковий ресурс оцінено як нульовий, що становить ризик для безпеки руху. Олександр Шимановський наголосив, що відкладення ремонтних робіт може призвести до часткового або повного руйнування споруди.
Виступ науковця отримав широку підтримку учасників зборів. За його результатами ухвалено рішення підготувати звернення до Уряду України з ініціативою організації та фінансування капітального ремонту моста імені Є.О. Патона.
Відбулися вибори нових членів Національного комітету, серед яких представники 7 науково-дослідних інститутів та 10 закладів вищої освіти. До складу Президії Національного комітету обрано Героя України, академіка НАН України Олега Коростельова та члена-кореспондента НАН України Олександра Шимановського.
Завершуючи роботу, учасники зборів прийняли низку рішень щодо посилення координаційної та міжнародної діяльності Комітету. Було підтримано пропозицію щодо заснування під егідою комітету нового англомовного наукового журналу, схвалено продовження підготовки інформаційних збірників і колективних монографій у міжнародних видавництвах. Президії НКУТПМ доручено забезпечувати участь українських представників у щорічних заходах IUTAM, опрацювати можливість проведення в Україні у 2028 році конференції або літньої школи під егідою цього Союзу та поширювати інформацію про міжнародні премії й наукові програми. Також підтримано розвиток співпраці з провідними зарубіжними професійними спільнотами, зокрема ASME та GAMM. Особливу увагу членів комітету було привернуто до проблеми підготовки наукових кадрів з технічних спеціальностей, фахівців та інженерів для вітчизняної промисловості, до необхідності активізації участі комітету у науково-експертній діяльності, підготовці для державних органів пропозицій щодо визначення державних науково-технічних і інноваційних пріоритетів, розробки державних стимулів для впровадження науково-технічних розробок та інновацій, популяризації здобутків українських вчених-механіків.
