4 червня 2025 року відбулись організовані Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського ХХІ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003).
До програми заходу увійшло 40 доповідей і повідомлень дослідників з наукових установ, закладів вищої освіти, бібліотек, архівів, музеїв із різних міст України. Учасники обговорили проблеми екзистенційних модусів нашої буремної доби у дослідженнях біографів і очікування читацьких аудиторій, значення біографіки для збереження гуманістичних цінностей під час драматичних подій війни, консолідації українського суспільства, реалізації потенціалу особистості.
У вітальному слові директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик наголосив на нових завданнях і вимогах, які війна висуває перед біографістами – науковцями, літераторами, журналістами, працівниками інформаційної та бібліотечної сфери.
У доповіді «Сучасна українська біографіка і очікування суспільства» член-кореспондент НАН України Володимир Попик підкреслив, що біографістам належить здійснити рішучий поворот від традиційної у довоєнний час тематики, зорієнтованої на створення ґрунтовних біографічних нарисів про визначних діячів науки й культури, статей у фахових наукових виданнях, до підготовки публікацій різного формату, спрямованих на розкриття духовної, патріотичної, громадянської сутності українців, їхньої здатності протистояти жорстким викликам долі, об’єднуватись під час війн, революцій, соціальних потрясінь, вимушеної еміграції. При цьому, за словами доповідача, сьогодні читачі чекають від біографічної літератури всієї правди про представників минулих поколінь і наших сучасників, без жодної ідеалізації та героїзації. Крім того, як зауважив Володимир Попик, слід зважати на те, що біографіка вийшла далеко за тісні для неї межі наукових публікацій – нині вона стала важливою частиною комунікативного простору суспільства, зокрема представлена у соцмережах.
Особливою прикметою цьогорічних біографічних читань у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського стала чимала увага до ґендерної проблематики, жіночих біографій. Низка виступів стосувалася жіночих постатей у науці, освіті й культурі. Наприклад, провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор історичних наук, професор Лариса Буряк у доповіді «(Авто)біографічний наратив воєнної сучасності: українки в глобальному фотонарисі Марісси Рот» привернула увагу до суголосності жанру фотонарису викликам сучасності. А доцент кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв, розповідаючи про «Біографії жінок у біомедичній науці в дзеркалі Вікіпедії», представив особливі підходи до біографії жінок та інструменти їхньої реконструкції, а також висловився за необхідність розширювати майданчики для трансляції біографій науковців.
Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор філологічних наук Галина Александрова у повідомленні «Роман Олександра Михеда “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”: історія першого року російсько-української війни крізь призму автобіографії» наголосила на актуальності відповідного жанру літератури, а також закликала пам’ятати події війни та її учасників і підтримувати Збройні Сили України.
Завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор історичних наук Надія Любовець у доповіді «Мемуари як простір “діалогу поколінь”: інструмент формування громадянської свідомості та ідентичності» підкреслила необхідність інкорпорувати спогади у суспільний простір, щоб формувати світоглядні засади для створення активного громадянського суспільства.
На просторі повсякденного життя зосередила увагу старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат філологічних наук Оксана Шалак. У своїй доповіді «Лист як одна з форм комунікативних практик біографіки, діалог поколінь» вона розкрила значення комунікативних практик та епістолярію для біографіки, зокрема для реконструкції життєпису.
Загалом доповіді й повідомлення, виголошені на біографічних читаннях, окреслили нову дослідницьку тематику й методологічні підходи, які успішно впроваджуються в українській біографіці.
Із тезами доповідей можна буде ознайомитися восени – в електронному науковому збірнику Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського «Biography. Біографіка. Біографістика» (Випуск 4).
Відеозаписи виступів уже доступні на однойменному ютуб-каналі Інституту.
За інформацією Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського