20–23 серпня 2025 року в мальовничому Буковелі Івано-Франківської області тривала XIII Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2025), яка зібрала понад пів тисячі учасників з понад 20 країн – науковців та інноваторів – для обговорення інноваційних ідей та останніх досягнень у галузі нанотехнологій. Захід проводили у комбінованому форматі: традиційні офлайн-заходи супроводжувались онлайн-трансляцією на платформі Zoom і на Youtube-каналі конференції.
Ця конференція, започаткована Інститутом фізики НАН України, відбувається щороку в різних містах України. Цьогоріч співорганізаторами події стали Тартуський університет (Естонія), Туринський університет (Італія), Університет імені П’єра і Марії Кюрі (Франція), компанія “European Profiles S.A.” (Греція), Представництво Польської академії наук у Києві, Університет Анже (Франція), Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (Німеччина).
Цей масштабний захід складався одразу з кількох подій – власне конференції та двох спеціальних сесій:
- «Підвищення комерціалізації матеріалознавства та інновацій наукових спільнот у Дунайському регіоні» (за підтримки проєкту RTIT>>);
- «Програми ЄС та інструменти EEN для підтримки науки та інновацій».
На урочистому відкритті конференції з вітальними словами до учасників звернулися заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов, директорка з питань глобального підходу та міжнародної співпраці в галузі досліджень та інновацій Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської Комісії Марія Крістіна Руссо, Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній і голова організаційного комітету міжнародної науково-практичної конференції «Нанотехнології та наноматеріали», завідувачка відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.
Пленарне засідання розпочалося з виступу професора Університету Анже (Анже, Франція) кандидата хімічних наук Оксани Крупки – щодо «Розроблення систем доставки ліків на основі полі(2-оксазолінів)».
Загалом було виголошено 8 пленарних доповідей. Зокрема, професор Університету Халіфа (Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати) доктор Мауро Фернандес Перейра доповів про «Записувальні пристрої для фотоніки середнього інфрачервоного діапазону».
Доктор Інституту світла та матерії Університету Ліон-1 імені Клода Бернара (Франція) кандидат фізико-математичних наук Володимир Лисенко виступив із теми «Теплопередача у пористих кремній-рідких нанокомпозитах, досліджена за допомогою раманівської спектроскопії».
Професор Інституту фізики Тартуського університету (Естонія) кандидат фізико-математичних наук Леонід Долгов виголосив доповідь «Лазерно-індуковані періодичні поверхневі структури: формування та потенційне використання».
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук Сергій Неділько розповів про «Люмінесцентне маркування целюлозовмісних матеріалів: підходи та застосування».
Завідувач відділу функціональних оксидних матеріалів Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України доктор фізико-математичних наук Євген Єлісєєв представив доповідь «Викликані кривизною зміни морфології домену сегнетоелектричних нанострижнів».
Провідний науковий співробітник відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Ганна Морозовська поінформувала про «Вплив флексохімічних деформацій на виникнення полярних хіральних наноструктур».
Нарешті, з теми «Нанорозмірний магнонний ретранслятор на основі нелінійної спін-хвильової бістабільності» виступив заступник директора Інституту магнетизму імені В.Г. Бар’яхтара НАН України доктор фізико-математичних наук Роман Верба.
Загалом у межах конференції було виголошено понад 80 усних і представлено понад 400 стендових доповідей. Учасники у своїх виступах торкнулися багатьох актуальних напрямів нанонауки, серед яких: нанокомпозити й наноматеріали; нанохімія та біотехнології; наноструктуровані поверхні; нанофізика; нанооптика і фотоніка; наноплазмоніка; поверхнево підсилена спектроскопія.
Уже багато років за підсумками конференції НАНТО статті з матеріалами доповідей її учасників виходять друком у журналі з відкритим доступом “Nanoscale Research Letters” та інших фахових виданнях – “Applied Nanoscience”, “Molecular crystals and liquid crystals”, “The European Physical Journal Plus”, а також у збірнику матеріалів конференції, який від 2012 року щороку публікується у видавництві “Springer”. Серія книг “Springer Book” із матеріалами міжнародної наукової конференції «Наноматеріали та нанотехнології» вже традиційно користується значним попитом серед читачів і входить до підбірки «Топ 25% найпопулярних книг “Springer”». Цьогорічна конференція не стане вийнятком: за її підсумками планується опублікувати статті учасників у фахових виданнях “Applied Nanoscience” (імпакт-фактор – 3,869) і “Molecular crystals and liquid crystals” (імпакт-фактор – 0,932) та у книзі статей матеріалів конференції видавництва “Springer”.
Більше інформації шукайте на сайті конференції.
Відеозаписи прямих трансляцій доступні в YouTube:
Щоб отримувати новини оперативно, підписуйтеся на Facebook-сторінку.
Запитання та пропозиції надсилайте на скриньку: conference.nano@gmail.com
За інформацією Інституту фізики НАН України
