27 січня 2026 року, в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського запрацювала виставка «У світлі Тори: Барвистий світ ортодоксальних євреїв до настання часів лихоліття», яку Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського і Будапештський меморіальний центр Голокосту організували за сприяння Посольства Угорщини в Україні.
Виставка покликана продемонструвати традиційне вкорінення угорського єврейства у Центральній Європі та зміни в його способі життя – з особливим акцентом на соціокультурних відмінностях єврейських громад, що прибули з чесько-моравських земель і Галичини, а також на становищі угорського ортодоксального єврейства між Заходом і Сходом. Експозиція представляє широкий спектр історичних фотографій та документів, пов’язаних із громадським, релігійним і сімейним життям традиційного єврейства карпатського регіону, розкриваючи його регіональні особливості, повсякденні практики та внутрішню різноманітність єврейських спільноти.
Церемонія відкриття виставки, в якій узяли участь дипломати з Угорщини, Ізраїлю, Чорногорії, Румунії, Словаччини, Словенії, США, Кіпру та Франції, розпочалась унікальним співом нігуну Шотавского рабина, записаним 1913 року Зиновієм Кісельгофом, у виконанні Симки Копреліка, кантора Великої Синагоги у місті Зацлаві (Ізяславі), на той час Волинської губернії. Цей запис, як і низка інших, зберігається в унікальній фондовій колекції відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Вітаючи учасників заходу, генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна зазначила, що встановлений ООН Міжнародний день вшанування пам’яті жертв Голокосту є нагадуванням для всього людства про смертельну небезпеку нацизму. «Колектив Бібліотеки, зокрема відділ фонду юдаїки, провадить скрупульозну, надзвичайно велику роботу з опрацювання і збереження неоціненних для історії, науки і культури документів. А мова культури, духовності зрозуміла всім», – підкреслила Любов Дубровіна і подякувала Посольству Угорщини в Україні та Будапештському меморіальному центру Голокосту за співпрацю в організації та проведенні виставки, а Посольству Ізраїлю – за зацікавлену участь у цьому заході зі вшанування Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.
Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні пан Антал Хеізер нагадав присутнім, що за 10 днів до 27 січня 1945 року, коли воїни Другого та Третього українських фронтів звільнили близько семи тисяч в’язнів концтабору Аушвіц (саме з нагоди цієї події було встановлено Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту), 17 січня, воїни цих двох фронтів звільнили будапештське гетто, врятувавши близько 70 тисяч євреїв. Дипломат навів приголомшливі цифри і факти про знищення квітучої й успішної єврейської громади Угорщини за часів нацистської окупації та закликав усіх не допустити повторення страшної історії людства. Він також висловив щиру вдячність колективу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за співпрацю в популяризації матеріалів виставки «У світлі Тори: Барвистий світ ортодоксальних євреїв до настання часів лихоліття» і представлених в експозиції Бібліотеки документів.
Надзвичайний і Повноважний Посол Ізраїлю в Україні пан Міхаель Бродський подякував партнерам за співпрацю в ушануванні пам’яті жертв Голокосту. Як відомо, нацисти переслідували й убивали багатьох, але саме євреї постраждали найбільше: за тих часів було вбито понад 6 мільйонів євреїв. В Україні, як і в Угорщині, було знищено понад половину єврейського населення. Дипломат із великою вдячністю згадав праведників народів світу, які рятували євреїв і єврейські родини від переслідувань. Держава Ізраїль, зазначив він, вдячна за це кожній людині. «Коли я кажу про Голокост, то водночас відчуваю сум через жахливі жертви нинішньої російсько-української війни, через те, що тепер відбувається в світі. Сьогодні слова «ніколи знову» набувають надзвичайного змісту», – поділився своїми співпереживаннями Міхаель Бродський,
Трагічну історію своєї родини, яка зазнала нищівних переслідувань, розповів Головний рабин Києва Йонатан Бен’ямін Маркович. Його предки народилися в Україні, і його рід зазнав страшної трагедії Голокосту: коли в роки Другої світової війни їх спалювали в Ужгороді, зміг урятуватися тільки його дід. Але доля не врятувала його від страждань в Освенцимі, зате там він зустрів свою майбутню дружину. Пан Маркович розповів, що й досі пам’ятає татуювання з номером від Освенцима на руці у своєї бабусі… Завершуючи промову, він подякував організаторам за цю зустріч і важливу розмову та висловив переконання, що не лише євреї, а й усі люди європейського континенту не хочуть повторення такого жаху.
Генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент Любов Дубровіна додала, що жертви Голокосту були численними і в Україні, та поділилась історією збереження й актуалізації не доступних раніше для загалу фондів єврейської історико-культурної спадщини, колекцій документів, книг та інших надбань єврейської культури у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського. Ці духовні скарби пережили дві світові війни, їх намагалися знищити або вивезти за межі України. Нині Бібліотека має понад 150 тисяч одиниць зберігання спадщини юдаїки – це велике поле для наукових досліджень, історичних і культурних відкриттів.
Із доповіддю «Скарби єврейської культури в Україні», присвяченою багаторічній співпраці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського й Інституту проблем реєстрації інформації НАН України у вивченні й відновленні єврейської музичної спадщини, виступив заступник директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Крючин. Доповідь супроводжувалася представленням процесів відновлення унікальних записів. Науковець подарував дипломатам диски із записами традиційної єврейської музики та фольклору, оцифрованими з воскових циліндрів за унікальними технологіями Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Ці колекції воскових валиків нині внесено до реєстру світової культурної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Глибоко аргументовану й фактологічну доповідь «Єврейська історико-культурна спадщина у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» виголосила зробила завідувачка відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Тетяна Батанова. Вона висвітлила історію зібрання юдаїки у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського від 1918 року, з часу заснування Бібліотеки. Та наголосила на необхідності вшанування пам’яті жертв Голокосту, належного збереження й вивчення унікальної єврейської документальної спадщини, тієї цінної частини, яка лишилася від попередніх поколінь, вціліла попри лихоліття ХХ сторіччя, нацизм, радянську дискримінаційну політику 1949-х – 1980-х років і від 1990 року знову доступна для дослідників – як органічний складник історико-культурної спадщини України.
Окрім електронної презентації, працівники відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського і відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського підготували для відвідувачів заходу одноденну документальну виставку юдаїки з фондів Бібліотеки. На цій виставці було представлені видання Вавилонського та Єрусалимського Талмудів ХІХ століття, рукописні записні книги єврейської громади Бердичева (пінкас), оригінали листів видатного єврейського етнографа й письменника С. Ан-ського, періодику їдишем та івритом, дитячу літературу їдишем і єврейські стародруки, що зберігаються у відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Крім того, у день відкриття виставки в експозиційному просторі як аудіосупровід пролунали оцифровані автентичні записи традиційної єврейської музики й фольклору з експедиції С. Ан-ського 1913 року – зі спільного багатолітнього проєкту Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського й Інституту проблем реєстрації інформації НАН України з оцифрування історичної колекції єврейського музичного фольклору. Усі записи видані на CD-дисках, а також доступні для прослуховування на сайті проєкту (диск 4).
На відкритті виставки виступила й операційна директорка Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Інна Каленська, яка подякувала Бібліотеці за співпрацю з Меморіальним центром, за збереження й оцифрування унікальної єврейської документальної спадщини. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського та Меморіальний центр уклали угоду про співпрацю і від квітня 2025 року спільно оцифровують документи з фондів юдаїки Бібліотеки.
Участь у заході взяли також представники громадської організації «Жіноча сила України», Національної бібліотеки України для дітей, Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, часопису «Київ дипломатичний».
Виставка «У світлі Тори: Барвистий світ ортодоксальних євреїв до настання часів лихоліття» експонується у читальній залі Інституту книгознавства Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського на вул. Володимирській, 62. Запрошуємо відвідати!
За інформацією Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
