27 листопада 2025 року в Київському університеті права (КУП) НАН України відбулася презентація книги професора Володимира Горбатенка «Чеслав Мілош: Більше за одне життя».
Подія стала можливою завдяки активному сприянню Посольства Литовської Республіки в Україні. Участь у заході взяв аташе з питань культури Посольства Литви Томас Іванаускас, чия участь надала заходу міжнародного виміру та підкреслила глибину культурного діалогу між Україною та Литвою.
Захід відкрив ректор КУП НАН України, професор Юрій Бошицький, підкресливши, що Чеслав Мілош є тим автором, який здатен формувати інтелектуальний діалог між культурами, розширювати горизонти європейської ідентичності та вчити сучасні суспільства моральній відповідальності.
Організатором зустрічі виступив проректор із наукової роботи, почесний консул Литовської Республіки доктор юридичних наук Володимир Пилипенко, який відзначив міждисциплінарний характер творчості Чеслава Мілоша та її актуальність для сучасних гуманітарних студій.
Автор книги, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, закордонний член Польської академії наук і мистецтв доктор політичних наук Володимир Горбатенко у своїй доповіді розкрив багатовимірність постаті Чеслава Мілоша. Він окреслив Мілоша як мислителя “на межі цивілізацій”, чия творчість віддзеркалює чутливість до історії, схильність до екзистенційних пошуків і глибоку зацікавленість моральною природою людини. Вчений звернув увагу на те, що Чеслав Мілош, будучи людиною складної біографії й непростих політичних досвідів, формує у своїй творчості модель відповідального інтелектуала — уважного до страждання, критичного до влади та водночас відкритого до діалогу між культурами.
У подальшій фаховій дискусії взяли слово керівники наукових установ та авторитетні дослідники, які окреслили ширший контекст запропонованої Володимиром Горбатенком інтерпретації. Віцепрезидент Національної академії наук України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України академік НАН України Олег Рафальський акцентував, що Чеслав Мілош є ключовою фігурою для розуміння політичних і культурних трансформацій регіону Центрально-Східної Європи.
Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України доктор юридичних наук Олександр Скрипнюк звернув увагу на політико-правові аспекти творчості Мілоша, які часто залишаються поза увагою, але є важливими для його інтелектуальної біографії.
Заступниця директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Галина Зеленько вказала на те, що Чеслав Мілош репрезентує європейський модерн у його найскладнішому, морально загостреному формулюванні.
Директор Центру балтистики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Корольов зосередився на культурно-мовних ідентичностях Мілоша, що формували його спосіб бачення світу.
Важливі акценти додали також заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України кандидат історичних наук Павло Полянський, який говорив про значення гуманітарної політики, та доктор історичних наук Юрій Шаповал, який у своєму онлайн-виступі торкнувся історичних травм, відображених у творчості письменника.
Президент Академії політико-правових наук України доктор політичних наук Петро Мироненко підкреслив моральний імператив Мілошевої думки, а дослідники Богдан Андрусишин, Ольга Бабкіна, Ганна Малькіна, Оксана Кукуруз, Ігор Винниченко, Олексій Дубас і експерт Богдан Бевза доповнили дискусію різними аспектами сучасної політичної теорії, культурології та соціальної психології. Художник Петро Бевза звернув увагу на візуальні образи епохи Мілоша, які формували естетику його поезії.
Завершуючи зустріч, Юрій Бошицький, Володимир Горбатенко і Володимир Пилипенко наголосили, що спадщина Чеслава Мілоша — це не лише літературний феномен, а й етична структура, здатна формувати мислення сучасного суспільства.
Презентація книги стала не просто культурною подією, а глибинною інтелектуальною розмовою про пам’ять, відповідальність і місце України у спільному європейському гуманітарному просторі, продовживши традицію університету бути майданчиком для важливих наукових і культурних дискусій.
За інформацією КУП НАН України
