19–20 лютого 2026 року на базі Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (місто Дніпро) тривав Всеукраїнській симпозіум «Механіка суцільного середовища і міцності конструкцій», присвячений 150-річчю від дня народження видатного українського науковця-механіка академіка Олександра Миколайовича Динника (сам ювілей припав на 31 січня 2026 року).
Захід організували Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Придніпровський науковий центр НАН України і МОН України, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України й Інститут технічної механіки НАН України і ДКА України.
Симпозіум об’єднав провідних науковців з українських академічних установ і університетів та працював у форматі двох секцій:
- «Механіка деформівного твердого тіла та механіка рідини, газу та плазми»;
- «Інноваційні технології в машинобудуванні, металургії, геотехнічній механіці, будівництві та освіті».
Із доповідями виступили фахівці:
- Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України;
- Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України;
- Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України;
- Інституту проблем міцності імені Г. С. Писаренка НАН України;
- Інституту прикладних проблем механіки і математики iм. Я.С. Підстригача НАН України;
- Інституту транспортних систем і технологій НАН України;
- Інституту енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного НАН України;
- Інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України;
- Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;
- Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара;
- Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
- Запорізького національного університету;
- Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»;
- Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;
- Центральноукраїнського національного технічного університету (Кропивницький);
- Національного університету «Київський авіаційний інститут»;
- Харківського національного університету радіоелектроніки;
- Українського державного університету науки і технологій;
- Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця;
- Харківського національного автомобільно-дорожнього університету;
- Дніпровського державного аграрно-економічного університету;
- Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля»;
- Політехніки Опольської (Польща).
Під час пленарного засідання фундаментальний аналіз спадщини академіка Олександра Динника представили керівники Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України. Член Президії НАН України, Голова Центру, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України академік Анатолій Булат у своїй промові привітав учасників зібрання від Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього, наголосив на епохальному значенні постаті ювіляра для розвитку української та світової науки, а також висвітлив внесок академіка Олександра Динника у розвиток гірничої справи Півдня України, зокрема у розв’язання складних проблем розробки вугільних і рудних родовищ. Виконувач обов’язків директора Центру доктор технічних наук Сергій Дзюба розгорнув панораму життєвого і творчого шляху ювіляра, підкресливши, що академік Олександр Динник увійшов в історію як засновник української наукової школи з теорії пружності, фундатор вчення про тиск гірських порід і динаміку шахтних підйомних канатів.
Особливу увагу доповідачі звернули на організаторський талант академіка Олександра Динника під час його роботи у Національній академії наук України. Науковець входив до складу Президії Академії, очолював Відділ технічних наук і був засновником кафедри теорії пружності Академії, котра почала діяти як очолюваний ним сектор теорії пружності у складі Інституту гірничої механіки. Його професійний шлях нерозривно пов’язаний зі становленням таких потужних наукових установ, як Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України та Науково-дослідного інституту гірничої механіки ім. М.М. Федорова. Крім того, академік Олександр Динник створив передові методики викладання інженерних дисциплін, які лягли в основу підготовки фахівців у провідних університетах Києва, Дніпра й інших міст.
Друга частина симпозіуму яскраво продемонструвала, що ідеї академіка Олександра Динника продовжують жити у сучасних розробках українських учених. Наприклад, представники Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» доповіли про сучасний стан розвитку наукових шкіл динаміки й міцності. А науковці академічних інститутів поділилися результатами новітніх теоретичних і прикладних досліджень. Зокрема, фахівці харківського Інституту енергетичних машин і систем НАН України разом із колегами з університетів представили розрахунки коливань рідини в оболонках методом граничних елементів. Спільна робота Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України та Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» продемонструвала нові математичні моделі ракетно-космічної техніки. Актуальними були доповіді про використання гібридного підходу на базі штучного інтелекту для прогнозування впливу зледеніння на безпілотні літальні апарати і підвищення достовірності числових прогнозів у складному машинобудуванні.
Симпозіум укотре підтвердив: фундаментальна база, закладена академіком Олександром Миколайовичем Динником понад століття тому, лишається надійним підґрунтям для розвитку інноваційних технологій сучасної України.
За інформацією Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України
