8 грудня 2025 року відбувся один із ключових науково-правових заходів року – Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова концепція розвитку законодавства України як основний документ юридичного прогнозування», яку організували Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України і Київський національний університет імені Тараса Шевченка. До зібрання долучилися представники органів державної влади й управління, судових інституцій, наукових установ і закладів вищої освіти, а також представники громадськості.
Захід модерував директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України член-кореспондент Національної академії правових наук (НАПрН) України Олексій Кот.
Конференцію відкрив президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній. Він привітав учасників і підкреслив важливість цього заходу для розвитку сучасної правотворчості. У своїй промові очільник Академії наголосив, що в умовах активних євроінтеграційних процесів запропонована Наукова концепція розвитку законодавства України є стратегічним документом, який комплексно поєднує теоретичні та практичні аспекти правотворчої діяльності і має стати основою для подальшого вдосконалення й модернізації законодавства. Академік НАН України Анатолій Загородній підкреслив важливість широкого фахового обговорення положень Концепції та подальшої роботи над її розвитком. Окремо було відзначено, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» є ключовою подією і важливим орієнтиром для майбутнього розвитку правової системи. Президент НАН України також звернув увагу на діяльність структур, які забезпечують наукове супроводження розвитку законодавства, зокрема Координаційної ради при Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, й закликав до фахового діалогу і подальших дискусій у цьому напрямі.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся Голова Верховної Ради України академік НАПрН України Руслан Стефанчук, який наголосив на важливості системного оновлення законодавства України в умовах трансформаційних процесів, інтеграції до ЄС, посилення національної безпеки та відбудови держави. Він підкреслив, що науково обґрунтоване прогнозування законодавчої діяльності є необхідною передумовою ефективного державного управління та сталого розвитку правової системи. Законодавець звернув увагу на те, що сьогодні в Україні діє понад мільйон нормативно-правових актів, і не завжди кількість переходить у якість. Він зазначив, що представлена монографія фактично є «абеткою сучасної правотворчості», оскільки у ній чітко окреслено суб’єктів, відповідальних за розвиток законодавства, та визначено основні принципи його модернізації. Руслан Стефанчук подякував Національній академії наук України й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України за роботу і вагомий внесок у формування науково обґрунтованої стратегії розвитку законодавства України.
Далі з вітальним словом виступив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, який зазначив, що представлена робота є важливою інтелектуальною основою правотворчої діяльності. За його словами, правотворчість – це осмислений процес, а право є інструментом майбутнього. Урядовець наголосив, що будь-яка концепція є початком фахової дискусії, яка сприяє формуванню нових цінностей та розвитку правової системи.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України, академік НАПрН України Олександр Петришин у привітанні наголосив, що підготовлена Наукова концепція має історичне значення для розвитку правової науки. Він звернув увагу, що судова система стикається з проблемами недостатньої узгодженості нормативного регулювання, що ускладнює ефективний захист прав людини, зокрема через брак належних процесуальних кодексів. У цьому контексті було підкреслено, що представлена робота закладає засади відповідальності та пропонує системні підходи до вдосконалення законодавства.
Заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра висловила вдячність Національній академії наук України й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України за вагомий результат роботи, формування інтелектуальної основи і стратегічних орієнтирів для подальшого розвитку законодавства. Вона наголосила, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» висуває підвищені вимоги до рівня знань у сфері правотворчості та глибокого розуміння законодавства. У цьому контексті було підкреслено, що сьогодні перед державою стоять подвійні завдання, до виконання яких долучилося чимало фахівців: це розроблення нових моделей розвитку законодавства зі збереженням національних правових традицій та впровадженням інноваційних підходів, адже наука формує реальність, а концепція є інструментом майбутнього.
Голова Рахункової палати Ольга Піщанська окреслила низку нагальних питань, зокрема пов’язаних із навантаженням на державний бюджет. І наголосила на готовності Рахункової палати бути активним складником спільної роботи з удосконалення й розвитку законодавства у відповідних напрямах.
Начальник Харківської обласної військової адміністрації член-кореспондент НАПрН України Олег Синєгубов зауважив, що Європейський Союз активно вивчає український досвід. Це свідчить про його значення та практичну цінність для міжнародної спільноти. Він підкреслив, що ці процеси слід враховувати у подальшому розвитку національного законодавства, зокрема під час формування нових підходів до регулювання безпекової, соціальної та освітньої сфер, які потребують адаптації до сучасних викликів воєнного часу.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат філософських наук, професор Володимир Бугров привітав учасників заходу й відзначив, що фундаментальна теорія є основою будь-якої науки. У цьому контексті, на його думку, представлена робота є надзвичайно важливою, адже саме в умовах складних часів постає необхідність будувати якісне і стале законодавство. Ректор окреслив коло авторів видання й усіх, хто долучився до його підготовки, наголосивши на високому рівні виконання та значущості виконаної роботи. Звертаючись до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, він підкреслив, що кожен народний депутат повинен мати це видання, оскільки воно є важливим інтелектуальним інструментом для сучасної правотворчості.
У межах основної частини пленарного засідання заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, академік НАПрН України Наталія Кузнєцова презентувала монографію «Наукова концепція розвитку законодавства України: обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності», підготовлену Інститутом правотворчості і науково-правових експертиз НАН України. Вона зазначила, що видання є результатом кропіткої спільної роботи понад 90 провідних учених-правників України, які об’єднали свої наукові напрацювання для формування комплексного бачення розвитку національного законодавства. У доповіді було окреслено теоретичні та практичні засади формування Концепції, її значення для розвитку законодавства, а також можливі моделі впровадження напрацювань у практичну діяльність органів державної влади. За словами Наталії Кузнєцової, монографія систематизує сучасні підходи до правотворчості, пропонує методологію комплексного юридичного прогнозування, містить аналіз стану окремих галузей права й визначає пріоритетні напрями їхньої модернізації. Окремо доповідачка наголосила на важливості дерадянізації законодавства, зокрема перегляду нормативних актів, які лишаються чинними попри очевидну застарілість їхніх положень. Вона підкреслила, що війна рано чи пізно завершиться, однак низка соціальних проблем збережеться, тому вже сьогодні необхідно системно працювати над удосконаленням законодавства у сфері соціального захисту, трудових відносин і суміжних напрямів.
Після перерви конференція перейшла до блоку наукових доповідей. Зокрема, народний депутат України академік НАН України Олександр Копиленко виступив із доповіддю «Теоретичні засади Наукової концепції розвитку законодавства», в якій підкреслив методологічні підходи до структуризації законодавства й визначення критеріїв його якості, наголосивши, що формування сучасної нормативно-правової системи потребує чіткого розуміння її внутрішньої логіки, взаємозв’язків між галузями права й узгодженості норм і принципів правотворчої діяльності. На думку доповідача, розроблена Концепція має спиратися на реалії сьогодення та відповідати потребам суспільства, яке глибоко трансформується. Він підкреслив важливість досягнення балансу між науковими підходами і практичним досвідом представників органів державної влади, оскільки саме у взаємодії науки й управлінської практики формуються ефективні механізми правотворчості.
Член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот представив підходи до модернізації галузей приватноправового спрямування, підкресливши значення цивільного й інших приватноправових блоків у формуванні правового середовища для економічного розвитку. Він наголосив на тому, як створювалася монографія, кожен автор якої запропонував власне бачення розв’язання проблем приватноправового законодавства, визначив непростий шлях у його формуванні та вдосконаленні. Окремо доповідач зупинився на питанні скасування Господарського кодексу України і законодавчих кроків, які цьому передували. Крім того, Олексій Кот звернув увагу на необхідність подальшої реформи цивільно-процесуального законодавства, а також відзначив активну участь фахівців Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України у рекодифікації окремих Книг Цивільного кодексу України.
Завідувачка відділу публічно-правових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України доктор юридичних наук, професор Людмила Купіна виголосила доповідь «Галузі соціального законодавства», в якій наголосила на необхідності формування сучасної моделі соціального захисту і впровадження європейських стандартів у соціальній сфері. За її словами, розвиток соціального законодавства має ґрунтуватися на принципах справедливості, поваги до людської гідності та пріоритетності прав людини, що відповідає міжнародним зобов’язанням України і вимогам європейської інтеграції. Доповідачка особливо відзначила, що соціальне законодавство лишається нерекодифікованим, на відміну від інших галузей права, а це зумовлює нагальну потребу комплексного реформування законодавства у зазначеній сфері.
Присутні заслухали також доповіді:
- директорки Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктора юридичних наук, професора Оксани Васильченко (з теми «Конституційні засади концепції розвитку законодавства»);
- академіка НАПрН України Миколи Кучерявенка (щодо сучасного бачення розвитку галузей публічно-правового спрямування, зокрема у сфері бюджетних, податкових і адміністративних правовідносин);
- академіка НАПрН України Василя Шакуна (з теми «Кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство»).
На завершення конференції відбулося широке обговорення представлених підходів, під час якого учасники поділилися пропозиціями щодо реалізації Наукової концепції розвитку законодавства України у практичній діяльності парламенту й інших інституцій.
Підсумовуючи захід, наголошувалося, що представлена робота може стати фундаментом довгострокового планування законодавчої діяльності, сприяти підвищенню якості нормативних актів, забезпечити узгодженість галузей права і посилити спроможність держави реагувати на сучасні виклики.
Додаткові матеріали і більше світлин
За інформацією Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України
Фото: «Юридична практика» і Sofiia Petkova
