Кіровоградська археологічна експедиція Інституту археології (ІА) НАН України здійснила невеликий за обсягом цикл досліджень на нещодавно відкритому поселенні доби пізньої бронзи біля с. Селіванове на півдні Кіровоградщині. Він включав розвідки і шурфовки на пам’ятці з метою визначення більш-меньш чітких кордонів поселення та розкопки в двух локаціях.
Перша з них (розкоп I, площа 36 кв.м) розташовувалась на склоні лівого берега річки Гороховата, правого притока Інгула. Свого часу тут був наземний бронзоливарний горн, на жаль, цілком зруйнований. Про виробничий характер цієї ділянки свідчать шматки обпаленої глини від конструкції, зливки бронзи, металевий брухт. Поблизу зафіксована велика кількість кісток тварин (декілька сотен), які, скоріш за все, разом з із деревним вугіллям, були компонентами палива.
У розкопі присутня різноманітна кераміка і кілька знарядь праці з каменю. Поруч із виробничою ділянкою раніше були знайдені бронзові вироби: тесло, шило-проколка тощо.
Друга локація (розкоп II, площа 36 кв. м) розтошовувалась приблизно в 160 м на північ-північний схід від першої, на височині.
Тут розкопана ділянка наземного житла великої площі з підлогою, цілком вистеленою плитками каменю породи гнейс, виходи якого на поверхню фіксують у кількох місцях на поселенні. Збереглися ями від стовпів досить великого діаметру, які колись підтримували дах споруди. Повні розміри житла поки не ясні.
Під час розкопок і обстеження поселення виявлено різноманітний матеріал: кераміка, знаряддя праці з каменю, низка бронзових виробів, досить значна кількість кісток тварин.
Вивчення всього отриманого джерела і, насамперед, кераміки та деяких бронзових виробів дає змогу обережно припустити, що відкрите поселення за низкою ознак (особливості керамічного комплексу, окремі металеві вироби, топографія пам'ятки), незважаючи на присутність рис, притаманних більшості культур епохи пізньої бронзи, тяжіє все ж таки до білогрудівської культури, хоча має й окремі, нечислені сабатинівські впливи. Однак, ця версія потребує перевірки матеріалами наступних розкопок.
За інформацією Інституту археології НАН України
