Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній відповів на запитання газети «Світ», розповівши про роботу Академії в умовах повномасштабної війни, ключові пріоритети нової каденції, очікування від 2026 року та роль науки у післявоєнному відновленні держави.
У розмові очільник НАН України наголосив, що завершальні місяці четвертого року війни стали періодом складних викликів для наукової сфери – від безпекових ризиків і енергетичних проблем до фінансових обмежень та кадрових втрат. Водночас Академія зберегла темпи роботи та продовжила дослідження, спрямовані на оборону, енергетику, критичну інфраструктуру, медицину й матеріалознавство. За словами Анатолія Загороднього, ці результати не завжди помітні назовні, але саме вони формують інтелектуальну основу стійкості країни.
Президент Академії підкреслив, що початок 2026 року проходить у робочому ритмі з чітким фокусом на пріоритетах: забезпеченні фінансування наукових установ, збереженні колективів, плануванні досліджень у стратегічно важливих напрямах та розвитку оборонних розробок. Окрему увагу приділено посиленню координації всередині Академії, підтримці молодих учених і розширенню міжнародної співпраці.
В інтерв’ю також йшлося про трансформацію ролі науки під час війни. На думку Анатолія Загороднього, Академія вже змінилася – вона стала більш інтегрованою в реальні потреби держави, а значення прикладних досліджень зросло. Водночас фундаментальна наука залишається ключовим інтелектуальним підґрунтям довгострокового розвитку.
Окреслюючи власні пріоритети, президент НАН України наголосив, що його головною метою є перетворення Академії на потужний інтелектуальний двигун держави, здатний забезпечувати впровадження наукових розробок у сфері оборони, енергетики, медицини та нових матеріалів. Важливим завданням він назвав створення реальних можливостей для молодих дослідників і збереження інтелектуального потенціалу країни.