17 червня 2025 року в Інституті всесвітньої історії НАН України відбулась онлайн-презентація японсько-української монографії «Японія та Україна: далекі та близькі партнери, історичні передумови, виклики та перспективи», яка в березні цього року вийшла друком у видавництві “Hosei University Press” (Токіо) і стала підсумком кількарічної співпраці Інституту всесвітньої історії НАН України й Інституту соціальних досліджень Охара Університету Хосей (Японія).
Із вітальним словом до учасників заходу звернулися професорка Університету Хосей, заступниця директора Інституту соціальних досліджень Охара цього університету (Японія) докторка Рікако Шіндо і заступниця директора з наукової роботи Інституту всесвітньої історії НАН України кандидат історичних наук, доцент Вікторія Солошенко. Вони розповіли, що спільний японсько-український дослідницький проєкт, у межах якого було організовано цю презентацію, виріс із їхньої особистої дружби. На додачу, крім давніх історичних зв’язків, Україну та Японію поєднують і демократичні цінності, і трагічні сторінки історії: обидві країни пережили військові конфлікти із сусідами й аварії на атомних електростанціях.
Як зауважила Вікторія Солошенко, презентована монографія є міждисциплінарною працею, адже до її написання доклались історики, політологи, економісти, демографи. І висловила упевненість, що книга стане спільним внеском у досягнення миру, поступу демократії та свободи в обох країнах, а також посприяє реалізації нових проєктів, подальшим успіхам українських і японських науковців.
Рікако Шіндо подякувала українським колегам за наукову співпрацю, зокрема за участь у підготовці згаданої колективної монографії. І нагадала, що спільний дослідницький проєкт Інституту соціальних досліджень Охара Університету Хосей та Інституту всесвітньої історії НАН України розпочався у листопаді 2019 року, коли на своєму першому міжнародному онлайн-семінарі сторони обговорили історичні питання, пов’язані з культурним і академічним обміном між східним і західним блоками під час холодної війни. Результати цього заходу було опубліковано у спеціальному випуску журналу “Ohara Institute for Social Research Journal” в грудні 2021 року. Другий міжнародний семінар організатори мусили перенести через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але це не послабило двосторонніх контактів. Зокрема, японські науковці з Інституту соціальних досліджень Охара Університету Хосей одразу підписали звернення до українських колег, в якому висловилися проти російського вторгнення та на підтримку миру. А у грудні 2023 року відбувся черговий спільний онлайн-захід, матеріали якого теж увійшли до нової монографії. На завершення Рікако Шіндо відзначила позитивну динаміку в розвитку відносин між Україною та Японією, зокрема у науці й освіті, і наголосила, що український та японський наукові інститути, як і обидві країни загалом, мають чимало спільних планів на майбутнє.
Директор Інституту всесвітньої історії НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Кудряченко привітав виконавців японсько-українського дослідницького проєкту з успішним завершенням роботи, результатом якої стала презентована монографія. Він наголосив, що від часу незаконної анексії Криму Японія стала провідною країною Азії у питаннях підтримки України. Зокрема, Японія єдиною в регіоні запровадила санкції проти Росії та послідовно голосувала за всі резолюції ООН, що засуджують російську агресію. Попри пацифістську Конституцію, Японія надала Україні велику допомогу: за час, що минув від березня 2022 року, обсяг цієї допомоги перевищив 12 мільярдів доларів США. Як підкреслив Андрій Кудряченко, дві країни взаємодіють на рівні особливого глобального партнерства, що означає як вищий рівень двосторонніх відносин керівників держав, так і широке залучення бізнесу й різних структур і організацій. Незважаючи на велику географічну відстань, Україна та Японія – політично близькі партнери, відносини яких відображають динаміку та перспективи сьогодення і майбутнього, закладаючи фундамент для стратегічної співпраці.
Попередній директор Інституту соціальних досліджень Охара Університету Хосей професор Акіра Сузукі схарактеризував внесок японських дослідників у спільний японсько-український видавничий проєкт і сказав, що сподівається на плідну співпрацю з українськими науковцями в майбутньому. А також висловив українцям співчуття через втрати, яких Україна щодня зазнає від неспровокованої російської агресії.
Із вітальним словом до учасників презентації звернувся радник-посланник з культурних питань Посольства Японії в Україні Денис Гордієнко. Дипломат наголосив на важливості співпраці між двома країнами у сферах науки і культури та побажав українським і японським науковцям успіхів і плідних дискусій.
Завідувач відділу історії нових незалежних держав Інституту всесвітньої історії НАН України кандидат історичних наук, доцент Андрій Бульвінський поінформував, що у цій академічній установі підготували до друку другий том енциклопедії «Країни світу і Україна», присвячений країнам Східної, Південно-Східної Європи та пострадянським країнам, і запевнив, що фахівці Інституту не оминуть увагою країни Америки, Азії та Африки, зокрема Японію. Науковець вважає, що монографія «Японія та Україна: далекі та близькі партнери, історичні передумови, виклики та перспективи», в якій розкрито важливі теми та важливі події у відносинах двох країн наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття, більше розповість про Україну японським дослідникам, студентам, аспірантам і пересічним громадянам та посприяє зміцненню двосторонніх відносин. На думку Андрія Бульвінського, було б добре, якби історики й інші фахівці України та Японії і надалі спільно шукали взаємно цікаві проєкти.
Учений секретар Інституту всесвітньої історії НАН України кандидат політичних наук, доцент Олександр Деменко привітав авторів колективної монографії із вагомим науковим здобутком і відзначив, що Японія є не лише одним із ключових партнерів України у протидії російській агресії (за його словами, японська підтримка України ґрунтується на послідовній позиції провідних політичних сил Японії, громадській думці та позиції медіа), а й однією із найпотужніших держав в Індо-Тихоокеанському регіоні, яка, до того ж, виступає за розширення співпраці з країнами Глобального Півдня.
Провідний науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав Інституту всесвітньої історії НАН України кандидат історичних наук, доцент Олег Цапко зауважив, що опублікування спільного українсько-японського монографічного дослідження є знаковою подією в інтелектуальному та культурному житті обох країн. Воно свідчить про те, що українсько-японські відносини вступають у нову фазу розвитку, яка охоплює ширші сфери співпраці. А фундамент цієї співпраці заклали передусім спільні зовнішньополітичні цінності двох держав. Оцінюючи змістовну частину монографії, Олег Цапко підкреслив, що праця доволі різнобічно і ґрунтовно відображає основні етапи зовнішньополітичних відносин України та Японії, зокрема й на сучасному етапі, в контексті російської агресії проти України.
Як наголосила старший науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав Інституту всесвітньої історії НАН України кандидат історичних наук, доцент Людмила Хойнацька, здобуття Україною Незалежності стало важливим кроком у розвитку українсько-японських відносин. Японія визнала суверенітет і територіальну цілісність України, уважно стежила за демократичними змінами у нашій країні. Українсько-японські зв’язки почали набувати нових форм і змісту в науково-технічній та гуманітарній сферах. Японія стала найбільшим донором українських екологічних проєктів, зокрема допомогла збудувати сучасне і безпечне укриття над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції. Зараз Японія допомагає нам відновлювати й розвивати критично важливу інфраструктуру, підтримувати соціальну стійкість. Тож варто поширювати знання про історію японсько-українських відносин не тільки у наукових колах, а й серед пересічних громадян.
Провідний науковий співробітник відділу теорії та методології всесвітньої історії Інституту всесвітньої історії НАН України доктор політичних наук, професор Людмила Чекаленко зауважила, що презентована колективна монографія розкриває важливий аспект співпраці Японії та України – боротьбу з ядерними і техногенними катастрофами.
У завершальній частині презентації професорка, докторка Рікако Шіндо, кандидат історичних наук, доцент Вікторія Солошенко та член-кореспондент НАН України Андрій Кудряченко подякували учасникам зібрання за долучення і роботу, окреслили спрямування можливих майбутніх спільних проєктів, визначили ключові теми для подальших досліджень.
Загалом презентація засвідчила високий рівень зацікавленості українських і японських дослідників в академічній співпраці, стала важливим кроком на шляху розширення діалогу, посприяла поглибленню наукового обміну між Японією та Україною.
За інформацією Інституту всесвітньої історії НАН України
Фото на обкладинці новини: Служба безпеки України
