Державний природознавчий музей НАН України (Львів) за фінансової підтримки програми Європейського Союзу “House of Europe” виконав проєкт «Створення цифрової колекції найцінніших книжкових видань Наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України», який мав на меті продовжити оцифрування найдавнішої частини видань із фондів Наукової бібліотеки Музею, щоби зберегти їх, удоступнити стародруки для всіх охочих, популяризувати науку й історичну спадщину в інтернеті. Результати проєкту поповнять колекцію вже оцифрованих власними силами команди Музею стародруків і цінних видань і будуть доступні для опрацювання й перегляду на сайті бібліотеки протягом необмеженого часу після завершення проєкту.
Заснована на початку ХІХ століття Наукова бібліотека Державного природознавчого музею НАН України вважається однією з найстаріших українських бібліотек природничого профілю. Після 200 років існування книгозбірні її фонди налічують понад 75 тисяч видань природничої тематики. Унікальним ядром бібліотеки, яке має виняткову наукову, культурну й історичну цінність, є 200 видань, датованих 1548–1830 роками. Більшість із них – це єдині примірники не лише в Україні, а й у світі. Колекція є цінним джерелом природничої літератури, яке має вагоме значення для наукових досліджень, верифікації музейних зборів, бібліографічних довідок про меценатів, громадських діячів тощо.
Під час повномасштабної війни росії проти України гостро постало питання про збереження фондів Наукової бібліотеки Музею, насамперед її історичної частини. Ефективним методом захисту стародруків і цінних видань від можливого знищення є створення цифрових копій, розміщених для зберігання на захищених носіях, і вільний інтернет-доступ до них. Тож фахівці Державного природознавчого музею НАН України вирішили не зволікати і скористалися можливостями, що їх пропонують міжнародні ґрантодавці. Роботу зі збереження книжкової спадщини науковці Музею розпочали ще два роки тому і планують продовжувати її, доки не створять цифрові копії всіх наукових видань бібліотеки. Вже під час повномасштабного російського вторгнення Музей реалізував два проєкти, які допомогли сформувати й розвинути технічні спроможності Наукової бібліотеки:
• проєкт «Реставрація стародруків із бібліотеки ДПМ НАН України» (2022–2024 роки, за підтримки Фонду родини Дідушицьких (Польща)), який допоміг реставрувати 55 унікальних видань;
• проєкт «Розвиток технічних спроможностей бібліотеки ДПМ НАН України з метою збереження стародруків у час війни» (2023 рік, за підтримки Фонду Вітлі для збереження природи (Велика Британія)).
Для оцифрування в межах проєкту «Створення цифрової колекції найцінніших книжкових видань Наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України» за фінансової підтримки Європейського Союзу науковці Музею вибрали близько 70 науково, культурно й історично найцінніших книжкових видань бібліотеки. Серед них, наприклад, «Каталог птахів» (1880), укладений засновником музею Володимиром Дідушицьким з його особистими нотатками, серія книжок із географічними описами континентів, зокрема німецьке видання Камерона Нервена Ловетта «По всій Африці» (1877) у двох томах, «Словник для пізнання природничої історії» (1783) у двох томах, перекладений з французької Х. Ладовським.
Далі за кошти проєкту було придбано два спеціальні книжкові сканери, які не шкодять старим книгам, комп’ютер, мережеве сховище, сервер і пристрій безперебійного живлення для нього, зарядну станцію й інше необхідне обладнання. Для безперебійного інтернет-доступу до цифрової бібліотеки забезпечено належний обсяг хмарного середовища, гостинґ і доменне ім’я.
Це дало змогу працівникам Музею перейти до наступного етапу – оцифрувати видання та розмістити цифрову інформацію у вільному доступі. Для її зберігання використано уніфіковані формати файлів: jpg; html.
З огляду на постійну військову загрозу фізичного знищення найцінніших, невідновних фондів бібліотеки, а також неодноразові спроби пошкодження інформаційного поля України, оцифрована частина культурної спадщини зберігатиметься методом трирівневого резервного бекапу всіх матеріалів на хмарній платформі та на фізичних носіях – жорсткому диску й переносних носіях інформації. Цифрові копії опубліковано на двох сайтах – сайті бібліотеки Музею (http://lib.smnh.org), розміщеному на сервері установи (у Львові), та на дзеркальному сервері (https://libsmnh.com.ua/), розташованому в Нідерландах.
Виконуючи проєкт, науковці Державного природознавчого музею НАН України постійно інформували громадськість про цю частину своєї роботи на вебсайті установи й у соціальних мережах. Новини можна знайти за гештеґами:
#КнижковіСкарбиДПМНАНУ
#BookTreasuresSMNH
#Стародруки
#AntiqueBooks
#СтаровинніКниги
#OldBooks
Цільова аудиторія проєкту – читачі інтернет-сторінок Державного природознавчого музею НАН України, які цікавляться науковою, освітньою діяльністю. Вони відкриють для себе культурну та природничу спадщину бібліотеки Музею. Окрема група – науковці, які зможуть ознайомитися зі стародруками у сфері своїх досліджень, а також бібліотекарі та музейники, які дізнаються про досвід оцифрування й оприлюднення цінних видань. Опосередковано результати проєкту зацікавлять істориків і дослідників видавничої справи в Україні, мистецтвознавців та колекціонерів, адже оприлюднені стародруки мають і мистецьку цінність.
Команда виконавців проєкту:
• заступниця директора з наукової роботи Державного природознавчого музею НАН України кандидат біологічних наук Оксана Вовк;
• головний бібліотекар Наукової бібліотеки Музею Ірина Сусуловська;
• старший науковий співробітник відділу біосистематики та еволюції кандидат біологічних наук Роман Гураль;
• старший науковий співробітник цього ж відділу кандидат біологічних наук Ніна Гураль-Сверлова;
• науковий співробітник відділу прикладної музеології кандидат біологічних наук Катерина Данилюк;
• завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття кандидат біологічних наук Богдан Проць;
• старший науковий співробітник цього ж відділу кандидат біологічних наук Олег Орлов.
За інформацією Державного природознавчого музею НАН України
