Вона виросла в атмосфері радості й азарту від наукового пошуку.
Вона бачить прогрес у суспільному та професійному прийнятті жінок у науковому середовищі.
Вона пишається, що змогла зберегти цікавіть до математики і свободу мислення.
«Переломний момент стався в 6-му класі. Батько приніс мені старі номери математичного журналу для школярів, і я закохалася. Я могла годинами сидіти над однією задачею, і це захоплення було несподіваним навіть для мене, воно було глибоким. І вже тоді я зрозуміла: математика – це не просто сімейна традиція, це справді моє, – згадує кандидатка фізико-математичних наук Ірина Нижник, наукова співробітниця Інституту математики НАН України. – Математика привабила мене як універсальна мова опису складних процесів. Недарма її називають королевою наук. Тут цінується глибина мислення, внутрішня дисципліна та здатність бачити структуру там, де інші бачать безлад. Диференціальні рівняння – це розділ математики, що знаходиться на перетині абстрактної теорії та реальних застосувань: рівняння моделюють фізичні, технічні, економічні й природні явища, зберігаючи при цьому строгість і глибину аналізу. Зацікавив та вразив факт, що одне й те саме рівняння може описувати процеси в макро- та мікросередовищах».
Чому для науковця (і для науковиці) важливо сумніватися, запитувати і не боятися помилок?
Що формує витривалість і довгострокове бачення, коли виконуєш дослідження?
Які якості потрібні, аби стати математиком?
Відповіді на ці й інші запитання шукайте у повному тексті інтерв’ю Ірини Нижник.
Більше розмов за проєктом Інституту математики НАН України «Її наукова історія»