Провідний науковий співробітник Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України доктор технічних наук Віталій Зубок взяв участь у роботі Міжнародного форуму «Навколо ЦОД. Навколо Хмари. Навколо Даних. Навколо IoT» (BIT&BIS-2025), що відбувся 18 вересня 2025 року в Києві та об’єднав представників ІТ-галузі, операторів центрів обробки даних і законодавців.
Учений виступив модератором панельної дискусії «Українські датацентри та цифрова стійкість України», присвяченої актуальним ризикам для центрів обробки даних, підходам до «тренування резильєнтності» та викликам транскордонності хмарних послуг із точки зору цифрового суверенітету.
У своєму виступі Віталій Зубок наголосив, що, попри війну, Україна залишається серед лідерів цифрової трансформації, яка охоплює такі ключові складові, як цифрова економіка, цифрові послуги, цифрові інновації, цифрові права та цифрові навички. Особливе місце серед них посідає цифрова стійкість (digital resilience) – здатність держави, суспільства та бізнесу не лише протидіяти загрозам, а й швидко відновлюватися після них.
За словами науковця, концепція resilience має глибший зміст, ніж security: вона передбачає здатність адаптуватися, робити висновки з кризових ситуацій і постійно оновлювати плани відновлення, що робить її фундаментальною категорією у сфері національної безпеки.
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України є співвиконавцем міжнародного наукового проєкту AGILE (AGnostic risk management for high Impact Low probability Events), який фінансується Єврокомісією в межах програми Horizon Europe.
Метою проєкту є розроблення методології стрес-тестування складних кібер-соціо-технічних систем, для яких неможливо створити повноцінного цифрового двійника. У ході тестів різні стейкхолдери – оператори систем, клієнти, регулятори – обговорюють можливі наслідки кризових подій і шукають шляхи мінімізації каскадних ефектів, а також визначають способи швидкого відновлення роботи систем.
Отримані результати стануть основою нових рекомендацій і кращих практик з підвищення стійкості цифрової інфраструктури.
Практичні напрацювання AGILE будуть також використані у виконанні ще одного міжнародного проєкту – IMPRESS-U (Adaptive Infrastructure Recovery from Repeated Shocks through Resilience Stress Testing in Ukraine), який реалізується за підтримки Національної академії наук США та Управління військово-морських досліджень США. Співвиконавцем цього проєкту в Україні є Інститут проблем моделювання в енергетиці.
У ході дискусії Віталій Зубок звернув увагу й на важливість цифрового суверенітету (digital sovereignty) – здатності держави зберігати контроль і автономію у цифровій сфері, забезпечуючи незалежність у питаннях технологій, даних та інфраструктури.
Практична реалізація цього принципу вимагає суверенності даних (data sovereignty) – контролю над тим, де і як зберігаються, обробляються та використовуються дані громадян і організацій. До суверенних належать персональні дані, державні інформаційні ресурси, публічні реєстри, корпоративні дані – усі вони мають зберігатися та оброблятися відповідно до законів тієї держави, якій належать.
Науковець зазначив, що сучасні українські центри обробки даних дедалі ширше застосовують віртуалізацію та регіоналізацію інфраструктур, що відповідає вимогам резильєнтності – надійності, операбельності та відновлюваності навіть під час воєнних загроз. Частина інфраструктури українських центрів обробки даних нині розміщується за кордоном, поза зоною ракетної небезпеки, однак важливо забезпечити підпорядкування національному законодавству та мінімізацію впливу геополітичних чинників, які можуть призвести до обмеження доступу чи розкриття критично важливої інформації.
Учасники дискусії дійшли спільного висновку, що підвищення цифрової стійкості та цифрового суверенітету України є запорукою безпеки держави, стабільності цифрової економіки та довіри суспільства до сучасних технологій.
За інформацією Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України