16–17 вересня 2025 року, до роковин по визначній українській науковиці-етнологині, талановитій організаторці науки, багаторічній очільниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України академікові НАН України Ганні Аркадіївні Скрипник (1949–2024), в цьому Інституті у змішаному форматі провели міжнародну науково-практичну конференцію «Українське народознавство та мистецтвознавство в контексті сучасних суспільних змін», пленарне та секційні засідання якої зібрали близько 130 учасників з України (з установ Національної академії наук України, закладів вищої освіти, провідних бібліотек і музеїв Києва, Харкова, Одеси, Рівного, Львова, Острога, Кам’янського, Переяслава, Черкас та інших міст) і з-за кордону (із наукових установ Польщі, Молдови, Болгарії, Словаччини, Угорщини, Естонії).
Науковий форум розпочався урочистим виконанням Державного гімну України. Вітаючи учасників пленарного засідання, модераторка поважного зібрання, виконувач обов’язків директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук, старший дослідник Наталія Стішова нагадала, що конференція відбувається на тлі повномасштабного вторгнення РФ, яке триває вже четвертий рік поспіль. Війна завдала величезних руйнацій, забрала життя найвідданіших синів і дочок України й істотно вплинула на все українське суспільство. І саме Збройним силам України українські вчені-гуманітарії завдячують можливістю проводити наукові заходи і продовжувати україністичні дослідження. Присутні вшанували хвилиною мовчання світлу пам’ять героїв і героїнь, полеглих за волю та Незалежність України, а також усіх загиблих у війні.
У контексті тематики конференції Наталія Стішова акцентувала на вагомості постаті академіка Ганни Скрипник в українській та світовій науці, розповіла про Ганну Аркадіївну як талановиту організаторку науки, мудру керівницю однієї з провідних наукових установ НАН України – багатопрофільного Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, специфіка якого полягає у комплексному підході до дослідження народної та професійної української культури. Видатна вчена вражала своїми енциклопедичними знаннями і всебічною освіченістю та далекоглядністю, постійно генерувала нові ідеї щодо діяльності Інституту, зокрема його досліджень і видань.
Із вітальними словами до учасників міжнародної конференції звернулися також:
- Уповноважена із захисту державної мови доктор філологічних наук, професор Олена Івановська;
- виконувач обов’язків академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк;
- директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський;
- академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій;
- доцент Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук доктор етнології Петко Христов;
- провідний науковий співробітник Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова доктор історії Віктор Кожухар;
- професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані доктор габілітований Галина Корбич (Польща);
- іноземний член НАН України, доктор історичних наук, професор Мирослав Сополига (Свидник, Словаччина);
- завідувач відділу етнології та антропології сучасності Інституту археології та етнології Польської академії наук доктор габілітований, професор Катажина Косць-Рижко;
- ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя кандидат історичних наук, доцент Олександр Самойленко;
- директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових Юрій Соболь.
Чималий інтерес викликала виголошена на пленарному доповідь професора Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Польща) доктора габілітованого Галини Корбич «Конкурс писанок у м. Гожув Вєлькопольський (Польща): різні обличчя традиції», в якій було ґрунтовно представлено традиції конкурсу писанок у Республіці Польща.
З-поміж актуальних тем слід відзначити доповідь «Українці та українська культура за межами країни у наукових дослідженнях Ганни Скрипник», яку представила завідувач відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Галина Бондаренко.
Чимало зусиль Ганна Аркадіївна Скрипник докладала до збереження національної спадщини. Серед таких ініціатив було видання різнопрофільних історій музики, театру, української культури, декоративного мистецтва. Останній напрям висвітлила у своєму виступі «Г. А. Скрипник – натхненник і організатор видання «Історія декоративного мистецтва України (у 5-ти томах)» – завідувач відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України академік Національної академії мистецтв України Тетяна Кара-Васильєва. Про фундаментальні наукові видання з музичної культури докладно розповіла завідувач відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України доктор мистецтвознавства, професор Олена Немкович – у своєму виступі «Г. А. Скрипник і дослідження музичної культури в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України». Згадані доповідачкою видання було підготовлено під егідою саме Ганни Аркадіївни.
Доповідь зі ще однієї важливої теми – «Міжнародні проєкти Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України в контексті наукової діяльності академіка Ганни Скрипник» – виголосила завідувач відділу української і зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат філологічних наук Лариса Вахніна. Науковиця докладно окреслила широку тематику міжакадемічних проєктів Інституту, спрямованих на розширення обріїв міжнародної наукової діяльності установи, зокрема під керівництвом академіка Ганни Скрипник.
З огляду на багатопрофільність Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, актуальними були роздуми щодо специфіки функціонування відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології цієї установи, якими поділилась у доповіді «Державницьке мислення академіка Ганни Скрипник у сприянні роботі підрозділу екранно-сценічних мистецтв та культурології в перші роки російсько-української війни» його очільниця – доктор філологічних наук, професор Наталія Мех.
Старший науковий співробітник цього ж відділу член-кореспондент Національної академії мистецтв України Сергій Тримбач у своєму виступі «Академік Ганна Скрипник. Про дуалізм академічного й неакадемічного в гуманітарних науках (із особистих спогадів)» звернувся до контроверсійного і досі актуального питання дуалізму академічного й неакадемічного в гуманітарних науках.
Крім того, у межах конференції відбувся круглий стіл «Культурна спадщина України в умовах війни», який працював за двома науковими напрямами: «Стан історико-культурної спадщини на території України» і «Центри та музеї народного мистецтва: збереження та зміни тематики в умовах сучасності». Обговорення модерувала старший науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат мистецтвознавства Зоя Чегусова.
У першій частині круглого столу завідувач цього ж відділу академік Національної академії мистецтв України Тетяна Кара-Васильєва звернулася до теми багатовікового виборювання українським народом права на збереження своєї культури і національної ідентичності. Кандидат мистецтвознавства Зоя Чегусова привернула увагу до ракетних і дронових загроз пам’яткам історії, архітектури та містобудування Києва, Київщини й Сумщини. Аспірант цього відділу Євген Кузьменко зосередився на втратах історико-архітектурної та монументальної спадщини Донеччини й Луганщини.
Виступи під час другої частини круглого столу стосувалися впливу війни на народне й декоративне мистецтво. Науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат мистецтвознавства Зінаїда Косицька розкрила особливості творчості майстрів витинанки в умовах війни. Старший науковий співробітник цього ж відділу кандидат мистецтвознавства Лілія Пасічник звернула увагу на долю музейних ювелірних колекцій в умовах евакуації та руйнацій. Науковий співробітник відділу кандидат мистецтвознавства Галина Істоміна повідомила про значні втрати у колекціях художньої кераміки. Науковий співробітник відділу кандидат мистецтвознавства Олена Клименко розглянула проблеми гончарних осередків на прифронтових і окупованих територіях. Старший науковий співробітник відділу кандидат мистецтвознавства Наталя Студенець дослідила трансформації у сфері декоративного розпису. Молодший науковий співробітник відділу кандидат мистецтвознавства Людмила Сержант наголосила на важливості збереження та популяризації музейних колекцій декоративного мистецтва Чернігівщини.
17 вересня конференція продовжила роботу у форматі таких семи секційних засідань:
- «Українська етнологія в добу державної незалежності: наукові осередки, концепції та напрями досліджень»;
- «Етнографічне музейництво в Україні та світі: історія, становлення, сучасний вимір»;
- «Фольклор і фольклористика у вимірі національної ідентичності»;
- «Український театральний та аудіовізуальний простір: тяглість культурних традицій та розвиток спадщини минулих епох»;
- ««Історія українського мистецтва» (2006-2011) і «Студії мистецтвознавчі» (2003-2020): академічні проєкти на зламі епох»;
- «Г. А. Скрипник – натхненник та організатор видання «Історія декоративного мистецтва України» (2007-2016)»;
- «Музичне українознавство в контексті міждисциплінарних досліджень та сучасного культурного процесу».
Збірник статей і спогадів про академіка Ганну Скрипник
За інформацією Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України